Справа № 607/18563/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/292/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - в порядку КПК України
09 вересня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження №11-сс/817/2926/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.08.2024 року про відмову у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_7 , -
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.08.2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.08.2024 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вважає ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.08.2024 року такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження .
Посилається на те, що слідчим суддею не досліджено додатків до скарги, у яких ним було долучено всі необхідні відомості для прийняття судом рішення щодо визнання незаконною бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просив залишити її без змін, колегія суддів, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, прийшла до наступних міркувань.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Частиною 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В свою чергу Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування передбачено главою 26 КПК України.
Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
За приписами ч. 4 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності.
Відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Відповідно до ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею, а суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 404, 422 КПК України перевіряє ухвалу слідчого судді, винесену за наслідками цього розгляду в межах апеляційної скарги.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 цього Кодексу, стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Даний перелік рішеннь, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора є виключним.
Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_7 звернувся зі скаргою, яку назвав: на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зміст якої виклав наступним чином "прошу взяти до відома в додатку". Отже, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що ОСОБА_7 не порушував питання про перевірку слідчим суддею наявності чи відсутності бездіяльності, рішення, дії слідчого дізнавача, прокурора на досудовому росзлідуванні, яка підлягає оскарженню в порядку ст.303 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ч.4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Викладені у скарзі ОСОБА_7 прохання не можуть бути оскаржені слідчому судді в межах досудового розслідування.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 , оскільки дана скарга не є скаргою в розумінні ст. 303 КПК України та заявлені вимоги не підлягають вирішенню слідчим суддею під час досудового розслідування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстави для розгляду даної скарги ОСОБА_7 по суті були відсутні.
Доводи апелянта про те, що слідчий суддя повинен був вважати змістом скарги долучені ним до неї додатки та розглядати її на підставі викладених у додатках відомостей колегія суддів вважає необгрунтованими оскільки додатки долучаються до скарги лише на підтвердження її змісту, а не замість нього.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.08.2024 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді