Справа № 444/2093/24
Провадження № 3/444/1145/2024
02 вересня 2024 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., з участю особи, яка притягається до адмінстративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника - адвоката Дегтяренко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовкві Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого регіональни менеджером, посвідчення водія НОМЕР_1 видане 25.10.2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспортні дані судом не встановлено,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 06.05.2024 року о 21 год. 47 хв. на 2 км. під'їзду до міста Львова керував транспортним засобом марки "PEUGEOT 308 ", номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, зміна покривів шкіри, порушення вимови, тремтіння рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу Drager Alcotest (6) та в медичному закладі відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КпАП України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав та пояснив, що 06.05.2024 року він керував транспортним засобом у сторону Винник (м. Львів). Діти захотіли в туалет і він проїхав на жовтий сигнал світлофора, заїхавши на заправку. Тільки зупинив автомобіль, як під'їхали працівники поліції та наголосили йому на тому, що він рухався на автомобілі на заборонений сигнал світлофора, а саме на червоний його сигнал. Він не заперечував цього, так як при руху на жовтий сигнал була ймовірність того, що загорівся вже червоний, якого він і не побачив а тому вину у цьому не заперечував та зазначив що погоджується із порушеннями та оплатить за це штраф. Після винесення постанови працівники поліції сказали, що від нього чути запах алкоголю та запропонували пройти огляд за допомогою алкотестера «Драгер» на місці події, а бо у лікарні. Так як він неодноразово чув, що алкотестер «Драгер» дає похибки, а тому сказав, що поїде на медосвідчення у мед заклад, але з умовою, що працівники поліції відвезуть його сім'ю додому, на що йому відмовили. У зв'язку із чим, він вирішив пройти огляд на місці за допомогою алкотестера «Драгер». Пригадує, що продував трубку біля восьми разів, однак такий був на його думку несправний, оскільки постійно пищав і виключався. На пропозицію очевидця події продути алкотестер «Драгер» для перевірки, їй у цьому було відмовлено. Незважаючи на це, працівники поліції почали складати протокол про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст 130 КУпАП не враховуючи його пояснення, що він алкогольних напоїв не вживав.. Тому вважає, що у його діях відсутня вина та склад адміністративного правопорушення у зв'язку із чим просить провадження у справі закрити.
Свідок ОСОБА_2 , яка була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка та за відмову від давання показань без поважних причин, в судовому засіданні 14.08.2024 пояснила, що приїхала на заправку по дзвінку ОСОБА_1 , який до неї зателефонував та сказав, що його зупинили працівники поліції. Так як вони разом їздили на дачу, лише в різних автомобілях і повертались разом, а тому вона була неподалік від місця зупинки та зразу ж повернулась. Зазначила, що ОСОБА_1 працівники поліції пропонували продути алкотестер «Драгер» на що він не відмовлявся та продував такий більше шести разів, однак такий був несправний. Так як вона була водієм іншого транспортного засобу, а тому запропонувала продути алкотестер також, заради цікавості та тестування такого, на що їй було відмовлено. Працівники поліції дійсно пропонували ОСОБА_1 проїхати у мед заклад на огляд. Оскільки у ОСОБА_1 , окрім нього в автомобілі було двоє дітей (одній з яких 2 роки) та дружина, а тому він просив працівників поліції відвезти сім'ю додому, однак в даному проханні йому було відмовлено.
Свідок ОСОБА_3 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка та за відмову від давання показань без поважних причин, в судовому засіданні 14.08.2024 року пояснив, що йому зателефонував ОСОБА_1 та сказав, що його зупинила патрульна поліція. Так як вони разом були на дачі та разом повертались додому лише в різних авто, а тому він разом із дружиною та трьома дітьми на власному авто марки «TESLA» приїхали на місце зупинки ОСОБА_1 . Зазначив, що ОСОБА_1 дихав в «Драгер» близько 6-7 разів, проте пристрій пищав і нічого не показав. Додав, що ОСОБА_1 поліцейські запропонували їхати до лікарні, але без сім'ї, останній відмовився, оскільки не хотів залишати дітей та дружину на дорозі, а працівники поліції на його прохання відвезти жінку із дітьми додому, відмовили йому.
