Справа № 489/4560/24
Провадження № 2-о/489/136/24
Іменем України
10 вересня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем Тищенко Д.О.,
за участі:
представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Долгової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заінтересовані особи: Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_2 ,
встановив:
В червні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Долгову Л.В. звернувся до суду із завою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 90 років померла його бабуся - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді буд. АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,5 га, що розташована на території Безводнянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. На час смерті разом з бабусею заявника постійно проживав її син (батько заявника) - ОСОБА_4 , який доглядав за матір'ю, оскільки вона була особою похилого віку та за станом свого здоров'я потребувала сторонньої допомоги. У ОСОБА_4 знаходились всі правовстановлюючі документи на майно його матері після її смерті, він фактично володів майном померлої та вважав, що прийняв спадщину після її смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Після його смерті спадщину у встановленому законом порядку прийняли заявник ОСОБА_1 та його мати - дружина померлого ОСОБА_2 . З метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , в тому числі на майно, які належало ОСОБА_3 та яке батько заявника прийняв у спадщину після її смерті, заявник звернувся до нотаріуса. Проте згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_4 та його померла мати ОСОБА_3 були зареєстровані за різними адресами, останній не прийняв спадщину після смерті своєї матері у встановленому діючим законодавством порядку. Між тім, ОСОБА_4 протягом тривалого часу проживав разом зі своєю матір'ю, доглядав за нею, після її смерті здійснив її поховання. Однак на теперішній час встановлення факту проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент відкриття спадщини інакше, ніж в судовому порядку, не виявляється можливим. Встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення його спадкових прав.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі спадкодавцем - матір'ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31.07.2023 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено її до розгляду; витребувано у Третьої миколаївської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та направлено запит про надання інформації про надання витягу зі спадкового реєстру щодо заведення/не заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
08.07.2024 інформаційна довідка зі спадкового реєстру щодо незаведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 надійшла на адресу суду.
16.08.2024 на адресу суду з Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
01.07.2024 від представника заявника адвоката Долгової Л.В. надійшло клопотання про виклик свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , В судовому засіданні 01.08.2024 заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Долгова Л.В. клопотання про виклик свідків підтримали; просили задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
Протокольною ухвалою суду від 01.08.2024 клопотання заявника та його представника про допит свідків задоволено, свідків допитано.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні 01.08.2024 проти задоволення заявлених вимог не заперечувала.
Представник заінтересованої особи Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні 10.09.2024 представник заявника - адвокат Долгова Л.В. також підтримала вимоги заяви.
Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судовому засіданні 01.08.2024 під присягою підтвердили, що батько заявника - ОСОБА_4 здійснював догляд та проживав без реєстрації разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 близько 10 років до її смерті та на час її смерті. Вони разом постійно проживали АДРЕСА_1 , де бабуся заявника була зареєстрована.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.02.2008, виданого виконавчим комітетом Безводненської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, буд. АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 13).
Земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства розміром 1,50 га, кадастровий номер 48244810000:03:000:0067, що розташована в межах території Безводнянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 25.11.2010 державним нотаріусом Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області (а.с. 15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилась спадщину у вигляді вищезазначеного нерухомого майна.
З матеріалів поданої зави, пояснень учасників справи та свідків вбачається, що на момент смерті ОСОБА_3 разом з нею постійно проживав її син ОСОБА_4 , який здійснював догляд за матір'ю, оскільки вона була особою похилого віку - померла у віці 90 років.
У відповідності до довідки Безводненського старостинського округу Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 03.10.2023 № 95 ОСОБА_4 здійснював догляд та проживав без реєстрації разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , яка постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 з 10.08.2010 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).
Син померлої ОСОБА_3 був єдиним спадкоємцем після її смерті. Ані він, ані інші особи із заявами про прийняття спадщини після її смерті не звертались, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 27.06.2024.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9 (а.с. 11). Спадщину після його смерті прийняли заявник ОСОБА_1 , син померлого, та ОСОБА_2 , дружина померлого, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 121/2024 (а.с.52-95). У встановленому законом порядку вони звернулись до Третьої миколаївської державної нотаріальної контори із завами про прийняття спадщини. Проте відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.05.2024 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на все майно, що належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки дані про реєстрацію ОСОБА_4 разом з матір'ю на час її смерті відсутні, до нотаріальної контори на протязі шести місяців з дня смерті матері він не звертався (а.с. 17).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до положень ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).
З досліджених судом документів встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась. Разом з нею на момент відкриття спадщини постійно проживав її син ОСОБА_4 .
Відомостей про наявність інших спадкоємців ОСОБА_3 , окрім її сина, які мають право на спадкування, в матеріалах справи не міститься.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 21 березня 2019 року в цивільній справі №461/4689/15-ц та від 12 серпня 2019 року у справі №521/16365/15, який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.
У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, в разі, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами. Аналогічного висновку дійшов ВС у своїй постанові від 04 липня 2018 року по цивільній справі № 404/2163/16-ц.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими доказами, показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, надавши оцінку доказам в цілому, а також кожному доказу окремо, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання його батька ОСОБА_4 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 станом на час відкриття спадщини, про що свідчить реальність сімейних відносин між ними, підтверджена дослідженими судом письмовими доказами та показаннями свідків, а саме пов'язаність спільним місцем проживання, побутом та наявністю взаємних прав і обов'язків.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заінтересовані особи: Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_2 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі спадкодавцем - матір'ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 20883438, адреса: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Безводне, вул. Клубна, 1-А;
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 10.09.2024.
Суддя Г.А. Микульшина