Справа № 560/4871/24
іменем України
09 вересня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.01.2022 № Ф-0730-2225/У про сплату боргу (недоїмки).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 25.04.2006 по 10.02.2015 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебувала на обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області. Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.01.2022 № Ф-0730-2225/У зі сплати заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) єдиного соціального внеску в розмірі 35045,06 грн., з яких штраф - 1193,99 грн., пеня - 33851,07 грн. Зазначену вимогу позивач від відповідача у встановленому законом порядку не отримувала. Дізналася про наявність податкового боргу з постанови Державної виконавчої служби про накладення арешту коштів боржника, яку отримала в лютому 2024 року. На адвокатський запит Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області 20 лютого 2024 року надіслано копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0730-2225/У від 20.01.2022, а також надано інформацію щодо стану розрахунків з бюджетом ФОП ОСОБА_1 .. Зі змісту листа та податкової вимоги вбачається, що до суми боргу (недоїмки) включено залишок несплачених сум єдиного внеску в розмірі 9527,62 грн., який був переданий Державній фіскальній службі від Пенсійного фонду України при передачі особових рахунків платника станом на 01.10.2013 у зв'язку із зміною функцій адміністрування єдиного внеску. Також, зі змісту листа та податкової вимоги вбачається, що за 2013 рік ФОП ОСОБА_1 було проведено централізовано нарахування зі сплати єдиного внеску: 21.10.2013 - 1194,03 грн. за 3-й квартал, 20.01.2014 - 1218,67 грн. за 4-й квартал. На переданий залишок єдиного внеску в розмірі 9527,62 грн. та нарахування зі сплати єдиного внеску за 3-й, 4-й квартали 2013 року податковим органом нараховано недоїмку (пеню, штраф), в тому числі в період дії карантину та воєнного стану. Податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0730-2225/У від 20.01.2022 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, внаслідок чого позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 17.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Судом отримано відзив Головного управління Державної податкової служби в Хмельницькій області на адміністративний позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог, оскільки за доводами податкового органу оскаржувана вимога про сплату боргу сформована правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебула на податковому обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області (Хмельницька ДПІ (м. Хмельницький)) як фізична особа-підприємець з 25.04.2006 по 11.02.2015, стан платника - 11 (припинено, але не знято з обліку).
В період з 01.04.2012 по 31.12.2013 позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування, 1 група, ставка 10%.
Головним управління ДПС у Хмельницькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2021 №014640/22-01-24-08/ НОМЕР_1 на суму 35045,06 грн. (штрафна санкція - 1193,99 грн. та пеня - 33851,07 грн.) за період з 03.01.2013 по 20.01.2021.
В подальшому відповідачем винесено вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.01.2022 № Ф-0730-2225/У від 20.01.2022 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 35045,06 грн, штрафу у розмірі 1193,99 грн та 33851,07 грн пені.
23.11.2023 позивачем сплачено 2264,39 гривень.
В інтегрованій картці платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по коду платежу 71040000 «Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб - підприємців, у т.ч які обрали спрощену систему оподаткування та осіб які проводять незалежну професійну діяльність» станом на 25.04.2024 загальна сума заборгованості становить 32780,67 гривень.
Позивач вважає вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.01.2022 № Ф-0730-2225/У від 20.01.2022 про сплату боргу (недоїмки) протиправною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що процедура взяття на облік платників податків регламентується Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за 1562/20310 від 29.12.2011 із змінами та доповненнями.
Згідно з розділом XI Порядку №1588 підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою N 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою N 6-ОПП.
Дані про зняття з обліку фізичної особи - підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Врегулювання питань погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Таким чином, з 04.12.2019 після внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за власним рішенням, позивач був зобов'язаний провести остаточні розрахунки з бюджетом.
З матеріалів справи суд встановив, що у 2021 році позивач сплатив частину боргу по ЄВ в сумі 11939,96 грн та 23.11.2023 позивач сплатив частину боргу по ЄВ в сумі 2264,39 грн.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI встановлено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частинами 1-4 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Згідно п. 2 ч.11 ст. 25 Закону №2464-VІ, податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону №2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Отже позивач, як фізична особа-підприємець був зобов'язаний здійснювати сплату єдиного соціального внеску. Несвоєчасна сплата платником єдиного внеску передбачає застосування контролюючим органом до такої особи штрафу та пені.
Функції по адмініструванню єдиного внеску передані від органів Пенсійного фонду України до органів ДФС, починаючи з 01.10.2013.
При передачі особових рахунків платників єдиного внеску по ФОП ОСОБА_1 був переданий залишок несплачених сум єдиного внеску в розмірі 9527,62 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №2464-VІ реєстр страхувальників - автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску - страхувальників.
Реєстр страхувальників формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, користувачами цього реєстру є Пенсійний фонд, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Матеріалами справи підтверджується, що в ІКП 71040000 позивачеві автоматично нараховані суми ЄВ за 2013 рік:
- 21.10.2013 - 1194,03 грн. за 3-й квартал 2013 року;
- 20.01.2014 - 1218,67 грн. за 4-й квартал 2013 року.
За період 01.01.2014 по 11.02.2015 - нарахування відсутні.
Позивачем в позовній заяві викладено пояснення, що пунктом 9-11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що протягом періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19) платникам ЄВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню. У відповідності до пункту 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
Суд критично оцінює посилання позивача на протиправність застосування штрафних санкцій в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції з огляду на таке.
Відповідно до пункту 9-11 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464-VI тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 вказаного Закону, не застосовуються за порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суд зазначає, що позивач допустив несплату єдиного внеску за 2013 рік, тобто за період, що передував запровадженню карантину на всій території України. А відтак, положення пункту 9-11 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464-VI до спірних правовідносин не застосовуються.
Станом на 20.01.2022 у позивача була наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, що стало підставою для складення оскаржуваної вимоги про сплату боргу.
Також, суд критично оцінює посилання позивача на особливості регулювання відносин з нарахування та сплати єдиного соціального внеску в умовах воєнного стану, адже спірна вимога винесена ще до його запровадження.
Враховуючи вищевикладене, позивачем належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону №2464-VІ, щодо своєчасності сплати єдиного внеску, у зв'язку з чим ГУ ДПС у Хмельницькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2021 №014640/22-01-24-08/2321502548 на суму 35045,06 грн. (штрафна санкція - 1193,99 грн. та пеня - 33851,07 грн.) за період з 03.01.2013 по 20.01.2021, яке позивачем не оскаржувалося та є чинним.
У зв'язку із наявністю недоїмки Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.01.2022 № Ф-0730-2225/У від 20.01.2022 на загальну суму боргу 35045,06 грн, штрафу у розмірі 1193,99 грн та 33851,07 грн пені, що на думку суду є правомірною.
З проведеного системного аналізу законодавства судом не встановлено порушень з боку відповідача, як органу владних повноважень при прийнятті вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.01.2022 № Ф-0730-2225/У від 20.01.2022.
Натомість позивачем не доведено протиправність дій відповідача при прийнятті оскаржуваної вимоги.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність своїх дій, відповідач діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог позивача - відсутні.
На підставі ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Державної податкової служби в Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя І.І. Тарновецький