10 вересня 2024 р. Справа № 520/12587/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.06.24 по справі № 520/12587/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті нарахованої пенсії у повному обсязі, без обмеження фіксованим максимальним (граничним) розміром, з урахуванням проведеної індексації 01.03.2024 року, згідно Постанови КМУ від 23.02.2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", а також виплати з 01.08.2023 року доплати до пенсії в сумі 2000 гривень, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та за рішенням суду від 12 лютого 2024 року по справі №520/360/24;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату нарахованої пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі, без обмеження пенсії фіксованим максимальним (граничним) розміром, з урахуванням проведеної індексації 01.03.2024 року, згідно Постанови КМУ від 23.02.2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та виплату з 01.08.2023 року доплати до пенсії в сумі 2000 гривень, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та за рішенням суду від 12 лютого 2024 року по справі №520/360/24 зі врахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок вчинення відповідачем протиправних дій, позивач не одержує пенсію у належному розмірі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 позов - задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2023р. в частині щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024р. в частині індексації у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. №185 без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI.
Позов у решті вимог - залишено без задоволення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразлйвих верств населення у 2024 році" з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
В абзаці 8 пункту 2 Постанови КМУ № 185 зазначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі Постанови КМУ №185 у 2024 році, що підтверджується перерахунком пенсії позивача від 01.03.2024.
Щодо перерахунку та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн. згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та за рішенням суду від 12 лютого 2024 року по справі №520/360/24, позивачу з 01.05.2024 здійснено перерахунок згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХП, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016 року.
Отже, з 20.12.2016 року ч.7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ втратила чинність, а тому з цієї дати цей Закон, який є спеціальним у питаннях обчислення пенсії військовослужбовцям, не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року по справі №520/27920/23, яке набрало законної сили 16 грудня 2023 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас, відповідних змін у законодавстві з моменту набрання чинності рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року по справі № 520/27920/23, не було.
Тобто, обмеження позивачу виплати нарахованої пенсії з урахуванням проведеної індексації відповідно до Постанови КМУ від 23.02.2024 року №185, а також не виплата з 01.08.2023 року нарахованої щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн, встановленої Постановою КМУ від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та за рішенням суду від 12 лютого 2024 року по справі №520/360/24 та взагалі обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно із Законом України № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій, щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України.
Просив апеляційну скаргу залшити без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що з 01.09.2006 позивач отримує від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області пенсію у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 90% грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 по справі №520/27920/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області, щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області, щодо відмови ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплаті пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 з урахуванням індексації передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з 01.03.2023 з урахуванням індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 з урахуванням індексації передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з 01.03.2023 з урахуванням індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу, проте із припиненням виплати щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021р.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №520/360/24 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 01.08.2023р. щомісячної доплати до пенсії, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.08.2023р. щомісячну доплату до пенсії, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у розмірі 2000,00 грн, з урахуванням фактично виплачених сум.
З 01.03.2024 пенсію позивача проіндексовано відповідно до постанови КМУ від 23.02.2024 №185.
За викладеними у позові твердженнями відповідачем індексація пенсії у порядку постанови КМУ №185 від 23.02.2024 та щомісячна доплата у порядку постанови КМУ №713 від 14.07.2021 з 01.08.2023 нарахована, проте не виплачувалась.
Листом №13780-13702/З-02/8-2000/24 від 07.05.2024 пенсійним органом зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2023р. по справі №520/27920/23 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача, після перерахунку підсумок пенсії заявника склав з 01.03.2022 - 35.656.42 грн. На виконання постанови КМУ №185 від 23.02.2024 відповідачем з 01.03.2024 основний розмір пенсії проіндексовано з урахуванням коефіцієнту 1,0796 у межах максимального розміру, але не нижче раніше призначеної пенсії.
Станом на теперішній час, підсумок пенсії позивача з надбавками встановлений з урахуванням максимального розміру та становить 35.656,42 грн, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії з 01.05.2024.
Довідкою від 22.04.2024 №1262 підтверджується, що станом на 01.08.2023 відповідач обчислив пенсію позивача у розмірі - 37.656,42 грн. (29.961,77 грн основного розміру пенсії як 90% від суми грошового забезпечення 33.290,85 грн + 4.194,65 грн індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2022 №118 + 1.500,00грн. індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2023 №168 + 2.000,00 грн щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021 №713).
При цьому, сума пенсії до виплати обчислена відповідачем у 35.656,42 грн.
Станом на 01.03.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області обчислено пенсію позивача у розмірі - 39.156,42 грн (29.961,77 грн основного розміру пенсії як 90% від суми грошового забезпечення 33.290,85 грн + 4.194,65 грн індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2022 №118 + 1.500,00 грн індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2023 №168 + 1.500,00 грн індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024 №185 + 2.000,00 грн щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021 №713).
При цьому, сума пенсії до виплати обчислена відповідачем у розмірі 35.656,42 грн.
Отже, відповідач вчинив відповідні дії з приводу призначення щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 та індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024 №185, провівши відповідні нарахування за обліком.
При цьому, сума пенсії до виплати обчислена відповідачем у розмірі 35.656,42 грн.
