09 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 140/362/24
адміністративне провадження № К/990/32713/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №140/362/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) відповідно до якого просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 травня 2023 року по 09 грудня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року; зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 травня 2023 року по 09 грудня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 травня 2023 року по 09 грудня 2023 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року №100. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 травня 2023 року по 09 грудня 2023 року в сумі 29 307,66 грн з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 23 травня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений суддею-доповідачем строк скаржником подано заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій посилається на те, що він зараз залучений до виконання бойових дій, тому просить врахувати цю обставину.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 140/362/24 повернуто скаржнику повернуто апелянту на підставі частини другої статті 298 КАС України, оскільки вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся через підсистему "Електронний Суд" до Верховного Суду із касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Повертаючи апеляційну скаргу та відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що статтею 5 Закону України "Про судовий збір" не передбачено умов звільнення від сплати судового збору осіб, які залучаються до виконання бойових дій. Крім того, доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, останнім також не надано суду. Отже, скаржником не виконано вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору за зверненням з апеляційною скаргою в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Так, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що копію зазначеної ухвали скаржник отримав 23 травня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений суддею-доповідачем строк скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якій посилається на те, що він зараз залучений до виконання бойових дій, тому просить врахувати цю обставину.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, оскільки спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав скаржника, що безпосередньо пов'язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій.
Так, пункт 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Водночас із змісту позовної заяви слідує, що вимоги скаржника не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій чи військовозобов'язаного, призваного на військову службу, а пов'язані з відносинами, які виникають з приводу стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Крім того, доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, останнім також не надано суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» у сукупності з положеннями частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з реалізацією їхнього правового статусу.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», зокрема, у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.
Перевіряючи наявність підстав для звільнення скаржника як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом спору цієї справи є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які врегульовані статтею 117 КЗпП України.
Таким чином вимоги скаржника не пов'язані з порушенням права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що судовий збір за подання апеляційної скарги у справі № 140/362/24 підлягає сплаті на загальних підставах.
При цьому, Суд зауважує, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19, зазначено, що середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Великою Палатою Верховного Суду було зокрема, наголошено, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється, у зв'язку з чим можна констатувати, що за подання позову в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає сплата судового збору.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків, вірно застосував положення частини другою статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
При цьому, Суд зауважує, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №140/362/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов М.В. Білак