Справа № 147/1025/24
Провадження № 2-а/147/6/24
05 вересня 2024 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.
з участю секретаря Прокопенко В.М.,
представника позивача адвоката Шуляк В.М.,
представника відповідача Орищака І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови,
29.07.2024 до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якій він просить скасувати постанову №368 від 17.07.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн та закрити провадження у справі. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 17 липня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (РТЦК СП) ОСОБА_3 було винесено постанову №368 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 17000 грн. Постанова підлягає скасуванню за наступних підстав. Як вбачається зі змісту постанови, 17.07.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП нібито за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а саме за те, що внаслідок своїх дій вчинив триваюче правопорушення, яке почалось у 2006 році, коли мав особисто з'явитись для взяття на військовий облік, та яке нібито закінчилось у липні 2024 року, коли він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття його на облік, що є порушенням правил військового обліку, не уточнив свої облікові дані.
08 липня 2024 року він звернувся в Тростянецький ЦНАП з тим щоб оновити свої дані. Йому було надано витяг №1110155-08072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Йому стало відомо, що він не перебуває на військовому обліку і було рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 для взяття на військовий облік.
09 липня 2024 року він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт Тростянець для того щоб з'ясувати чому не перебуває на обліку, адже він зарахований в запас ще у 2006 році.
У військово-обліковому документі Резерв плюс вказано, що його дані уточнено вчасно.
11 липня 2024 року його було повторно поставлено на облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 та видано повістку на 20 липня 2024 року. Коли 20 липня 2024 року він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 у 22-й кабінет, вручили постанову №368 від 17.07.2024 про порушення військового обліку та притягнення до відповідальності за ст. 210 КУпАП. Він підписав її 20.07.2024.
В постанові позивач не побачив, що є громадянином України, який перебуває на військовому обліку, а 08.07.2024 провів оновлення та уточнення адреси проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Крім цього, вважає, що постанова підлягає скасування ще за таких підстав: а) він не приймав участі та не був ознайомлений з складеним протоколом про адміністративне правопорушення за вх.8273 від 12.07.2024, чим порушені його права на захист; б) не було надано для ознайомлення протокол №8 від 22.03.2006, яким він був зарахованим в запас рішенням призовної комісії; в) відповідач не має і не долучає до постанови №368 жодного доказу про те, що він зобов'язаний був з'явитися у 2006 році для реєстрації; г) відсутній будь-який доказ того, що це триваюче правопорушення; д) відповідач не дослідив та не надав належної правової оцінки при складанні протоколу та винесенні постанови №368 рішенню призовної комісії - протокол №8 від 22.03.2006, де вказано, що він ( ОСОБА_1 ) зарахований в запас, а це означає, що він перебував на обліку, а тому втрата документів працівниками ТЦК не покладає на нього обов'язку слідкувати за цим.
Коли позивачу стало відомо, що він не перебуває на обліку, він з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення та оновлення даних на протязі 60 днів (08.07.2024) з дня прийняття Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, тобто порушень з його боку не було.
На запити про особову справу з документами про зарахування у резерв працівники ТЦК відповіли, що її немає, а це означає, що відсутні докази того, що він не перебував на обліку. На підставі прийнятого закону дані мали бути перенесені з особової справи у Реєстр. Відповідальність за відсутність особової справи, де було зазначено, що позивач перебуває на обліку та в подальшому звільнений у запас ( протокол №8 від 22.03.2006 ) покладається на працівників ТЦК. Таким чином його дані були б уточненими при відвідуванні ЦНАПу. Але через те, що недобросовісні службові особи втратили документи, отримав інформацію, що не перебуває на обліку.
Ще одним доказом того, що позивач перебував на військовому обліку є направлення його на проходження військово-лікарської комісії у 2015 році, що підтверджується записами у амбулаторній картці, де зазначено, що він придатний до військової служби.
Стверджує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була винесена за його відсутності, а відповідач не надав доказів про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду адміністративної справи. Таким чином, незаконно був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Також позивач був позбавлений права під час розгляду справи оспорити звинувачення у порушенні.
Відповідачем не надано доказів, що саме ним, як начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 (або РТЦК СП) було розглянуто справу, а не лише формально підписано постанову, а справу було розглянуто та складено постанову іншою посадовою особою, яка не має права розглядати справи за ст. 210-210-1 КУпАП.
Тому просить скасувати постанову №368 та закрити провадження у справі.
Ухвалою судді від 02 серпня 2024 року прийнято до свого провадження адміністративний позов та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження.
22 серпня 2024 року на електронну адресу суду відповідачем подано відзив на позов, в якому зазначено, що позовна заява є безпідставною, позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку). Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами, внесеними Указом від 26 липня 2023 року № 452/2023) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі - Положення №154 від 23.02.2022 року).
Згідно з п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Відповідно до п.9 Положення, на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено завдання з забезпечення виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації та здійснення заходів, щодо призову громадян на військову службу на території відповідальності якої вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже обов'язки щодо ведення військового обліку, оформлення військово-облікових документів та внесення змін до них, направлення для проходження медичного огляду ВЛК, надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема на ІНФОРМАЦІЯ_8 та його підпорядковані відділи.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ст. 35 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов'язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Взяття на військовий облік громадянина, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання здійснюється за його особистої присутності та в його військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік.
Таким чином, законодавством покладається на військовозобов'язаних обов'язок з дотримання правил військового обліку, зокрема виконання обов'язку перебувати на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, що встановлений абзацом другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 та пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є військовозобов'язаним та не перебував на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання в другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджуються даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та відсутністю у ОСОБА_1 військово-облікового документа військовозобов'язаного з відміткою про перебування на військовому обліку.
Згідно з витягом з книги протоколів районної призовної комісії протокол №8 від 22.03.2006 ОСОБА_1 , 1981 року народження, рішенням призовної комісії згідно з Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, визнаний придатним до військової служби. Зарахований в запас по досягненню 25 річного віку.
Згідно з абз.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на час зарахування ОСОБА_1 в запас) від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни, які до дня відправки на строкову військову службу досягли 25-річного віку.
Відповідно до ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на час зарахування ОСОБА_1 в запас) для постановки на військовий облік усі військовозобов'язані повинні у семиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів за місцем постійного або фактичного проживання.
Згідно з абз.8 п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби.
Проте, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з березня 2006 року та по липень 2024 року не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за зареєстрованим місцем проживання у ІНФОРМАЦІЯ_10 (до 2021 року - у ІНФОРМАЦІЯ_11 ), що підтверджується відсутністю військово-облікового документа військовозобов'язаного з відміткою про перебування на військовому обліку та відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не прив'язаний до військкомату.
09.07.2024, згідно з вимогами п.81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, позивач особисто прибув для взяття на військовий облік за зареєстрованим місцем проживання до ІНФОРМАЦІЯ_12 та написав заяву про взяття на військовий облік (зареєстрована за вхідним №8271).
12.07.2024 при опрацюванні звернення позивача про взяття на військовий облік, начальником групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 майором С. Поливаним було виявлено, що ОСОБА_1 , 1981 року народження, у березні 2006 року рішенням призовної комісії Пр. № 8 від 22.03.2006 згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, визнаний придатним до військової служби, зарахований в запас по досягненню 25 річного віку та для взяття на облік військовозобов'язаних і оформлення військово- облікового документа військовозобов'язаного до цього часу не з'являвся та в період з 2006 року по теперішній час не перебував на обліку військовозобов'язаних за місцем проживання (реєстрації) в Другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ). 12.07.2024 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 і у зв'язку з виявленням в діях ОСОБА_1 порушення правил військового обліку в частині не перебування на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання, що є адміністративним правопорушенням передбаченим ст. 210 КУпАП, стрільцем-помічником гранатометника роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_5 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №822 від 25.12.2023, на підставі ст. ст. 235, 254, 256 КУпАП було складено щодо ОСОБА_1 протокол №368 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП (за вхідним №8273 від 12.07.2024). Згідно з протоколом ОСОБА_1 , будучи зарахованим в запас рішенням призовної комісії Пр. № 8 від 22.03.2006 та в порушення вимог п.81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 абз.18 п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 року, (далі- Порядок), не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, внаслідок чого ОСОБА_1 з березня 2006 року та по теперішній час не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання та для оформлення військово-облікового документа до цього часу не з'являвся, зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та відсутністю військово-облікового документа, що має ознаки ухилення ОСОБА_1 від військового обліку, внаслідок чого останнім було порушено вимоги п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абз.2 пп.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно з додатком 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 року абз.2 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 року), внаслідок своїх дій ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке почалося у березні 2006 року, коли даний громадянин особисто мав з'явитися для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, та яке закінчилося у липні 2024 року, коли ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про взяття його на військовий облік, що є порушенням правил військового обліку.