Відтак, у даному конкретному випадку право позивача на отримання щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021 №713 підтверджено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №520/360/24.
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2023р. в частині щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 в частині індексації у порядку постанови КМУ від 23.02.2024 №185 без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2662-ХІІ.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII.
Відповідно до положень ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення2 пенсії є одним із об'єктів індексації грошових доходів населення. У вказаній статті також зазначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Кабінетом Міністрів України 23 лютого 2024 року прийнято постанову № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Пунктом 1 Постанови № 185 установлено, що з 1 березня 2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Відповідно до п. 2 вказаної постанови з 1 березня 2024 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При цьому, п. 3 Постанови № 185 установлено, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Із матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.03.2022 нараховано індексацію з коефіцієнтом збільшення у розмірі 1,14 - 2118,69 грн.; з 01.03.2023 з коефіцієнтом збільшення у розмірі 1,197 - 1500 грн., з 01.03.2024 з коефіцієнтом збільшення у розмірі 1,0796 - 1500 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У свою чергу, абз. 4 ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що розмір та порядок збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Так, відповідно до ст. 64 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Отже, із наведеного правового регулювання слідує, що Кабінету Міністрів України законом надано право встановлювати порядок та визначати застосування коефіцієнта збільшення.
Разом з тим, п. 6 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що у 2024 році частина друга та абзац п'ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частина друга статті 22, стаття 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", частина друга статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX), частина четверта статті 54, частина друга статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, у спірних правовідносинах порядок, умови та строки здійснення індексації пенсії визначається положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024.
Отже, з 01.02.2024 проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
При цьому, п. 3 Постанови № 185 встановлений граничний розмір підвищення у конкретній сумі, яка не може перевищувати 1500 грн.
Із матеріалів справи, зокрема з відповіді пенсійного органу на звернення позивача від 07.05.2024, встановлено, що після перерахунку пенсії позивача з 01.03.2022 підсумковий її розмір визначено на рівні 35656,42 грн.
Довідкою від 22.04.2024 №1262 підтверджується, що станом на 01.08.2023 відповідач обчислив пенсію позивача у розмірі - 37.656,42 грн. (29.961,77 грн основного розміру пенсії як 90% від суми грошового забезпечення 33.290,85 грн + 4.194,65 грн індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2022 №118 + 1.500,00грн. індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2023 №168 + 2.000,00 грн щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021 №713).
При цьому, сума пенсії до виплати обчислена відповідачем у розмірі 35.656,42 грн.
Станом на 01.03.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області обчислено пенсію позивача у розмірі - 39.156,42 грн (29.961,77 грн основного розміру пенсії як 90% від суми грошового забезпечення 33.290,85 грн + 4.194,65 грн індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2022 №118 + 1.500,00 грн індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2023 №168 + 1.500,00 грн індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024 №185 + 2.000,00 грн щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021 №713).
Отже, відповідач вчинив відповідні дії з приводу призначення щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 та індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024 №185, провівши відповідні нарахування за обліком.
При цьому, сума пенсії до виплати обчислена відповідачем у розмірі 35.656,42 грн.
Відтак, у даному конкретному випадку право позивача на отримання щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021 №713 підтверджено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №520/360/24.
Таким чином, невиплата позивачу з 01.03.2024 пенсії з урахуванням проведеної індексації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та доплату до його пенсії з 01.08.2023 в сумі 2000 грн, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатовий соціальний захист окремих категорій осіб" відповідно до рішення суду від 12 лютого 2024 року по справі №520/360/24, фактично обумовлена застосованим пенсійним органом обмеженням максимального розміру пенсії.
Стосовно встановленого граничного розміру пенсії колегія суддів зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У той же час, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
При цьому, Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Одночасно, положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, слід зазначити, що вони явно суперечать один одному.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформованими у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18, норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
За наведених обставин колегія суддів доходить висновків, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення саме Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Також слід вказати, що не зважаючи на сталу судову практику з цього питання, 12.10.2022 прийнято рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) за конституційними скаргами фізичних осіб щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України).
Зазначеним рішенням суду конституційної юрисдикції визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
У пункті 2 резолютивної частини цього рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зазначений шестимісячний строк сплив 12.04.2023.
З огляду на викладене, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах обставини вчинення відповідачем дій щодо встановлення відсоткового показника розміру пенсії позивача відносно його грошового забезпечення, а саме призначення, обчислення, нарахування, виплати, припинення виплати щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713, постанови КМУ від 23.02.2024р. №185 не входять до предмету доказування у спорі про обмеження пенсії до виплати максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Предметом розгляду у справі є дії відповідача щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 до виплати максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є виключно існування або відсутність правових підстав для вчинення саме таких дій, а не правильність обчислення відповідачем усієї суми пенсії.
Тому вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром не може ані замінювати, ані поглинати вимог про призначення та виплату щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 та індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. №185.
У спірних правовідносинах, колегія суддів не розглядає спір в частині обставин вчинення відповідачем дій у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713, постанови КМУ від 23.02.2024р. №185, оскільки вказані платежі вже призначені позивачу, нараховані, але не виплачені.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2023р. в частині щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024р. в частині індексації у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. №185 без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі № 520/12587/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова