09.09.2024
Справа № 642/5195/24
Провадження № 1-кс/642/2908/24
06 вересня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засідання у м.Харкові у залі суду клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві ОСОБА_7 , погоджене прокурором про відсторонення від посади:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Орілька, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Харківська виправна колонія №43», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні за №12024221180000670 від 02.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,-
Старший слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про відсторонення від посади підозрюваного у кримінальному провадженні за №12024221180000670 від 02.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221180000670 від 02.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до наказу начальника Державної установи «Харківська виправна колонія №43» (надалі - ДУ «Харківська виправна колонія №43») №63/ОС-20 від 24.03.2020 призначений на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Харківська виправна колонія №43».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Таким чином, ОСОБА_4 , який займає посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Харківська виправна колонія №43», є працівником правоохоронного органу - органів і установ виконання покарань.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначено, що незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів це - діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
Згідно з вимогами ст. ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» посадові особи і службові особи органів і установ виконання покарань зобов'язані забезпечувати правопорядок, додержання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і на прилеглих до них територіях та вимагати від засуджених і осіб, узятих під варту, інших осіб виконання ними обов'язків, установлених законом; запобігати вчиненню кримінальних правопорушень та дисциплінарних проступків в органах і установах виконання покарань та слідчих ізоляторах; виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень і порушень режиму в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, а також вчиненню кримінальних правопорушень засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, вживати в межах своїх повноважень заходів до їх усунення.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2823/5 від 28.08.2018, засудженим забороняється вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби.
Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства, ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу та займаючи вищевказану посаду, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу в місця позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб.
Так, ОСОБА_4 з метою власного незаконного збагачення, маючи злочинний умисел на вчинення дій, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, а саме на незаконний збут наркотичних засобів, обіг яких заборонено згідно з чинним законодавством України, розуміючи переваги вчинення цих злочинів за попередньою змовою групою осіб, вирішив підшукати співучасника для їх вчинення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 на початку травня 2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, звернувся із вказаною пропозицією до раніше знайомого ОСОБА_9 , обіймаючого посаду інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Харківська виправна колонія №43», який на пропозицію ОСОБА_4 погодився.
Отримавши згоду ОСОБА_9 на участь у скоєнні злочинів, пов'язаних із систематичним незаконним обігом наркотичних засобів, з метою отримання грошових коштів, ОСОБА_4 запропонував здійснювати незаконний збут наркотичних засобів засудженим особам на території ДУ «Харківська виправна колонія №43», за адресою: м. Харків, вул. Таджицька, 17.
Одержані від незаконного збуту наркотичних засобів грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_9 планували розподіляли між собою у заздалегідь обумовлених частинах з урахуванням вартості витрачених коштів, необхідних для придбання наркотичних засобів, розмір яких в ході проведення досудового розслідування не встановлений.
У подальшому, ОСОБА_4 і ОСОБА_9 , діючи в групі за попередньою змовою, маючи єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, 25.08.2024 запропонували засудженому ОСОБА_10 перерахувати на підконтрольну ОСОБА_9 банківську картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 4000 гривень, з метою подальшого незаконного придбання, незаконного пронесення до охоронюваної зони зазначеної державної установи виконання покарань та незаконного збуту ОСОБА_10 наркотичного засобу - канабісу.
26.08.2024 о 12:33 год. ОСОБА_11 , якого працівники правоохоронних органів залучили до конфіденційного співробітництва при проведенні контролю за вчиненням злочину з метою перевірки намірів ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , через термінал самообслуговування, який розташований в торгівельному центрі «Таврія В» за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив готівкове поповнення наданої ОСОБА_4 та ОСОБА_9 банківської картки № НОМЕР_1 на загальну суму 4000 гривень в якості оплати за придбання наркотичного засобу - канабісу.
Після зарахування грошових коштів на банківську картку, ОСОБА_4 , в період часу з 26.08.2024 по 29.08.2024 (більш точний час не встановлено), за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановленому місці, незаконно придбав у невстановленої особи та незаконно зберігав при собі наркотичний засіб - канабіс, масою 8,7481 грама, який в подальшому передав ОСОБА_9 для його переміщення до ДУ «Харківська виправна колонія №43» та збуту засудженому ОСОБА_10 .
Продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_4 злочинного умислу на збут наркотичного засобу в місцях позбавлення волі, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_9 помістив вказаний наркотичний засіб - канабіс, масою 8,7481 грама, до пластикового тубусу білого кольору з-під лікарського засобу з етикеткою синьо-блакитного кольору та 29.08.2024 незаконно заніс його на охоронювану територію ДУ «Харківська виправна колонія №43» за адресою: м.Харків, вул. Таджицька, 17.
В цей же день, завершуючи свої злочинні корисні дії, ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4 , приблизно о 13:21, під час несення служби, в підсобному приміщенні кабінету для проведення телефонних розмов засуджених ДУ «Харківська виправна колонія №43», за адресою: АДРЕСА_3 , зустрівся із засудженим ОСОБА_12 і незаконно збув наркотичний засіб, передавши останньому пластиковий тубус білого кольору з-під лікарського засобу з етикеткою синьо-блакитного кольору, в якому відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-24/25340-НЗПРАП від 02.09.2024 містився наркотичний засіб - канабіс, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину 8,7481 грама.
Гроші, отримані від вищевказаних злочинних дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 звернули на свою користь, розподіливши їх між собою у попередньо визначених частинах, розмір яких у ході досудового слідства не встановлений.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме - незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів у місцях позбавлення волі, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_4 і ОСОБА_9 , діючи повторно в групі за попередньою змовою, маючи єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, 31.08.2024 запропонували засудженому ОСОБА_10 перерахувати на підконтрольну ОСОБА_9 банківську картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5000 гривень, з метою подальшого незаконного придбання, незаконного пронесення до охоронюваної зони зазначеної державної установи виконання покарань та незаконного збуту ОСОБА_10 наркотичного засобу - канабісу.
01.09.2024 о 11:23 год. ОСОБА_11 , якого працівники правоохоронних органів залучили до конфіденційного співробітництва при проведенні контролю за вчиненням злочину з метою перевірки намірів ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , через термінал самообслуговування, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , здійснив готівкове поповнення наданої ОСОБА_4 та ОСОБА_9 банківської картки № НОМЕР_1 на загальну суму 5000 гривень в якості оплати за придбання наркотичного засобу - канабісу.
Після зарахування грошових коштів на банківську картку, ОСОБА_4 , в період часу з 01.09.2024 по 06.09.2024 (більш точний час не встановлено), за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановленому місці, незаконно придбав у невстановленої особи та незаконно зберігав при собі наркотичний засіб - канабіс, масою 21,2986 грама, який в подальшому передав ОСОБА_9 для його переміщення до ДУ «Харківська виправна колонія №43» та збуту засудженому ОСОБА_10 .
Продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_4 злочинного умислу на збут наркотичного засобу в місцях позбавлення волі, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_9 помістив вказаний наркотичний засіб - канабіс, масою 21,2986 грама, до полімерного пакунку та 06.09.2024 незаконно заніс його на охоронювану територію ДУ «Харківська виправна колонія №43» за адресою: м.Харків, вул. Таджицька, 17.
В цей же день, завершуючи свої злочинні корисні дії, ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4 , приблизно о 07:50, під час несення служби, в підсобному приміщенні кабінету для проведення телефонних розмов засуджених ДУ «Харківська виправна колонія №43», за адресою: м.Харків, вул. Таджицька, 17, зустрівся із засудженим ОСОБА_12 і незаконно збув наркотичний засіб, передавши останньому полімерний пакет, в якому відповідно до висновку експерта №СЕ-19/121-24/26166-НЗПРАП від 06.09.2024 містився наркотичний засіб - канабіс, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину 21,2986 грама.
Гроші, отримані від вищевказаних злочинних дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 звернули на свою користь, розподіливши їх між собою у попередньо визначених частинах, розмір яких у ході досудового слідства не встановлений.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме - незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів у місцях позбавлення волі, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
ОСОБА_4 затриманий 06.09.2024 о 09:00 год. в порядку ст. 208, 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
06.09.2024 в даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Орілька, Лозівського району, Харківської області, громадянину України, який працює на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Харківська виправна колонія №43», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами: протоколами допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; протоколами огляду та добровільної видачі від 26.08.2024 свідком ОСОБА_10 аркушу паперу з рукописним текстом з зазначенням номеру банківської картки та номеру телефона ОСОБА_9 ; протоколом огляду та добровільної видачі свідком ОСОБА_11 квитанції щодо поповнення банківської картки; протоколом огляду добровільної видачі свідком ОСОБА_10 від 29.08.2024, в ході якого останній видав тубус з наркотичною речовиною; висновком експерта № СЕ-19/121-24/25340-НЗПРАП від 02.09.2024, відповідно до якого надана на експертизу речовина містився наркотичний засіб - канабіс, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину 8,7481 грама; висновком експерта №СЕ-19/121-24/26166-НЗПРАП від 06.09.2024, відповідно до якого надана на експертизу речовина містився наркотичний засіб - канабіс, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину 21,2986 грама.
