Справа № 560/5257/24
іменем України
09 вересня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що звертався до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 15.01.2024 №222650007825 йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач не погоджується із зазначений рішенням відповідача, а тому звернувся до суду.
Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вказує, що згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача склав 13 років 09 місяців 16 днів, що не достатньо для призначення пенсії за віком. До страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1979 по 17.07.1982 в Новоселицькому СПТУ № 11 Хмельницької області, оскільки в дипломі відсутній підпис заступника директора училища по навчально-виробничій роботі; періоди роботи за даними трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої на прізвище " ОСОБА_2 " (мовою оригіналу), оскільки дата народження має виправлення, не завірена належним чином та потребує уточнення довідками; період роботи з 1995 по 2000 в СТОВ «Чотирбоківське» згідно довідки № 01-21/865 від 19.12.2023, виданої трудовим архівом виконавчого комітету Шепетівської міської ради, оскільки не зазначено дати прийому та звільнення з роботи та посилання на номери та дати наказів, відсутня дата народження заявника; 01.10.2023 по 31.12.2023 у Фермерському господарстві «Нива рідного краю», оскільки відсутня інформація про нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду за даними Реєстру.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 08.01.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058.
До заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 , зокрема, надав: трудову книжку серії НОМЕР_1 від 29.07.1982; довідку від 19.12.2023 №289 про проходження строкової військової служби; диплом серії НОМЕР_2 від 19.07.1982; довідку про роботу в СТОВ «Чотирбоківське» №01-21/865 від 19.12.2023; архівну довідка про заробітну плату за 1986-1990 роки №01-21/866 від 19.12.2023 видану трудовим архівом виконавчого комітету Шепетівської міської ради; архівну довідка про заробітну плату за 1991-1995 роки №01-21/866-1 від 19.12.2023 видану трудовим архівом виконавчого комітету Шепетівської міської ради.
За результатом розгляду заяви від 08.01.2024 та доданих до неї документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення від 15.01.2024 №222650007825 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
До страхового стажу позивача не зараховано:
- період навчання з 01.09.1979 по 17.07.1982 в Новоселицькому СПТУ № 11 Хмельницької області, оскільки в дипломі відсутній підпис заступника директора училища по навчально-виробничій роботі;
- періоди роботи за даними трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої на прізвище " ОСОБА_2 " (мовою оригіналу), оскільки дата народження має виправлення, яке не завірено належним чином та потребує уточнення довідками;
- період роботи з 1995 по 2000 в СТОВ «Чотирбоківське» згідно довідки № 01-21/865 від 19.12.2023, виданої трудовим архівом виконавчого комітету Шепетівської міської ради, оскільки не зазначено дати прийому та звільнення з роботи та посилання на номери та дати наказів, відсутня дата народження заявника;
- 01.10.2023 по 31.12.2023 у Фермерському господарстві «Нива рідного краю», оскільки відсутня інформація про нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду за даними Реєстру.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV(далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Частиною 1статті 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІVпередбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно із статтею 62 Закону №1788-XIIосновним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Щодо неврахування до страхового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1979 по 17.07.1982 в Новоселицькому СПТУ № 11 Хмельницької області, оскільки в дипломі відсутній підпис заступника директора училища по навчально-виробничій роботі, суд зазначає наступне.
На підтвердження періоду свого навчання в Новоселицькому СПТУ № 11 Хмельницької області з 01.09.1979 по 17.07.1982 позивачем надано до суду копію диплому серії НОМЕР_2 від 19.07.1982.
Згідно копії диплому в ньому відсутній підпис заступника директора училища по навчально-виробничій роботі.
Суд зауважує, що вказаний вище диплом не мiстить помарок, виправлень та пiдчисток, на ньому є пiдписи директора училища та голови екзаменаційної комісії, завірено печаткою навчального закладу, проставлена вiдмiтка про видачу та реєстраційний номер диплома.
Отже, з вказаного диплома можна визначити вci данi для встановлення навчання позивача для зарахування до трудового стажу.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці чи інших офіційних документах, про що зроблений відповідний висновок Верховного Суду у постанові від 21.02.2018 по справі № 687/975/17.
Отже, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача до страхового стажу у зв'язку з відсутністю в дипломі підпису заступника директора училища по навчально-виробничій роботі, є безпідставними.
Тому суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1979 по 17.07.1982.
Щодо неврахування до страхового стажу періодів роботи позивача за даними трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої на прізвище " ОСОБА_2 " (мовою оригіналу), оскільки дата народження має виправлення, яке не завірено належним чином та потребує уточнення довідками, суд зазначає таке.
Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637).
Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
За приписами п.26 Порядку №637 якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974р. №162 (зі змінами) (далі Інструкція №162), що була чинна на момент видачі позивачеві трудової книжки від 29.07.1982 серії НОМЕР_1 , трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу; прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань, заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і уставами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції і про виплачені у зв'язку із цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не вносяться.
Пунктом 2.5 Інструкції №162 передбачено, що у разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження і заохочення і інші виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати робітнику в цьому необхідну допомогу.
Згідно з п.2.7 Інструкції №162 якщо підприємство, що внесло неправильний чи неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності вищестоящою організацією, якій підпорядковувалося ліквідоване підприємство.
Аналогічні приписи містяться і у п.п.1.1, 2.4, 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110.
При цьому, п.1.2 Інструкції №58 від 29.07.1993р. передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.
