Справа № 489/2916/24
Провадження № 2-а/489/39/24
Іменем України
10 вересня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Костюченка Г.С.
з секретарем судового засідання - Савковою К.А.,
за участі представника відповідача - Палієнко Д.Т.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення
22 квітня 2024 позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції в якому просив скасувати постанову поліцейського інспектора роти №2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції Миколаївської області Колісніченко Ю.В. серії ЕНА № 1872217 від 10.04.2024 року, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Із оскаржуваною постановою позивач не погоджується та вважає її незаконною та необґрунтованою. В оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази порушення Правил дорожнього руху. Крім того, місце виміру швидкості не облаштоване відповідним знаком 5.70 ПДР, а також не повно з'ясовані та не враховано всіх обставин, що мають значення для справи. Прилад вимірювання швидкості використовувався з рук, що є порушенням.
Процедура розгляду справи та процес винесення оскаржуваної постанови, позивачем не оскаржується.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.06.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та повідомленням (викликом) учасників справи.
Від представника відповідача 04 червня 2024 надійшов відзив, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Представник відповідача наголошує, що фіксація порушення швидкісного режиму була здійснена лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів ТгuСАМ ТС 008381. Та надав технічну документацію щодо відповідності даного пристрою нормам та стандартам, визначених чинним законодавством України. Також представником відповідача було долучено фото та відео фіксація правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, відповідно до письмової заяви, надіслану позивачем на адресу суду 09.09.2024 підтримав позовні вимоги, просив задовольнити у повному обсязі, зазначену заяву суд розцінює як прохання провести судове засідання без його участі.
Додатково зазначив, що не отримував відзиву, відео наявне в додатку до відзиву не відповідає вимогам ст. 99 КАС України
Представник відповідача Палієнко Д.Т. в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у відзиву, заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
10 квітня 2024 року о 11 год. 30 хв. за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 2 ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA 6, державний номер НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортного засобу на 29 км/год., рухалась зі швидкістю 69 км/год. при дозволеній швидкості 40 км/год., в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» руху 40км/год. чим порушив п. 12.9 б ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Внаслідок цього, 10 квітня 2024 року постановою інспектора Управління патрульної поліції Миколаївської області Колісніченко Ю.В. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Пунктом 12.4. Правил зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Пунктом 12.9 (Б) Правил зазначено Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до ч. 1 статті 122 КУпАП за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Представником відповідача був наданий відеозапис. При цьому з вказаних матеріалів фото - та відеофіксації вбачається, що транспортний засіб марки MAZDA 6, державний номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 69 км/год. в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» руху 40км/год.
Представник відповідача, скоєне позивачем правопорушення, доводить показами лазерного вимірювача швидкості руху приладу TruCam, серійний номер TC008381, відеозаписом фіксації перевищення швидкості, а також роздруківкою фіксації з фото транспортного засобу, яким керував позивач, з вказівкою на координати (геолокацію), а також із зазначенням швидкості.
В позовній заяві позивач вказав, що докази одержані за допомогою пристрою TruCam, є неналежними та недопустимими, з мотивів незаконності використання цього засобу вимірювальної техніки в ручному режимі.
Однак, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 ІІ TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.
Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.
Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.
Правильність реалізації у приладі LTI 20/20 ІІ TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред'явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.
Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 ІІ TruCam отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки № UA.TR. 001 2141-18, виданого державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»), чинного до 26.12.2028 року.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для LTI 20/20 TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено «Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів» затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 № 193.
Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29812 від 11.12.2023 року вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam № TC008381 відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018, а свідоцтво дійсне до 11.12.2024 року.
Судом встановлено, що вимірювач LTI 20/20 TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач LTI 20/20 TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Алгоритм обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювання швидкості руху ТЗ в межах максимально допустимої похибки, як в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Враховуючи викладене, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam зареєстрований в державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад LTI 20/20 TruCam з серійним номером ТС008381 пройшов випробування відповідності, сертифікат якого був чинний станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та даний прилад може використовуватися в ручному режимі.
Отже, за технічними характеристиками, лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.
З огляду на викладені обставини, суд доходить висновків, що факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, відеозаписом з приладу TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС008381, та іншими доказами в тому числі фотознімками з приладу та зображенням дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» долученими до відзиву на адміністративний позов.
На відеозаписі з приладу TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС008381 було зафіксовано порушення ПДР, а саме: в м. Миколаїв, пр. Героїв України, 2 ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA 6, державний номер НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортного засобу на 29 км/год., рухалась зі швидкістю 69 км/год. при дозволеній швидкості 40 км/год., в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» руху 40км/год.
На відео з приладу міститься інформація, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/ год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; на доданих фотознімках відображено розташування знаку 5.76, який інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
При цьому суд наголошує, що на відеозаписі зафіксовано як поліцейський здійснює фіксацію на прилад TruCam, не рухаючись.
На доводи позивача про відсутність відповідного знаку 5.70 ПДР на місці заміру швидкості, представником відповідача надано вимогу національної поліції України про встановлення відсутніх дорожніх знаків авто фіксації 5.76 ПДР та 7.2.1 «Зона дії» за адресами зазначеними у вимозі, а також лист про виконання вимоги (припису) про встановлення дорожні знаків. Також, представником відповідача було надано фотокопії встановлених дорожніх знаків 5.51 «Початок населеного пункту» та по вул..Троїцька в напрямок вул.. 2-га Набережна встановлено дорожній знак 5.76 «автоматична відео фіксація порушень ПДР».
Таким чином суд вважає, що матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме перевищення швидкості руху в населеному пункті на 29 км/год. на ділянці дороги на якій встановлено дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», який позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.
Проте, слід зазначити, що навіть за відсутності такого знаку в населеному пункті водій зобов'язаний у будь-якому випадку стежити за безпекою та дорожньою обстановкою, особливо в межах населеного пункту.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Статтею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Наявне в матеріалах справи відео с зафіксованим правопорушенням не викликає у суду сумніву, щодо його автентичності, відповідно вважає цей доказ належним та допустимим.
Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і необґрунтованими, в їх задоволенні необхідно відмовити.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено - судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19,72,73,241-246 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, юридична адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Г.С. Костюченко
Повний текст судового рішення складено «10» вересня 2024 року.