Таким чином, з урахування здобутих доказів орган досудового розслідування вважає оголошену підозру ОСОБА_4 обґрунтованою.
При цьому, ОСОБА_4 , згідно з наказу №63/ОС-20 від 24.03.2020 на час вчинення тяжкого кримінального правопорушення, перебував на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Харківська виправна колонія №43».
Перебуваючи на відповідній посаді, ОСОБА_4 займався збутом наркотичних засобів, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
При цьому, ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 2 ст. 307 КК України, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Також, слід зазначити, що будучи працівником правоохоронного органу, ОСОБА_4 присягнув вірно служити Українському народу, дотримуватися норм Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь Держави та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Враховуючи той факт, що на теперішній час триває досудове розслідування, допитуються свідки, проводяться відповідні експертизи, ОСОБА_4 , використовуючи своє службове становище та займану посаду може впливати на свідків, експертів, чи інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення безпосередньо при виконанні ним службових обов'язків.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх доказів, які вказують на вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, та наявні достатні підстави вважати, що підозрюваним ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Харківська виправна колонія №43» може незаконними засобами впливати на свідків, експертів та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не можливе без відсторонення останнього від займаної посади.
На підставі викладеного, слідчий звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники - адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_16 проти задоволення клопотання слідчого про відсторонення від посади заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає клопотання законним і обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину-щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовженим відповідно до вимог ст. 158 КПК України.
Відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Застосування такого заходу допускається, якщо слідчий, прокурор доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для відсторонення від посади; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертаються із клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний враховувати такі обставини:
1) правову підставу для відсторонення від посади;
2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Відповідно п. 15 листа ВССУ «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження здійснюється з метою припинення кримінального правопорушення; припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного/обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Як вбачається з матеріалів клопотання та доданих до нього доказів, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.
КПК України не містить визначення терміну «обґрунтована підозра» і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «IlgarMammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п.51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. theUnitedKingdom".
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на тому, що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).
Розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, ЄСПЛ підкреслив також, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів».
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_4 діяння, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цього злочину.
ОСОБА_4 згідно наказу начальника Державної установи «Харківська виправна колонія №43» №63/ОС-20 від 24.03.2020 призначений на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Харківська виправна колонія №43».
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 06.09.2024 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора».
Органом досудового розслідування доведено, що на цей час існує ризик того, що ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності, користуючись професійними та особистими зв'язками, може використати їх з протиправною метою, а саме незаконними засобами впливати на свідків, частина з яких є його колегами, або пов'язані з його професійною діяльністю, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема може негативно впливати на хід досудового розслідування, встановлення істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, надавати цим особам поради з врахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, унеможливлення встановлення всіх осіб, які можуть бути причетні до злочину, створювати штучні докази своєї невинуватості, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Таким чином слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування доведено потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 , як відсторонення останнього від посади, оскільки саме перебування його на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Харківська виправна колонія №43» сприяло вчиненню інкримінованого злочину і його подальше перебування на вказаній посаді може негативно впливати на хід досудового розслідування.
Крім того, негативні наслідки для підозрюваного та інших осіб в даному конкретному випадку не перевищують необхідності забезпечення досягнення завдань у даному кримінальному провадженні без якого неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування, і такі потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, як застосування такого процесуального примусу, як відсторонення від посади.
З урахуванням викладеного, вбачається наявність достатніх підстав вважати, що для запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який, перебуваючи на посаді, може незаконними засобами впливати на свідків кримінального провадження, знищити, сховати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, існує необхідність у відстороненні ОСОБА_4 від займаної посади, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.154-157, 376 КПК України,
Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві ОСОБА_7 , погоджене прокурором про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні за №12024221180000670 від 02.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України - задовольнити.
Відсторонити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Харківська виправна колонія №43» на два місяці, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 листопада 2024 року включно.
Встановити строк дії ухвали до 06 листопада 2024 року.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, та не пізніше наступного дня за днем її постановлення надіслати на адресу ДУ «Харківська виправна колонія №43».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 09.09.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1