Свідок ОСОБА_4 , яка була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка та за відмову від давання показань без поважних причин, в судовому засідання 14.08.2024 року пояснила, що вони їхали з родичами на дачу. Проїхали на жовтий сигнал світлофора, бо діти захотіли в туалет. Заїхали на заправку і зразу за ними приїхала патрульна машина. Працівники поліції вирішили, що її ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Наголосила, що її він не відмовлявся від продуття алкотестеру «Драгер» та продував його 7-8 разів, проте вона не була близько, оскільки сиділа з дитиною, яка постійно плакала. Крім того, зазначила, що поліцейські були агресивно налаштовані і не погодилися на прохання ОСОБА_1 супроводити їх додому. Наголосила, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в мед закладі.
Свідок ОСОБА_5 , яка була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка та за відмову від давання показань без поважних причин, в судовому засідання 02.09.2024 року надала аналогічні пояснення поясненням ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 569002 від 06.05.2024 року; відеозапис з нагрудних камер працівників поліції долучений до справи та оглянутий в судовому засіданні; приходжу до наступного висновку.
Судом оглянуто відеозапис із нагрудних камер працівників поліції з якого вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на місці події за допомогою спеціального технічного засобу - приладу Drager на місці події. Лише більш ніж за 45 хв. він погодився такий продути. При цьому суд зважає, що він неодноразово в процесі розмови з працівниками поліції наглошував, що день перед тим вживав алкогольні напої, а тому хвилюється, що покаже позитивний результат.
Після відкриття ним особисто муштука та фіксування такого у «Драгер» працівником поліції , ОСОБА_1 дійсно продував такий кілька разів, однак шляхом вдування повітря у ротову порожнину.
На прохання працівників поліції продувати алкотестер правильно та роз'яснення ними, як правильно це робити, ОСОБА_1 було такі прохання проігноровано.
Суд зважає також на те, що ОСОБА_1 неодноразово працівниками поліції було запропоновано проїхати у мед заклад на освідчення, однак він наголошував, що поїде лише з умовою, що працівники поліції супроводять його сім'ю додому.
Суд враховує, що працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 усі його права у відповідності до КУпАП та Конституції України.
З врахуванням вищенаведеного, приходжу до висновку, що з боку працівників поліції відсутні будь-які порушення вимог чинного законодавства.
Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 всі його процесуальні права.
Окрім цього, слід зазначити, що ОСОБА_1 не заперечив факту керування ним транспортним засобом марки "PEUGEOT 308 ", номерний знак НОМЕР_2 .
Суд, вважає аргументи сторони захисту, щодо того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан алкогольного спяніння ані на місці події за допомогою алкотестера «Драгер», ані у медзакладі не відповідає дійсності, оскільки на відеозаписі чітко зафіксовано те, що майже протягом години працівники поліції неодноразово пропонували йому пройти огляд на місці події, а після того як він всеж таки продув алкотестур, то неодноразово йому пропонували проїхати в медзаклад, однак він наголошував, що поїде лише при умові.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - відмовився.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Згідно Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який не працює, вини у вчиненому не визнає, однак його вина доведена в повному обсязі доказами долученими до матеріалів справи.
З врахуванням всіх у сукупності вище перелічених обставин, місця, способу вчинення правопорушення, так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до переконання, що оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, що за своєю природою несе високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, що буде достатнім та необхідним для його виправлення та запобіганню вчиненню ним в подальшому адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями) ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 268, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого регіональни менеджером, посвідчення водія НОМЕР_1 видане 25.10.2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспортні дані судом не встановлено) в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня її винесення .
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.
Суддя: Зеліско Р. Й.