10 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/10292/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Пенітенціарної академії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство юстиції України, про стягнення коштів,
встановив:
Пенітенціарна академія України (далі також - Академія, позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства юстиції України (залученого до участі у справі ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2024), в якому просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з його утриманням в Академії, в сумі 123 026,51 грн.
На обґрунтування заявлених позовних вимог Академія зазначає, що після закінчення навчання у даному вищому навчальному закладі відповідач не відпрацював встановленого у контракті на здобуття освіти 3-річного строку в Державній кримінально-виконавчій службі України, оскільки до закінчення цього строку звільнився за власним бажанням зі служби в Державній установі "Коростенська виправна колонія (№71)". Такими діями ОСОБА_1 порушив умови укладеного між ним та Академією контракту на здобуття освіти, а тому відповідно до закону зобов'язаний в повному обсязі відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Академії, чого, однак, в добровільному порядку не зробив, що зумовило звернення до суду з позовом у даній справі.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями у зв'язку з призовом з 04.07.2024 судді Липи В.А. на військову службу дану справу передано на розгляд судді Майстренко Н.М.
Ухвалою суду адміністративну справу прийнято до провадження судді Майстренко Н.М., вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, а її розгляд розпочинається спочатку.
ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Аргументуючи свою позицію, посилається на положення пункту 9 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі - Порядок № 261), та ту обставину, що з 22.04.2024 проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області.
Третя особа (Міністерство юстиції України) в письмових поясненнях по справі просить позовні вимоги Академії задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі наказу ректора Академії Державної пенітенціарної служби (яку наказом Міністерства юстиції України № 3548/5 від 06.10.2023 було перейменовано у Пенітенціарну академію України) від 22.07.2017 №252/ОД, зокрема, ОСОБА_1 з 15.08.2017 був зарахований курсантом першого курсу денної форми навчання за спеціальністю "Право" за державним замовленням.
07.09.2018 між Академією Державної пенітенціарної служби (як виконавцем), Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції (як замовником) та ОСОБА_1 (як особою) був укладений контракт № 362 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України.
Відповідно до умов зазначеного контракту ОСОБА_1 навчався в Академії Державної пенітенціарної служби на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету та був зобов'язаний після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, та приступити до виконання службових обов'язків за відповідною посадою, визначеною персональним розподілом посад.
Разом з тим, умовами вказаного контракту також було визначено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання ОСОБА_1 буде зобов'язаний відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" в повному обсязі за весь період його фактичного навчання.
У період навчання в Академії Державної пенітенціарної служби з 15.08.2017 по 18.06.2021 ОСОБА_1 перебував на грошовому, продовольчому, речовому, медичному забезпеченні, був забезпечений житлом із наданням відповідних комунальних послуг за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до наказу Академії Державної пенітенціарної служби від 17.06.2021 № 97/ОС "Про випуск фахівців, які навчались за освітньо-професійними програмами "Право" та "Психологія" на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти, з числа курсантів денної форми навчання Академії Державної пенітенціарної служби" ОСОБА_1 на підставі рішення Екзаменаційної комісії з атестації здобувачів вищої освіти Академії Державної пенітенціарної служби з 18.06.2021 був присвоєний ступінь вищої освіти "бакалавр" з галузі знань 08 "Право" за спеціальністю 081 "Правознавство" та видано йому відповідний диплом про освіту.
Після здобуття вищої освіти, ОСОБА_1 відповідно до умов контракту від 07.09.2018 № 362, був направлений для подальшого проходження служби до Державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)" й наказом цієї установи від 17.06.2021 №64/ОС-21 лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_1 з 19.06.2021 призначений на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)".
Однак в подальшому, у зв'язку із поданням рапорту на звільнення від 16.04.2024, старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади з 18.04.2024 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), про що начальником Державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)" видано наказ від 16.04.2024 за № 55/ОС-24.
У зв'язку з тим, що після закінчення навчання в Академії Державної пенітенціарної служби ОСОБА_1 не відпрацював три роки в органах в Державної кримінально-виконавчої служби України, цим навчальним закладом відповідно до правових норм статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 261 було складено довідку-розрахунок № 5/1635 від 18.06.2021 витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Академії Державної пенітенціарної служби.
Згідно вказаної довідки-розрахунку загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 в Академії Державної пенітенціарної служби за період з 15.08.2017 по 18.06.2021, становить 123 026,51 грн., з яких: витрати на грошове забезпечення з нарахуваннями - 58 997,73 грн.; витрати на продовольче забезпечення - 40 251,96 грн.; витрати на речове забезпечення - 7 827,86 грн.; витрати на медичне забезпечення - 3 207,97 грн.; витрати на оплату комунальних послуг та за спожиті енергоносії - 12 740,99 грн.
