Справа № 500/4128/24
06 вересня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр" (далі - ПАТ "Тернопільський кар'єр", позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням ДПС у Тернопільській області №00086640407, №00086850407, №00086680407 та № 00086940407 від 13.11.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акту перевірки від 16.10.2023 № 8097/19-00-04-07/00292623 без врахування обставини, які завадили ПАТ "Тернопільський кар'єр" своєчасно та в повній мірі виконувати свої зобов'язання зі сплати податків та зборів перед бюджетами різних рівнів.
Відповідачем помилково не було враховано мораторію на застосування штрафних санкцій на період дії карантину відповідно до п.52.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) за порушення податкового законодавства, вчиненні протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця(включно), в якому звершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Військові дії, які російська федерація здійснює на території України, та запровадження військового стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які унеможливлюють своєчасне виконання позивачем своїх зобов'язань, в тому числі і зобов'язань по сплаті податків та зборів. Значні фінансові зобов'язання, невиконання, внаслідок військової агресії російської федерації проти України своїх зобов'язань контрагентами, втрата ринку збуту ставить під загрозу економічну безпеку ПАТ "Тернопільський кар'єр", мінімізує підприємницьку діяльність, інвестиційну та податкову спроможність, призводить до скрутного матеріального становища та можливого блокування всієї господарської діяльності підприємства і, як наслідок, невиконання усіх грошових зобов'язань перед усіма кредиторами.
Підприємство зверталося до органів ДПС із заявою про відстрочення у сплаті податків у відповідності до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303 (далі - Порядок №225) та із проханням не нараховувати штрафні санкції та пені по прострочених податкових зобов'язаннях, а дати можливість сплачувати лише поточні грошові зобов'язання по сплаті податків та зборів і розстрочити сплату прострочених податкових зобов'язань.
На думку позивача, Головне управління ДПС у Тернопільській області не діяло у порядку та у спосіб визначений Конституцією та законами України, а тому ПАТ "Тернопільський кар'єр" не погоджується з висновками, вказаними в акті перевірки і, як наслідок, оскаржуваних податкових-повідомленнях рішеннях, так як вони прямо суперечать чинному податковому законодавству та слугували протизаконному застосуванню штрафу і пені, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Ухвалою суду від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення ПАТ "Тернопільський кар'єр" граничних строків сплати (перерахування) узгодженого грошового зобов'язання з рентної плати, екологічного податку, транспортного податку, земельного податку та орендної плати, визначених п.57.1 ст.57 ПК України з урахуванням ст.102 цього кодексу, несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з рентної плати, екологічного податку, транспортного податку, земельного податку та орендної плати. Відповідальність за дане порушення передбачена п. 124.1 ст.124 ПК України. Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого кодексом строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.
Переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов'язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну сплату податків та зборів після скасування 27.05.2022 дії мораторію, є можливість виконання платником своїх зобов'язань. При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності за умови їх сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - I квартал 2022 року у відповідний перехідний період не пізніше 1 серпня 2022 року.
ПАТ "Тернопільський кар'єр" не вжило достатніх заходів для своєчасної сплати грошового зобов'язання. Дані дії платника вважаються винними, зважаючи що платник мав можливість для дотримання правил та норм за порушення яких кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.
На переконання відповідача, оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті в повній відповідності до норм ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 08.08.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення.
Ухвалою суду від 20.08.2024 визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено його.
Ухвалою суду від 05.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у Тернопільській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що Головним управління ДПС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати, екологічного податку, транспортного податку, земельного податку та орендної плати ПАТ "Тернопільський кар'єр", за результатами якої складено акт від 16.10.2023 № 8097/19-00-04-07/00292623.
Дані камеральної перевірки свідчать про порушення ПАТ "Тернопільський кар'єр" граничних строків сплати (перерахування) узгодженого грошового зобов'язання з рентної плати, екологічного податку, транспортного податку, земельного податку та орендної плати, визначених п.57.1 ст.57 ПК України з урахуванням ст.102 ПК України, несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з рентної плати, екологічного податку, транспортного податку, земельного податку та орендної плати. Відповідальність за дане порушення передбачена п.124.1 ст.124 ПК України.
На підставі встановлених порушень, 13.11.2023 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
№00086640407, яким на підставі ст.124, п.129.6 ст.129 ПК України зобов'язано сплатити штраф у сумі 792692,25 грн.;
№00086850407, яким на підставі ст.124, п.129.6 ст.129 ПК України зобов'язано сплатити штраф у сумі 119859,02 грн.;
№00086680407, яким на підставі ст.124, п.129.6 ст.129 ПК України зобов'язано сплатити штраф у сумі 275543,85 грн.;
№00086940407, яким на підставі ст.124, п.129.6 ст.129 ПК України зобов'язано сплатити штраф у сумі 119926,83 грн.
Не погодившись із такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно з пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Положеннями пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
За приписами п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, податкові зобов'язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.
Спірним питанням у цій справі є визначення правомірності накладення за оскаржуваними індивідуальними актами штрафу на підставі п.124.1 ст.124 ПК України.
Стаття 124 ПК України визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання.
Відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Пункт 124.2 ст.124 ПК України передбачає, що діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (п.124.3 ст.124 ПК України).
Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п.112.1 ст.112 ПК України).
Також у п.112.8 ст.112 ПК України визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у ст.112-1 ПК України - обставини, що пом'якшують відповідальність особи.
У постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі п.124.1, 124.2 або 124.3 ст.124 ПК України.
Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена п.124.1 ст.124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Натомість обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує настання відповідальності у вигляді штрафу за п.124.2 і 124.3 ст.124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Між сторонами відсутній спір про те, що порушення п.57.1 ст.57 ПК України мало місце.