За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно з ст. 210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, то ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.
Також зазначає, що ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржити постанову по справі).
ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 00 хв. 17.07.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу.
В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу ОСОБА_1 власноруч зазначив: «Протокол мною прочитано, свою вину визнаю, до змісту протоколу зауважень не маю».
В графі заяви, клопотання ОСОБА_1 зазначив: «Прошу розгляд справи провести без моєї участі».
Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 12.07.2024, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу.
До протоколу додано: копію паспорта громадянина України та копія РНОКПП ОСОБА_1 , копія заяв та пояснення від ОСОБА_1 , копія витягу з книги протоколів засідань призовної комісії №8 від 22.03.2006 року, витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на громадянина ОСОБА_1 , рапорт ОСОБА_6 .
Згідно з доданими до протоколу поясненнями ОСОБА_1 від 09.07.2024 за вх.№8271 встановлено дослівно: «Я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не перебував на військовому обліку у Другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2006 року та не отримував військово-обліковий документ, внаслідок незнання законодавства України, свою провину визнаю та зобов'язуюсь в подальшому не порушувати правила військового обліку».
17.07.2024 на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, будучи належним чином повідомленим про час і дату розгляду, ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП., тому розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 276-280 КУпАП.
Відповідачем з дотриманням вимог КУпАП було правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП за порушення останнім правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме: вимог п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абз.2 пп.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно з додатком 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, у зв'язку з не перебуванням військовозобов'язаного ОСОБА_1 на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання.
Тому відповідач просили позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_14 про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення №368 від 17.07.2024 залишити без задоволення.
Ухвалою суду від 22.08.2024 витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_3 особову справу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жителя АДРЕСА_2 , та рішення про зарахування в запас - протокол 8 від 22.03.2006 для огляду в судовому засіданні.
28 серпня 2024 року представником позивача адвокатом Шуляк В.М. подано до суду додаткові пояснення, зі змісту яких вбачається, що позивач в повній мірі підтримує поданий позов. Також зазначила, що відповідно до наданих документів позивач, якому ще у 2006 році виповнилося 25 років і це був граничний вік для призовника на час виникнення правовідносин, мав обов'язок стати на військовий облік як військовозобов'язаний згідно із Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції, чинній станом на 01.10.2008. Однак, не було визначено строків виконання цього обов'язку в законі. Доказів вжиття органом, на який покладалося ведення військового обліку військовозобов'язаних, вищевказаних заходів щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік матеріали справи не містять. Також відсутні докази, що позивач чи його близькі родичі отримували повістки про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (раніше Тростянецький райвійськкомат) з метою постановлення на облік, як відсутні дані, що він змінював місце проживання, яке було відоме відповідачу.
З 19.05.2024 Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч.3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.
На виконання ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_1 09.07.2024 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте на нього склали протокол за ч.3 ст. 210 КУпАП за не постановку на облік військовозобов'язаних ще з 2006 року, на той момент, коли не існувало ні норми ч.3 ст. 210 КУпАП, ні строків виконання обов'язку.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП з 2006 року, бо зміни до ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відбулися лише 04 квітня 2024 року, а норма ч.3 ст. 210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що ОСОБА_1 зробив 09.07.2024. Таким чином, відсутні подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП неможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії.
Ухвалою суду від 29 серпня 2024 року залучено до справи співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.
Представник позивача адвокат Шуляк В.М. в судовому засіданні підтримала заявлений позов за обставин викладених у ньому та просить задовільнити. Додатково пояснила, що ОСОБА_1 законодавства не порушував, на облік згідно з змінами до закону встав вчасно, про що наявні підтверджуючі докази у справі.
Представник відповідача Орищак І.О. в судовому засіданні заперечив щодо заявленого позову з підстав, зазначених у відзиві на позов. Під час оголошення матеріалів справи додатково пояснив, що у протоколі про адміністративне правопорушення №368 від 12.07.2024 ним не було зазначено дати та часу розгляду справи про адміністративне правопорушення, лише сказано усно, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 повідомлено про час розгляду на 17 липня 2024 року немає. Це було зроблено у зв'язку з тим, що порушник ОСОБА_1 зазначив щоб справу розглядати без його присутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Судом встановлені наступні обставини.
