Справа № 939/2371/24
Іменем України
10 вересня 2024 рокуселище Бородянка
Слідчий суддя Бородянського районного суду Київської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116120000131 від 06 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,
Прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним клопотанням, мотивуючи його тим, що сектором дізнання відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116120000131 від 06 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 вересня 2024 року в ході огляду місця події - автодороги М07 56 км поблизу селища Бородянка Бучанського району Київської області оглянуто причіп ПГМФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , яким керував ОСОБА_5 , у ході якого встановлено, що на кузові вказаного причепу наявні сліди втручання в ідентифікаційний номер. Після проведення огляду даний причіп вилучений до спеціального майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ФОП «Синько» за адресою: АДРЕСА_1 .
Допитаний у якості свідка інспектор УПП в с. Чайки ДПП Київської області ОСОБА_6 зазначив, що 06 вересня 2024 року, приблизно о 12-й годині, під час патрулювання на автодорозі М07 + 56 км у складі екіпажу «Комета 352» за порушення правил дорожнього руху був зупинений транспортний засіб - автомобіль «Фольксваген» з причепом ПГМФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , в ході огляду встановлено, що на кузові вказаного причепу ідентифікаційний номер, який зазначений у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, відсутній.
Будучи допитаним з вказаного приводу водій автомобіля ОСОБА_5 зазначив, що 06 вересня 2024 року, керуючи автомобілем «Фольксваген» з причепом ПГМФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, під час огляду причепа було встановлено, що номер, який зазначений у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу відсутній, вказаний причеп отримав у користування від свого знайомого, про те, що відсутній ідентифікаційний номер, останньому нічого не відомо.
06 вересня 2024 року причіп ПГМФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 і яким користується ОСОБА_5 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024116120000131 від 06 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Оскільки зазначений причіп відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою збереження майна, визнаного речовим доказом, проведення відповідних експертиз та встановлення істини в кримінальному провадженні, прокурор Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_3 просив накласти арешт на причіп ПГМФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 і яким користується ОСОБА_5 , що був вилучений 06 вересня 2024 року в ході огляду місця події на автодорозі М 07 + 56 км поблизу селища Бородянка Бучанського району Київської області.
У судове засідання прокурор Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_3 не з'явився, відповідно до заяви просив розглянути клопотання у його відсутність.
ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, суд вважає, що оскільки причіп ПГМФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, то з метою забезпечення збереження речових доказів клопотання необхідно задовольнити.
Керуючись ст. 131, 132, 170, 173, 309 КПК України,
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на причіп ПГМФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 і яким користується ОСОБА_5 , що був вилучений 06 вересня 2024 року в ході огляду місця події на автодорозі М 07 + 56 км поблизу селища Бородянка Бучанського району Київської області.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_8