Пунктами 2.12-2.13 Інструкції №58 передбачено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком подано трудову книжку від 29.07.1982 серії НОМЕР_1 .
Надана трудова книжка позивача містить належні записи про прийняття на роботу та звільнення з роботи, записи оформлені належним чином, у разі необхідності засвідчені підписами та скріплені печатками підприємств. Титульний аркуш трудової книжки містить відтиск печатки та підпис особи, відповідальної за видачу трудових книжок, а також підпис особи на ім'я якої видана трудова книжка - " ОСОБА_2 " (мовою оригіналу).
В даному випадку, підставою для неврахування до страхового стажу періоду трудової діяльності позивача згідно записів у трудовій книжці стала та обставина, що на титульному аркуші трудової книжки від 29.07.1982 серії НОМЕР_1 виправлено місяць народження позивача.
Суд зазначає, що наявність здійсненого виправлення у місяці народження позивача, яке не завірено підприємством, жодним чином не впливає на можливість зарахувати періоди роботи позивача до страхового стажу, оскільки формальні неточності в документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах. Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України. Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Також відповідачем не враховано період роботи позивача з 1995 року по 2000 рік в СТОВ «Чотирбоківське» згідно довідки № 01-21/865 від 19.12.2023, виданої трудовим архівом виконавчого комітету Шепетівської міської ради, оскільки не зазначено дати прийому та звільнення з роботи та посилання на номери та дати наказів, відсутня дата народження заявника.
Суд зазначає, що у довідці чітко вказані періоди роботи позивача в СТОВ «Чотирбоківське» в 1995-2000 роках в с. Чотирбоки Шепетівського району Хмельницької області.
В трудовій книжці від 29.07.1982 серії НОМЕР_1 також містяться відомості про те, що позивач 17.04.1995 був прийнятий в члени спілки та на роботу в рільничу бригаду в ССВ "Колос", яке 12.02.2000 перейменовано в СТОВ «Чотирбоківське» (записи в трудовій книжці №№ НОМЕР_3 , 10); 16.08.2003 - звільнений за власним бажанням (запис в трудовій книжці №11).
Отже, трудова книжка, а також архівна довідка містять відомості про трудову участь позивача за спірний період.
Таким чином, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача в СТОВ «Чотирбоківське» до страхового стажу є безпідставними.
Щодо відсутності інформації про сплату внесків суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Відтак, фактично внаслідок невиконання роботодавцями обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а(2а/208/245/16)) та від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а).
Отже, враховуючи зазначене ГУ ПФУ в Луганській області повинно було бути досліджено зміст трудової книжки ОСОБА_1 від 29.07.1982 серії НОМЕР_1 (із урахуванням наданих довідок) та здійснити відповідний підрахунок стажу позивача із дослідженням та урахуванням періодів роботи, які відображені у такій трудовій книжці.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, тому відсутні підстави для неврахування до страхового стажу позивача періодів роботи, які відображені у трудовій книжки позивача. Отже, записи про періоди роботи позивача, визначені в трудовій книжці повинні бути досліджені пенсійним органом при обчисленні страхового стажу для вирішення питання щодо права позивача на отримання пенсії.
При цьому стосовно позовних вимог щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до загального стажу позивача період з 01.09.1979 по 19.06.2023 та загальний стаж 34 роки 0 місяців 29 днів, суд відмовляє у їх задоволенні, враховуючи те, що такі вимоги є передчасними. В даному випадку, ГУ ПФУ в Луганській області взагалі не досліджувало зміст трудової книжки, підрахунок стажу відповідно до даних трудової книжки не здійснило.
З огляду на наведене, ГУ ПФУ в Луганській області безпідставно не взято до уваги зміст трудової книжки стосовно трудової діяльності позивача та зміст довідки № 01-21/865 від 19.12.2023, виданої трудовим архівом виконавчого комітету Шепетівської міської ради, не здійснено відповідний підрахунок стажу позивача та передчасно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за відсутності необхідного стажу у позивача.
Враховуючи вищезазначене, суд, із урахуванням ст. 9 КАС України, вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту права позивача та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 15.01.2024 №222650007825 про відмову у призначенні пенсії за віком, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву позивача від 08.01.2024 та здійснити належний підрахунок страхового стажу позивача у відповідності до записів, які містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 від 29.07.1982 серії НОМЕР_1 , із урахуванням документів доданих до заяви від 08.01.2024, в тому числі диплому серії НОМЕР_2 від 19.07.1982 та довідки № 01-21/865 від 19.12.2023, виданої трудовим архівом виконавчого комітету Шепетівської міської ради, а також з урахуванням висновків викладених судом в цьому судовому рішенні, та прийняти за результатом розгляду заяви та перерахунку страхового стажу рішення по суті заяви.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 гривень, тому ці витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 15.01.2024 №222650007825 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.01.2024 про призначення пенсії із здійсненням належного підрахунку його страхового стажу у відповідності до записів, які містяться у трудовій книжці від 29.07.1982 серії НОМЕР_1 , із урахуванням документів доданих до заяви від 08.01.2024, в тому числі диплому серії НОМЕР_2 від 19.07.1982 та довідки № 01-21/865 від 19.12.2023, виданої трудовим архівом виконавчого комітету Шепетівської міської ради, а також з урахуванням висновків викладених судом в цьому судовому рішенні, та прийняти за результатом розгляду заяви та перерахунку страхового стажу рішення по суті заяви.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Сєвєродонецький р-н, Луганська обл., 93404 , код ЄДРПОУ - 21782461)
Головуючий суддя І.І. Тарновецький