10 вересня 2024 року Справа № 280/6244/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
04 липня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України (далі - відповідач 1, ГУ МПЗ ЗСУ), Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач 2, ФУ ГШ ЗСУ) в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління морально- психологічного забезпечення Збройних Сил України щодо не здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15.06.2022 року по 20.03.2024 року;
зобов'язати Головне управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.06.2022 року по 20.03.2024 року із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;
зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.06.2022 року по 20.03.2024 рік із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
Ухвалою суду від 09.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження, відповідно до статті 257 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період його проходження військової служби з 15.06.2022 року по 20.03.2024 року нарахування грошового забезпечення проводилось не в повному обсязі, а саме з 15.06.2022 року по 20.03.2024 року відповідачами не проводилась у повному обсязі індексація грошового забезпечення. Позивач вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у виплаті індексації грошового забезпечення за період з 15.06.2022 року по 20.03.2024 року, діяв неправомірно, не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - ФУ ГШ ЗСУ проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що індексація грошового забезпечення позивачу виплачена у встановленому розмірі за 2022 рік. Щодо 2023 року відповідач вказував на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», у зв'язку з чим індексація не нараховувалась. Також, відповідачем зазначено, що у 2024 році величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що зумовлює відсутність підстав для нарахування індексації. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач - ГУ МПЗ ЗСУ проти позовних вимог заперечило. В обґрунтування заперечень зазначено, що ГУ МПЗ ЗСУ не здійснювало нарахування позивачу грошового забезпечення за спірний період, оскільки таке віднесено до повноважень ФУ ГШ ЗСУ. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.06.2022 був призначений на посаду офіцером відділу планування морально-психологічного забезпечення управління організації морально-психологічного забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України, а з 21.03.2024 року був зарахований до списків особового складу Генерального штабу Збройних Сил України за посадою головного спеціаліста відділу аналізу та прогнозування соціальних процесів в Збройних Силах України управління соціальної роботи з персоналом Головного управління персоналу Збройних Сил України.
Позивач, вважаючи, що у період з 15.06.2022 року по 20.03.2024 рік йому протиправно не виплачувалась індексація, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІІ).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців-діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Частинами 2 та 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
При цьому, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Статтею 5 Закону №1282-ХІІ врегульовано, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Статтею 9 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
В статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» зазначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
В свою чергу, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, слідує що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
З матеріалів справи судом встановлено та не надано доказів протилежного, що після зарахування позивача до ГУ МПЗ ЗСУ позивачу у 2022 році нараховувалась та виплачувалась індексація, а саме за липень 790,90 грн., за серпень 1281,80 грн., за вересень 1281,80 грн., за жовтень 1281,80 грн., за листопад 1424,50 грн. та грудень 1470,83 грн.
А відтак, обов'язок щодо нарахування позивачу індексації за 2022 рік був виконаний відповідачами.
Щодо нарахування індексації грошового забезпечення за 2023 рік, то судом встановлено, що така не проводилась.
Разом з тим, суд зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено зупинити на 2023 рік дію: Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у зазначеній частині не конституційними не визнавалися, а відповідно ФУ ГШ ЗСУ не мало можливості проводити індексацію грошового забезпечення позивача в супереч зазначених приписів.
За таких обставин, позовні вимоги за 2023 рік є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Стосовно індексації за 2024 рік, суд зазначає наступне.
Так, під час розгляду адміністративної справи встановлено, що позивач проходив військову службу у ГУ МПЗ ЗСУ по 20.03.2024.
Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у зазначеній частині не конституційними не визнавалися.
Станом на 20.03.2024 величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, а відповідно у відповідачів не було підстав для нарахування позивачу індексації у 2024 році.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України (03168, м.Київ, пр.Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 26605210), Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м.Київ, пр.Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 22990368), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова