ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.09.2024Справа № 910/7164/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентакран буд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінтербуд»
про стягнення 65 170,40 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентакран буд» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінтербуд» про стягнення 65 170,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором на проведення робіт № ДМ-50/2019 від 19.06.2019, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7164/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
03.07.2024 представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що відповідач не визнає у позовній заяві обставини, щодо підписання акту надання послуг № 222 від 27.05.2021 на суму 43 785,00 грн., оскільки з візуального огляду долученого позивачем до позовної заяви копії Акту, останній підписаний лише зі сторони позивача та зі сторони відповідача містить лише факсимільне відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання. Також, відповідач зазначає, що обґрунтовуючи прострочення відповідачем зобов'язання щодо оплати за Договором, позивач посилається на виставлення рахунку на оплату № 208 від 27.05.2021, що на думку позивача вказує про прострочення відповідачем виконання зобов'язань за Договором на суму 43 785,00 грн. але не надає доказів на підтвердження отримання вказаного рахунку відповідачем та обізнаність відповідача про необхідність здійснення оплати по вказаному рахунку.
08.07.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що надання позивачем послуг по роботі автокрану підтверджується рахунком на оплату № 208 ввід 27.05.2021, актом надання послуг № 222 від 27.05.2021, рапортом про роботу автомобільного крану від 26.05.2021 і підписами на них. Також, позивач зазначає, що доказом того, що відповідач отримав та був обізнаний з рахунком на оплату № 208 від 27.05.2021, актом надання послуг № 222 від 27.05.2021, рапортом про роботу автомобільного крану від 26.05.2021 є Акт № 462 прийому-передачі документації від 01.06.2021, де представник відповідача отримав та розписався за їх отримання.
12.08.2024 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив у встановлений строк не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
19 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінтербуд» (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рентакран буд» (далі - виконавець, позивач) укладено Договір на проведення робіт № ДМ-50/2019 (далі - Договір), предметом якого є проведення робіт виконавцем з монтажу, демонтажу, доставці, вивозу баштового крану Linden Comansa 10LC140 зав.№ 15724, надання проектної документації та виконання інших робіт згідно Додатку № 1 та № 2 до даного Договору, на об'єкті будівництва за адресою:м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 137/139.
Пунктами 2.2.6 та 2.2.7 Договору визначено, що замовник зобов'язаний своєчасно перерахувати виконавцю на розрахунковий рахунок кошти за виконані роботи згідно умов даного Договору та забезпечити на об'єкті роботу автокрану для виконання робіт виконавцем. За домовленістю сторін автокран на об'єкті може бути забезпечений виконавцем, при цьому замовник зобов'язаний здійснити оплату роботи автомобільного крану. До загальної суми робіт не включена вартість роботи автокрану. Вартість робіт автокрану оплачується замовником окремо на підставі виставлених рахунків авансовим платежем (100% передоплата).
Відповідно до п. 3.2 Договору загальна вартість робіт і послуг за Договором згідно Додатку № 1 (без врахування вартості роботи автокрану і міжповерхових розкріплень) становить 384 600,00 грн. Вартість виготовлення міжповерхових розкріплень (2 етап) розраховується виходячи з 64 200,00 грн. Вага - згідно проекту. До загальної суми робіт не включена вартість роботи автокрану і міжповерхових розкріплень.
За умовами п. 3.6 Договору робота автокрану оплачується замовником окремо авансовим платежем (100% передоплата) в сумі згідно виставленого рахунку протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку.
У відповідності до п. 3.7 Договору замовник зобов'язаний прийняти належним чином виконані роботи, підписати Акт виконаних робіт (наданих послуг) впродовж 5 календарних днів з моменту отримання відповідного акту, або в цей самий строк надати виконавцю обґрунтовану письмову відмову в прийнятті робіт. У разі безпідставної односторонньої відмови у прийнятті та/або підписанні Акту виконаних робіт (наданих послуг) замовником, акт виконаних робіт (наданих послуг) вважається підписаним замовником та прийнятим у повному обсязі після завершення п'яти днів від дати отримання такого Акту виконавцем або відмови від отримання Акту, надісланого кур'єрською службою, або цінним листом з описом вкладення. Доказом відмови від отримання Акту буде вважатись повернутий виконавцю цінний лист з описом вкладення та поштовою відміткою про повернення, або повернутий кур'єрською службою лист з Актом та ТТН.
Згідно з п. 4.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати і порушення терміні оплати за даним Договором, виконавець має право витребувати сплату замовником пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, від суми несплаченого платежу. При цьому термін позовної давності при нарахуванні пені становить 5 років.
Договір починає діяти з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за даним Договором (п. 5.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 17.12.2020).
На виконання умов Договору, сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Рапорт про роботу автомобільного крана та Акт надання послуг № 222 від 27.05.2021 на суму 43 785,00 грн., відповідно до якого виконавцем були надані послуги автомобільним краном Liebherr LTM 1060/2 вантажопідйомністю 60т при демонтажі баштового крану № 15724 на об'єкті будівництва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 137/139.
Також, на виконання умов Договору позивачем виставлено рахунок на оплату № 208 від 27.05.2021 на суму 43 785,00 грн., який відповідачем отримано разом з Рапортом та Актом згідно Акту прийому-передачі документації № 462 від 01.06.2021.
10 серпня 2021 року сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акт звірки взаєморозрахунків за період 19.06.2019-10.08.2021, відповідно до якого, за відповідачем станом на 10.08.2021 обліковувалась заборгованість в розмірі 43 785,00 грн.