Діяння позивача, за висновками перевірки, утворює склад правопорушення, за яке відповідальність наступає на підставі п.124.1 ст.124 ПК України у вигляді штрафу в розмірі 5 відсотків (при затримці до 30 календарних днів включно) та 10 відсотків (при затримці більше 30 календарних днів).
18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) " (далі - Закон № 533-IX).
У зв'язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) " та Законом України від 13.05.2020 № 591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".
До завершення карантину Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та триває досі.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03.03.2022 № 2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX).
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
На підставі п.69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом України від 24.03.2022 № 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" було внесено зміни до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців".
27.05.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У цьому Законі пп.69.1 п69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
Законом № 2260-IX також був викладений у новій редакції пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Зокрема, відповідно до останнього абзацу вказаного підпункту установлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Аналізуючи наведені норми права, що врегульовують питання виконання платниками податків податкового обов'язку із сплати податків та зборів до бюджету під час дії в Україні воєнного стану, Верховний Суд у постанові від 16.07.2024 у справі №440/2936/23 дійшов наступних висновків.
У період з 24.02.2022 по 31.07.022 платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податків і зборів у разі здійснення такої сплати до 31.07.2022. Несвоєчасне виконання означеного податкового обов'язку після указаної дати має наслідком притягнення платника до відповідальності відповідно до вимог ст.124 ПК України, але з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України.
Ті платники податків, у яких відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок із сплати податків і зборів, з 24 лютого 2022 року звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання такого обов'язку за умови обов'язкової сплати таких податків і зборів протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. З набранням чинності Законом № 2260-ІХ передбачене пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків податкового обов'язку.
Отже, той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок із сплати податків і зборів, з 27.052022 повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов'язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку № 225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку відповідальність, передбачена ст.124 ПК України, до цього платника податків не застосовується.
Суд зауважує, що та обставина, що Порядок № 225 набрав чинності лише 06.09.2022, у будь-якому випадку не позбавляє платників податків права довести у визначений спосіб факту неможливості своєчасно виконати свій обов'язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено указаним порядком.
Аналогічна позиція щодо порядку реалізації платником податків права на підтвердження неможливості виконання ним податкового обов'язку була викладена Верховним Судом в постанові від 02.04.2024 у справі № 520/18349/23.
Як видно з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 ПК України - несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з рентної плати, екологічного податку, транспортного податку, земельного податку та орендної плати. Граничні терміни сплати, дати фактичної сплати та порушення граничних термінів сплати - зазначені в акті перевірки.
Факт допущення податкового правопорушення позивач не заперечує. Натомість позивач посилається на наявність обставин, які, на його думку, є підставою для звільнення від відповідальності на підставі пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)).
Засвідчення форс-мажорних обставин і видача сертифіката про настання таких обставин належить виключно до компетенції Торгово-промислової палати України та уповноважених регіональних органів Торгово-промислової палати України.
Відповідно до ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
При цьому сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, який засвідчує обставини непереборної сили (форс - мажор) саме у ПАТ "Тернопільський кар'єр" останнім не надано.
Висновок Рівненської торгово-промислової палати від 04.11.2022, на який посилається позивач, підтверджує виключно факт виникнення істотних обставин по договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 укладеного між ПАТ "Тернопільський кар'єр" та публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний Банк" внаслідок дії форс мажорних обставин (обставин непереборної сили), що унеможливлюють виконання клієнтом своїх зобов'язань перед банком.
З огляду на вказане, відсутні підстави для застосування до позивача пп.112.8.9 п. 112.8 ст.112 ПК України в розрізі звільнення його від фінансової відповідальності з підстав наявності форс-мажорних обставин.
Отже, ПАТ "Тернопільський кар'єр" підлягає притягненню до фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання після 31.07.2022, але за умови, що він належить до тих платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки.
З приводу доводів позивача, що у нього була відсутня можливість сплатити самостійно задекларовані суми податку внаслідок російської агресії, суд наголошує, що законодавець визначив чіткий алгоритм дій для платників податків, у яких була відсутня можливість виконати податковий обов'язок, а саме шляхом звернення до податкового органу із заявою відповідно до вимог Порядку № 225.
З матеріалів справи видно, що за результатами розгляду заяв з переліками документів, що підтверджують відсутність можливості виконання ПАТ "Тернопільський кар'єр" податкових обов'язків, Західним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято попереднє рішення від 18.10.2022 №2484/6/33-00-51-07 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку та надалі рішення від 22.11.2022 №2967/6/33-00-51 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Водночас таке рішення від 22.11.2022 №2967/6/33-00-51 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку не є предметом спору у цій справі, тому суд не може надати правову оцінку підставам віднесення позивача до платників податків, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені ПК України.
Відтак, суд не може погодитись з твердженням позивача про вчинення ним заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства.
Таким чином, не віднесення ПАТ "Тернопільський кар'єр" до категорії платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, за встановленої сукупності обставин у цій справі є підставою для застосування до позивача фінансової відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов'язку на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, що не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності).
З огляду на викладене, враховуючи дослідженні докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обгрунтованість застосованння до позивача штрафних фінансові санкції на підставі пункту п.124.1 ст.124 ПК України та правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень від 13.11.2023 №00086640407, №00086850407, №00086680407 та № 00086940407, які відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України, що вказує на безпідставність позовних вимог, у задоволенні яких слід відмовити.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваних рішень, про що описано вище.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 вересня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Приватне акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр" (місцезнаходження: вул.Стара Максимівка, 29, с.Максимівка, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47372, код ЄДРПОУ: 00292623);
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул.Білецька, 1, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637).
Головуючий суддя Мандзій О.П.