Справа № 2-1797/10/0408
Провадження № 6/210/195/24
іменем України
03 вересня 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Чайкіної О.В.
за участі секретаря судового засідання Кучевасової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Всейкраїнський акціонерний банк», ОСОБА_1 , Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства (м. Одеса) про заміну сторони у виконавчому провадженні №47814864, -
Описова частина
До суду надійшла заява ТОВ «Свеа Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування заяви зазначено, що на виконанні у державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження №47814864 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» боргу.
27.03.2018 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір №6796 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №98/б від 17.03.2008 року.
Аргументи учасників сторін
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про день та час розгляду заяви повідомлялися належним чином. Представник ТОВ «Свеа Фінанс» в заяві про заміну сторони виконавчого провадження просив судовий розгляд даної заяви провести за його відсутність.
Державний виконавець про дату та місце розгляду справи повідомлена, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Після надходження до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, таким правом не скористався.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся. Крім того, заявник виконав вимоги статті 183 ЦПК України щодо подання доказів надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) заяви, яка подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.
Відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутність всіх учасників справи у зв'язку з їх неявкою в судове засідання, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи
Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 30 липня 2010 року ухвалено заочне рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Відділення № 132 Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк, заборгованість за кредитним договором № 98/б від 17.03.2008 року в сумі 12 868,89 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 5 383,40 грн., штраф за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів за користування кредитом в сумі 1 900,56 грн., що у сумі разом складає 20 152,85 грн..
Стягнуто також з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк, судові витрати: судовий збір в сумі 201,53 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. З матеріалів справи встановлено, що представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» отримали виконавчий лист у справі 11 травня 2011 року (а.с.28).
27.03.2018 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір №6796 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №128/07 від 18.12.2007 року.
25.03.2024 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» змінило назву на ТОВ «Свеа Фінанс».
Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у своєму листі до ТОВ «Росвен Інвест Україна» від 05 липня 2024 року повідомляє, що з 12.06.2015 по 19.10.2015 перебувало виконавче провадження №47814864 з примусового виконання виконавчого листа №2-1797/10/0408 від 30.07.2010 виданого Дзержинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк» борг у розмірі 20474,38 грн., яке завершено на підставі п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Мотиви суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частинами першою та другою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. також рішення від 07.06.2005 року у справі «Фуклев проти України», заява №71186/01, §84).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Слід зазначити, що стаття 55 ЦПК України вміщена до розділу І «Загальні положення» глави 4 «Учасники судового процесу» цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов'язків тощо. Натомість стаття 442 цього ж кодексу розташована в розділі VІ «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)», що присвячений врегулюванню відносин, пов'язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 55 ЦПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 442 цього Кодексу.
Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження слід з урахуванням норм Закону № 1404-VIII. Так, частиною першою статті 15 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
За пунктом 2 частини першої статті 40 згаданого Закону виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
З аналізу наведеного нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 Цивільного процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд враховує, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, вона покликана зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Суд звертає увагу, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).
Відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
Встановлено, що Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 30 липня 2010 року ухвалено заочне рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Відділення № 132 Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку 20 152,85 грн.. У подальшому між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір №6796 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №128/07 від 18.12.2007 року.
25.03.2024 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» змінило назву на ТОВ «Свеа Фінанс».
Також встановлено, що до 19.10.2015 що на виконанні в органах ДВС перебувало виконавче провадження №47814864 з примусового виконання виконавчого листа №2-1797/10/0408 від 30.07.2010 виданого Дзержинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк» борг у розмірі 20474,38 грн., яке завершено на підставі п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Пункт10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, чинній на момент завершення виконавчого провадження) передбачав, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
За таких обставин, заявник без вирішення питання про правонаступництво, позбавлений можливості бути стороною виконавчого провадження, враховуючи що виконавче провадження №47814864 з примусового виконання виконавчого листа №2-1797/10/0408 від 30.07.2010 виданого Дзержинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк» борг у розмірі 20474,38 грн., завершено на підставі п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв"язку з направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником.
На підставі викладеного, керуючись ст. 512 ЦК України, ст.ст. 259-261, 353-354, 442 ЦПК України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Всейкраїнський акціонерний банк», ОСОБА_1 , Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства (м. Одеса) про заміну сторони у виконавчому провадженні №47814864- задовольнити.
Замінити сторону вибулого Стягувача Публічне акціонерне товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк по справі №2-1797/10/0408 на товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС"(єдрпоу 37616221), як правонаступника.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: О. В. Чайкіна