25 березня 2024 року позивач звернувся до відповідача із Претензію вих. № ЮД-22/03/24 від 22.03.2024, у якій вимагав сплатити заборгованість, зокрема за Договором у розмірі 43 785,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивачем вимушений був звернутись до суду з даним позовом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме про те, що договір містить елементи як договору підряду (щодо сталих обов'язків з виконання робіт баштовим краном Linden Comansa 10LC140 зав.№ 15724 на об'єкті будівництва), так і договору про надання послуг (щодо похідних обов'язків з надання послуг автокраном щодо монтажу та демонтажу баштового крану).
При цьому, як вбачається з позовної заяви, предметом позову є заборгованість за надані послуги автокраном, в зв'язку з чим, суд надає оцінку правовідносинам сторін у відповідності до предмету позову.
За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до п. 3.7 Договору замовник зобов'язаний прийняти належним чином виконані роботи, підписати Акт виконаних робіт (наданих послуг) впродовж 5 календарних днів з моменту отримання відповідного акту, або в цей самий строк надати виконавцю обґрунтовану письмову відмову в прийнятті робіт. У разі безпідставної односторонньої відмови у прийнятті та/або підписанні Акту виконаних робіт (наданих послуг) замовником, акт виконаних робіт (наданих послуг) вважається підписаним замовником та прийнятим у повному обсязі після завершення п'яти днів від дати отримання такого Акту виконавцем або відмови від отримання Акту, надісланого кур'єрською службою, або цінним листом з описом вкладення. Доказом відмови від отримання Акту буде вважатись повернутий виконавцю цінний лист з описом вкладення та поштовою відміткою про повернення, або повернутий кур'єрською службою лист з Актом та ТТН.
На виконання умов Договору, сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Рапорт про роботу автомобільного крана та Акт надання послуг № 222 від 27.05.2021 на суму 43 785,00 грн., відповідно до якого виконавцем були надані послуги автомобільним краном Liebherr LTM 1060/2 вантажопідйомністю 60т при демонтажі баштового крану № 15724 на об'єкті будівництва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 137/139.
Також, на виконання умов Договору позивачем виставлено рахунок на оплату № 208 від 27.05.2021 на суму 43 785,00 грн., який відповідачем отримано разом з Рапортом та Актом згідно Акту прийому-передачі документації № 462 від 01.06.2021.
Натомість відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що не визнає обставини щодо підписання акту надання послуг № 222 від 27.05.2021 на суму 43 785,00 грн., оскільки з візуального огляду долученого позивачем до позовної заяви копії Акту вбачається, що останній підписаний лише зі сторони позивача та зі сторони відповідача містить лише факсимільне відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання.
Разом з тим, обставини щодо отримання відповідачем Акту надання послуг № 222 від 27.05.2021 на суму 43 785,00 грн. згідно Акту прийому-передачі документації № 462 від 01.06.2021, відсутність у відповідності до п. 3.7 Договору доказів висловлення відповідачем жодних зауважень або заперечень до означеного Акту, підписання без заперечень та зауважень Рапорту про роботу автомобільного крана, а також відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факсимільного відтворення підпису саме на Акті надання послуг № 222 від 27.05.2021 на суму 43 785,00 грн., свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентакран буд» надало Товариству з обмеженою обставиною «Євроінтербуд» послуги вартістю 43 785,00 грн., які прийняті відповідачем без зауважень та заперечень.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
При цьому, 10 серпня 2021 року сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акт звірки взаєморозрахунків за період 19.06.2019-10.08.2021, відповідно до якого, за відповідачем станом на 10.08.2021 обліковувалась заборгованість в розмірі 43 785,00 грн.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що встановлені обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
З огляду на вищевикладене, суд відхиляє як безпідставні посилання відповідача на не підписання Акту надання послуг № 222 від 27.05.2021 на суму 43 785,00 грн., оскільки після отримання означеного Акту, відповідачем не висловлено як заперечень у порядку п. 3.7 Договору, так і навпаки підписано без заперечень та зауважень Акт звірки взаєморозрахунків, яким визнано заборгованість за означеним Актом.
Також, відповідач зазначає, що обґрунтовуючи прострочення відповідачем зобов'язання щодо оплати за Договором, позивач посилається на виставлення рахунку на оплату № 208 від 27.05.2021, що на думку позивача вказує про прострочення відповідачем виконання зобов'язань за Договором на суму 43 785,00 грн. але не надає докази на підтвердження отримання вказаного рахунку відповідачем та обізнаність відповідача про необхідність здійснення оплати по вказаному рахунку.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За умовами п. 3.6 Договору робота автокрану оплачується замовником окремо авансовим платежем (100% передоплата) в сумі згідно виставленого рахунку протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку.
Як вже встановлено судом та не спростовано відповідачем, виконання умов Договору позивачем виставлено рахунок на оплату № 208 від 27.05.2021 на суму 43 785,00 грн., який відповідачем отримано згідно Акту прийому-передачі документації № 462 від 01.06.2021.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за товар та за отримані послуги в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 43 785,00 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 43 785,00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 17 441,15 грн. та 3 % річних у розмірі 3 944,25 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 3 944,25 грн. та інфляційні втрати в розмірі 17 441,15 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінтербуд» (58023, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 259, кв. 55; ідентифікаційний код: 39212408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентакран буд» (01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал/Івана Франка, 11/1; ідентифікаційний код: 41356390) заборгованість у розмірі 43 785 (сорок три тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 17 441 (сімнадцять тисяч чотириста сорок одна) грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 3 944 (три тисячі дев'ятсот сорок чотири) грн. 25 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 10.09.2024
Суддя О.А. Грєхова