Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/3006/24
Провадження № 2-о/553/113/2024
Іменем України
09.09.2024м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Фоміної Ю.В., за участю секретаря судового засідання Долгової М.М., заявниці ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу №553/3006/24 за заявою ОСОБА_1 , особа, стосовно якої подано заяву про видачу обмежувального припису ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,-
06.09.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Полтави з заявою про видачу відносно ОСОБА_2 обмежувального припису строком на 6 місяців, оскільки її брат вживає алкогольні напої та наркотичні засоби, вчиняє сварки під час яких висловлює на її адресу погрози, образи, нецензурну лексіку, вона постійно зазнає психологічного насильства з боку свого брата, у зв'язку із чим вимушена неодноразово викликати представників Національної поліції за місцем спільного проживання, та була вимушена звернутися до мобільної бригади психологічної допомоги. Відносно ОСОБА_2 неодноразово виносилися термінові заборонні приписи стосовно кривдника, але брат продовжує свою поведінку, у зв'язку із чим просить захисту.
В судовому засіданні заявниця підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити та пояснила, що вона, її брат ОСОБА_2 , та їх мати спільно мешкають за адресою: АДРЕСА_1 . Ії брату ОСОБА_2 36 років та він ніде не працює і не працював, зловживає спиртними напоями та вживає наркотичні речовини, у звязку із чим постійно приходить до дому в неадекватному стані, поводить себе агресивно та неадекватно, б'є меблі, виносить з дому речі, розбив в її кімнаті вікно, постійно вимагає у матері гроші, вчиняє із нею та матірю конфлікти, в ході яких погрожував їй позбавити життя, принижує нецензурними словами, постійно ображає та робить їх життя нестерпним. Вона неодноразово викликала співробітників поліції, але її брат на їх зауваження не реагує, продовжує свою агресивну поведінку, за останні два місця його поведінка ще більше погіршилася.
Особа стосовно якої подано заяву про видачу обмежувального припису ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вислухавши заявницю, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Заявниця ОСОБА_1 та особа стосовно якої подано заяву про видачу обмежувального припису ОСОБА_2 є братом та сестрою, зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1 .
28.06.2024 року стосовно кривдника ОСОБА_2 співробітниками поліції винесено терміновий забороний припис у звязку із скоєнням домашнього насилля відносно своєї сестри ОСОБА_1 із забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб.
Також 07.08.2024 року стосовно кривдника ОСОБА_2 співробітниками поліції винесено терміновий забороний припис у звязку із скоєнням домашнього насилля відносно своєї сестри ОСОБА_1 із забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 16.08.2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 діб.
Згідно зі ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Так, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Як визначає стаття 1 зазначеного Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Стаття 26 зазначеного Закону визначає, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема, постраждала особа або її представник.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
У разі порушення кримінального провадження у зв'язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов'язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону, рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України, у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до ч. 1 ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
З матеріалів справи вбачається, заявниця ОСОБА_1 та її матір ОСОБА_3 неодноразово зверталися до поліції з приводу дій ОСОБА_2 щодо них, у зв'язку із чим відносно кривдника ОСОБА_2 неодноразово виносився терміновий заборонний припис строком на 10 діб, останній також притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.
У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі за №756/3859/19 зроблено висновок про те, що враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
У постанові Верховного Суду від 28.04.2020 року у справі за №754/11171/19 зазначено, що при вирішенні питання щодо застосування обмежувального припису суд на підставі встановлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи, враховуючи, що ці заходи пов'язані із протиправною поведінкою такої особи.
З огляду на вказані обставини, які свідчать про вчинення ОСОБА_2 домашнього насилля відносно своєї матері та сестри - заявниці ОСОБА_1 , з метою запобігання продовженню та повторного вчинення ОСОБА_2 відносно заявниці домашнього насильства, суд доходить до висновку про необхідність видачі обмежувального припису строком на 6 місяців, а тому заява ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 350-1 - 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , особа, щодо якої подано заяву про видачу обмежувального припису ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, - задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 6 (шість) місяців, яким встановити наступні заходи тимчасового обмеження:
1. Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатись ближче ніж на 100 м до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
4. Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. В. Фоміна