Наявним у матеріалах справи повідомленням підтверджується, що ОСОБА_1 18.04.2024 був ознайомлений з розміром витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби, та повідомлений про необхідність відшкодування вказаних витрат протягом 30 днів з моменту отримання цього повідомлення, що підтверджується його особистим підписом на ньому.
У зв'язку із тим, що в добровільному порядку у встановлений строк ОСОБА_1 не відшкодував витрати на його утримання в Академії Державної пенітенціарної служби в розмірі 123 026,51 грн., чим завдав шкоду державному бюджету, Академія звернулась до суду з позовом у даній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 74 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини 1 статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини 1 статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Порядком № 261 визначений механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (пункт 1 Порядку № 261).
Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС (пункт 2 Порядку № 261).
Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється, виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи (пункт 3 Порядку № 261).
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261).
Пунктом 5 Порядку № 261 передбачено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Згідно з пунктом 2 Указу Президента України № 77/96 від 23.01.1996 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів" вищі навчальні заклади України здійснюють підготовку спеціалістів: за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів - за державним замовленням; за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб - для роботи у недержавному секторі народного господарства; за рахунок власних коштів особи - для роботи у державному і недержавному секторі народного господарства (за бажанням). Особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.
Під час розгляду справи судом встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що після закінчення навчання в Академії Державної пенітенціарної служби ОСОБА_1 відпрацював в органах в Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме - в Державній установі "Коростенська виправна колонія (№71)" лише 2 роки 9 місяців та 30 днів (з 19.06.2021 по 18.04.2024).
Відтак, відповідно до умов укладеного ним контракту на здобуття освіти від 07.09.2018 № 362 у нього, як у особи, яка звільнилась зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання, виник обов'язок відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вказаному вищому навчальному закладі.
Згідно довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , від 18.06.2021 № 5/1635, загальна сума таких витрат становить 123 026,51 грн.
З вказаним розрахунком ОСОБА_1 був ознайомлений та повідомлений про необхідність відшкодування витрат в 30-денний строк з моменту ознайомлення. Здійсненого Академією Державної пенітенціарної служби розрахунку витрат він не заперечував і не оскаржував. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Станом на момент прийняття судом рішення у даній справі витрати в сумі 123 026,51 грн. відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані.
Разом з тим, у відзиві на позову заяву ОСОБА_1 зазначає про відсутність у нього обов'язку з відшкодування спірних витрат на підставі пункту 9 Порядку № 261, оскільки з 22.04.2024 він проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Житомирскій області, в підтвердження чого надав копію витягу з наказу по особовому складу від 22.04.2024 № 199 о/с.
Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає, що в ході розгляду справи безспірно встановлено, що підставою його звільнення зі служби у Державній установі "Коростенська виправна колонія (№71)" був саме його рапорт про звільнення за власним бажанням, тобто звільнення відповідача було обумовлене його власним волевиявленням на припинення проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
При цьому, пунктом 9 Порядку № 261 визначено, що стягнення суми витрат припиняється лише в разі: 1) поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; 2) повторного прийняття особи на службу в поліцію.
Відтак, в спірних правовідносинах та за обставин даної справи підставою для припинення стягнення з ОСОБА_1 витрат на його утримання в навчальному закладі могло бути лише його повторне прийняття на службу саме в органи Державної кримінально-виконавчої служби України, оскільки відпрацювання саме в таких органах не менше трьох років після закінчення навчання в Академії Державної пенітенціарної служби, було передбачено умовами його контракту на здобуття освіти. Цей контракт укладався на підготовку фахівця для потреб Міністерства юстиції України, що і обумовлює обов'язок проходити службу відповідно до здобутої підготовки.
З огляду на зазначене, суд вважає доводи відповідача безпідставними та такими, що не звільняють його від обов'язку відшкодувати витрати на його утримання в Академії Державної пенітенціарної служби, як особу, яка після закінчення навчання у вказаному навчальному закладі не відпрацювала три роки в органах в Державної кримінально-виконавчої служби України.
Підсумувавши викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби, в розмірі 123 026,51 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи положення до частини 2 статті 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Пенітенціарної академії України (вул. Гонча, 34, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 08571788) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Пенітенціарної академії України витрати, пов'язані з утриманням його у вищому навчальному закладі, в розмірі 123 026,51 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко
10.09.24