Справа № 361/8081/24
Провадження № 2/361/4789/24
26.08.24
26 серпня 2024 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Десняська районна в місті Києві державна адміністрація, приватний нотаріус Опанасюк Олена Юріївна про визнання факту проживання однією сімє'ю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу,
У серпні 2024 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Десняська районна в місті Києві державна адміністрація, приватний нотаріус Опанасюк Олена Юріївна про визнання факту проживання однією сімє'ю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.
Згідно позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що провадження в даній справі не може бути відкрите, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної безпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений ст.16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатись не любим, а цілком конкретним способам захисту свого права.
Частина перша статті 16 Цивільного кодексу України регламентує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
ОСОБА_1 пред'явила позов, зі змісту якого вбачається, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації їй необхідно для прийняття спадщини, що залишилася після смерті її чоловіка.
Натомість у своїй позовній заяві позивача заявляє вимогу, а саме: про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини, яка підлягає розгляду лише в порядку окремого провадження.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз'яснено у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
З урахуванням наведеного, встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Зі змісту поданої позовної заяви ОСОБА_1 вбачається наявність спору про право, а саме пов'язується з наступним вирішенням спору щодо визнання права спільної сумісної власності на майно набуте ними за час спільного проживання без реєстрації шлюбу і його поділу, та щодо спадкування.
Згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо відмови у відкритті провадження у цій справі.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 293, 315 суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Десняська районна в місті Києві державна адміністрація, приватний нотаріус Опанасюк Олена Юріївна про визнання факту проживання однією сімє'ю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Писанець Н.В.