10 вересня 2024 року м. Житомир справа № 120/4444/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та індексації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та доплатити грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та індексації;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2023 рік, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та доплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, однак, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаних грошової та матеріальної допомоги, Відповідач в 2022році не включив суми щомісячної додаткової винагороди та індексації, а в 2023році - суми щомісячної додаткової винагороди, які Позивач отримував щомісячно в складі місячного грошового забезпечення, що стало підставою звернення з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2024року справу передано за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ ухвалою від 06.06.2024 року відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву в установлені строки не подав.
Представник Позивача подав до суду додаткові докази, а саме копію картки особового рахунку Позивача щодо розміру та складових грошового забезпечення Позивача за період з червня 2022року по березень 2024року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.06.2022року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка в період до 31.07.2023року перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В 2022 році Позивачу нараховувалася та виплачувалася грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
В 2023 році Позивачу нараховувалася та виплачувалася грошова допомога для оздоровлення.
Як зазначено в позові, Відповідач не включав до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, та індексацію.
Позивач стверджує, що Відповідач також не включав до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2023 рік суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
На запит представника Позивача Відповідач листом від 21.03.2024року повідомив, що спірні грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та 2023рік Позивачу нараховувалася у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Одночасно в листі зазначено про відсутність підстав для врахування сум індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, для визначення розмірів спірних грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Суть спірних відносин між сторонами зведена до наявності чи відсутності підстав для врахування сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, та індексації для визначення розміру грошового забезпечення Позивача, з якого визначається розмір грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, а для визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2023рік- сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.022022р. № 168.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік Позивачу обчислені без врахування грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, та індексації, а грошова допомога на оздоровлення 2023 рік - без врахування грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022.
Суд враховує, що відповідно до пунктів 2-4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Судом встановлено, що у відповідності до вказаних положень Закону № 2011-XII КМ України прийнято постанову від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - постанова №704).
Як зазначено в п.2 постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Як зазначено в п.1 постанови, перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та їх розміри, перелічено згідно з додатком 15 до постанови.
Суд враховує, що механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам врегульовано правовими нормами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (надалі - Наказ №260).
Особливості виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань врегульовані приписами розділу XXIV Наказу №260.
Безспірно, відповідно до п.1 розділу XXIV Наказу №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (п.7 розділу XXIV Наказу №260).
Як зазначено в абзаці третім пункту 7 розділу XXIV Наказу №260 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Особливості виплати грошової допомоги для оздоровлення врегульовані приписами розділу XXIII Наказу №260.
Безспірно, відповідно до п.1 розділу XXIII Наказу №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (п.6 розділу XXIII Наказу №260).
Одночасно суд враховує, що з огляду на зміст пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі - постанова №168) така доплата є винагородою, яка виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.
Зазначене свідчить, що відповідно до вимог постанови №704 та Наказу №260 винагорода, передбачена постановою №168, не підлягає включенню до місячного грошового забезпечення військовослужбовця, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення.
Суд вважає, що Позивач та його представник помилково зробили висновок, що розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення автоматично ототожнюється із розміром всіх виплат, що були отримані військовослужбовцем за відповідний рік.
Щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого Позивачу обчислена грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік сум індексації, суд зазначає наступне.
Безспірно, за приписами Закону № 2011-XII та Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації.
Субсидіарне застосування зазначених правових норм вказаних Законів дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.
Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована одноразова допомога при звільненні, грошова допомога для оздоровлення та грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Відтак, оскільки у спірному випадку виплата Позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у Відповідача були відсутні правові підстави для її не включення до обрахунку спірних виплат.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та доплатити Позивачу одноразову грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
10.09.24