17 липня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_7 винесено постанову №368 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн (а.с.11-12).
Зі змісту постанови вбачається, що згідно з відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення за вх.№8273 від 12.07.2024, ОСОБА_1 , будучи зарахованим в запас рішенням призовної комісії протокол № 8 від 22.03.2006 та в порушення вимог п.81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 абз.18 п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 року), не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, внаслідок чого ОСОБА_1 з березня 2006 року та по теперішній час не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання та для оформлення військово-облікового документа до цього часу не з'являвся, зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та відсутністю військово-облікового документа, що має ознаки ухилення ОСОБА_1 від військового обліку, внаслідок чого останнім було порушено вимоги п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абз.2 пп.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно з додатком 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 абз.2 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 року), внаслідок своїх дій ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке почалося у березні 2006 року, коли даний громадянин особисто мав з'явитися для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, та яке закінчилося у липні 2024 року, коли ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про взяття його на військовий облік, що є порушенням правил військового обліку.
Також у постанові зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 про час, дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення належним чином повідомлений, про що свідчить підпис у відповідній графі протоколу.
Копію постанови №368 від 17.07.2024 ОСОБА_1 отримав 19.07.2024, про що наявний підпис у постанові.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку). Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами, внесеними Указом від 26 липня 2023 року № 452/2023) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. З ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Частиною 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі Положення №154 від 23.02.2022).
Відповідно до п.9 Положення №154 від 23.02.2022 на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено завдання з забезпечення виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації та здійснення заходів, щодо призову громадян на військову службу на території відповідальності якої вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже обов'язки щодо ведення військового обліку, оформлення військово-облікових документів та внесення змін до них, направлення для проходження медичного огляду ВЛК, надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема на ІНФОРМАЦІЯ_8 та його підпорядковані відділи.
Згідно з ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ст. 35 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов'язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.
На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.
Відповідно до абз.2 п.п.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в чинній редакції) взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно- територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Відповідно до вимог п.81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 абз.18 п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 року) взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності.
Згідно з абз.4 п.15 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, у разі звернення призовника, військовозобов'язаного або резервіста до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за новим задекларованим місцем проживання в його військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік за новим місцем проживання, до 05.01.2023 згідно з п.15-3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 року, у разі звернення призовника, військовозобов'язаного або резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за новим задекларованим місцем проживання в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік за новим місцем проживання.
Відтак, взяття на військовий облік громадянина, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання здійснюється за його особистої присутності та в його військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік.
Таким чином, законодавством покладається на військовозобов'язаних обов'язок з дотримання правил військового обліку, зокрема виконання обов'язку перебувати на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, що встановлений абзацом другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 та пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані; у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
З роздруківки МОУ Військово-облікового документу «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 , 1981 року народження, військовозобов'язаний, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Тростянець). Дані уточнено вчасно. Дата уточнення даних 09.07.2024 (а.с.13).
З Витягу №1110155-08072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 08.07.2024 на прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , даних про перебування на військовому обліку не знайдено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Необхідно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_4 для взяття на військовий облік» (а.с.14).
В якості доказів позивачем надано суду довідку військово-лікарської комісії №149/1844 від 24.07.2024, про те, що солдат запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проведено медичний огляд ВЛК у Другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 24.07.2024 та придатний до військової служби (а.с.15).
З витягу з амбулаторної карти ОСОБА_1 , 1981 року народження, вбачається, що останній 08-09.04.2015 проходив медичний огляд (а.с.16).
В якості доказів правомірності винесення постанови №368 від 17.07.2024 відповідачем надано суду копію протоколу №368 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 12.07.2024, зі змісту якого вбачається суть правопорушення: ОСОБА_1 , будучи зарахованим в запас рішенням призовної комісії протокол № 8 від 22.03.2006 та в порушення вимог п.81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 абз.18 п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 року), не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, внаслідок чого ОСОБА_1 з березня 2006 року та по теперішній час не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання та для оформлення військово-облікового документа до цього часу не з'являвся, зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та відсутністю військово-облікового документа, що має ознаки ухилення ОСОБА_1 від військового обліку, внаслідок чого останнім було порушено вимоги п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абз.2 пп.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно з додатком 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року (до 05.01.2023 року абз.2 п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 року), внаслідок своїх дій ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке почалося у березні 2006 року, коли даний громадянин особисто мав з'явитися для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, та яке закінчилося у липні 2024 року, коли ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про взяття його на військовий облік, що є порушенням правил військового обліку.
Також в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржити постанову по справі).
Крім цього в протоколі № 368 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 201 КУпАП від 12.07.2024 щодо ОСОБА_1 зазначено дослідвно: «Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о __ год. __ хв. ________ 2024 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 » Отже, з наведеного вбачається, що відсутні відомості щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення за даним протоколом (а.с.43 на звороті).
Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 12.07.2024 року, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу.
Суд звертає увагу на те, що самим представником відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні підтверджено той факт, що він не зазначив дату розгляду справи у протоколі №368, але лише, як стверджує останній вказав про це в усній формі, проте будь-які докази на підтвердження зазначених обставин у нього відсутні.
Інших доказів, які б підтверджували ознайомлення особи часом та датою розгляду справи суду не надано.
Про існування вказаної постанови позивач дізнався 20.07.2024, коли повторно з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також надано суду копію пояснень ОСОБА_1 від 09.07.2024, копію рапорту від 12.07.2024, заяви ОСОБА_1 від 09.07.2024 про взяття на облік військовозобов'язаних, правила військового обліку підписані ОСОБА_1 09.07.2024, копію витягу з книги протоколів районної призовної комісії Протокол №8 від 22.03.2006, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 рішенням призовної комісії визнаний придатним до військової служби (а.с.47-51).
З витягу з Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних вбачається, що ОСОБА_1 порушення військового обліку не допущено (а.с.55).
Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 22.08.2024 в судове засідання представником відповідача було надано та досліджено особову справу ОСОБА_1 , 1981 року народження, та рішення про зарахування в запас - протокол 8 від 22.03.2006. з метою всебічності та об'єктивності розгляду справи. Як вбачається з наданої в судове засідання фотокопії книги протоколів, запис під №100 ОСОБА_1 зарахований запас згідно з ст. 18 Закону України по досягненню 25 р. пр. №8 від 22.03.2006. Відповідно до витягу з книго протоколів районної призовної комісії протокол №8 від 22.03.2006, громадянин ОСОБА_1 , 1981 року народження, рішенням призовної комісії згідно з Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, визнаний придатним до військової служби, передано в запас по досягненню 25 річного віку.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 9 травня 2024 року № 3696-IX, який набрав чинності 19.05.2024, внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122), зокрема, такі зміни:
1) у статті 38:
після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту: "Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення".
2) статті 210 і 210-1 викладено в новій редакції;
3) статтю 258 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту: "Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику".
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За ч.2, ч.3, ч.4 ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.
Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, з наведеного вбачається, що при розгляді справи та винесенні постанови №368 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 17.07.2024 щодо ОСОБА_1 не дотримано, зокрема, вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 9 травня 2024 року № 3696-IX, який набрав чинності 19.05.2024, норм КУпАП щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, складення/не складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та клопотання про розгляд справи у його відсутності (надруковане автором протоколу) не може нівелювати законодавчо визначений обов'язок суб'єкта владних повноважень повідомити про час та дату розгляду справи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки у випадку не дотримання цього обов'язку особа позбавлена прав визначених ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
З огляду на викладене в контексті наведених правових норм, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та скасування спірної постанови з направленням справи на новий розгляд уповноваженим органом. Новий розгляд справи надасть можливість позивачу заявити клопотання, надати пояснення, належним чином скористатись правовою допомогою при розгляді відносно нього справи про адміністративне правопорушення.
З іншого боку відповідач матиме можливість усунути недоліки винесеної постанови та в подальшому перейти до дослідження зібраних у справі доказів та прийняття відповідного рішення у справі про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на вказане, суд не дає оцінку зібраним у справі доказам, оскільки вказане буде предметом нового розгляду компетентним органом.
Також відповідно до правових висновків Верховного Суду в постановах від 18.11.2021 у справі № 185/8460/16-а, від 10.04.2023 у справі № 510/248/17, скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку встановленому законом.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись ст. 280 КУпАП, ст. ст. 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову №368 від 17 липня 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Надіслати справу щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КУпАП на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - начальник ІНФОРМАЦІЯ_15 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 09 вересня 2024 року.
Суддя А.М. Мудрак