Справа № 202/10543/24
Провадження № 1-кс/202/6004/2024
30 серпня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого відділу СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024040000001194 від 16.08.2024 року, у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у с. Вишневе, Софіївського району, Дніпропетровської області, громадянки України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директором кафе «Мрія», раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто в межах строку проведення досудового розслідування та визначити заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 3 028 000 грн.
Клопотання вмотивовано тим, що у проваджені відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 16.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024040000001194, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Дніпропетровської обласної прокуратури спільно з прокурорами Центральної окружної прокуратури.
Встановлено, що ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з корисливих мотивів, перебуваючи на території м. Дніпра, сприяла у незаконному переправленні громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яким заборонений виїзд за межі України у зв'язку з воєнним станом, через державний кордон, шляхом надання засобів у вигляді Довідки військово-лікарської комісії, яка містила неправдиві відомості про нібито непридатність осіб до військової служби із виключенням з військового обліку та Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
28.08.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Підозра відносно ОСОБА_6 підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: рапортом співробітників УМП ГУНП в Дніпропетровській області; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколом огляду грошових коштів; протоколами проведення обшуків; протоколами затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; речовими доказами у кримінальному провадженні; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування.
Слідчий вказує, що наразі виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваної у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрювана ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрювана ОСОБА_6 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Слід зазначити, що ОСОБА_6 постійного офіційного місця роботи не має, міцних соціальних зв'язків не має, що вказує на можливість переховування останньої від досудового розслідування та суду. Також, є достатньо підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_6 може покинути територію Дніпропетровської області та виїхати через зону проведення бойових дій на тимчасово окуповану територію, що ускладнить можливість виклику та розшук підозрюваної.
Ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , у зв'язку із набуттям статусу підозрюваної та можливістю ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, відомі особисті дані та місця проживання свідків у даному кримінальному провадженні, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків та інших можливих підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою уникнення відповідальності за вчинений тяжкий злочин шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди тощо.
Ризик передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що досудове розслідування кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_6 лише розпочалось, наразі тривають слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, направлені на збір достатніх доказів для складання обвинувального акту та встановлення кола всіх причетних осіб, є підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом знищення речових доказів, місцезнаходження яких наразі встановлюється. Також, враховуючи можливість призначення покарання із застосуванням конфіскації майна, ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі може вчинити дії, направлені на переоформлення належного їй майна з метою уникнення відповідальності в частині конфіскації майна.
Слідчий вказує, що застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, а також що встановлені досудовим розслідуванням обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.
В ході розгляду прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, зазначивши про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, посилаючись на тяжкість вчиненого злочину, суспільну небезпеку, у зв'язку з чим просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, встановивши розмір застави у розмірі 3 028 000 грн.
Слідчий в судовому засіданні підтримав позицію прокурора, вказавши, що причетність підозрюваної до злочинів є доведеною, а застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить підозрюваній належну процесуальну поведінку.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Вказав, що підозрювана перебуває у скрутному матеріальному становищі та в неї немає можливості сплатити заставу в такому великому розмірі.
Підозрювана підтримала позицію свого захисника.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, та вручення стороні захисту копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Встановлено, що 16.08.2024 року до ЄРДР за №12024040000001194 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України.
28.08.2024 року підозрювану було затримано в порядку ст.208 КПК України.
28.08.2024 року підозрюваній було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Із доданих до клопотання доказів вбачається, що є всі підстави вважати що повідомлення про підозру є обґрунтованим, тому що достатньо підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з ЄРДР, рапортом співробітників УМП ГУНП в Дніпропетровській області; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколом огляду грошових коштів; протоколами проведення обшуків; протоколами затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри, суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, зібраних органом досудового розслідування, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
Слідчий суддя також враховує доводи підозрюваної та його захисника, викладені на її користь, але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, остання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Ризик, незаконно впливати на інших осіб в кримінальному провадженні підтверджується тим, що по справі ще не виконані всі необхідні слідчі дії, не встановлено коло всіх осіб , що причетні до вчинення злочинів.
Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що наразі в даному кримінальному провадженні ще тривають слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, направлені на збір достатніх доказів для складання обвинувального акту та встановлення кола всіх причетних осіб, є підстави вважати, що підозрювана перебуваючи на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом знищення речових доказів, місцезнаходження яких наразі встановлюється.
Слідчим суддею прийнято до уваги відомості про особу підозрювану ОСОБА_6 , яка працевлаштована, на своєму утриманні нікого не має, має постійне місце проживання, раніше не судима.
На підставі доводів сторін та вивчення матеріалів кримінального провадження слідчий суддя вважає доведеним, що на цій стадії досудового розслідування до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, т.щ. доведено існування ризиків жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 статтею 177 цього Кодексу.
Визначити строк тримання під вартою 60 днів з дня затримання особи в порядку 208 КПК України.
Слідчий суддя приймає доводи сторони захисту,щодо особи підозрюваної, але ж оцінивши всі надані докази ,прийшов до висновку, що суспільний ( публічний) інтересів цій справі перевищує приватні інтереси особи.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Однак, визначаючи розмір застави підозрюваній слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3 028 000 грн.) є надмірною, а тому, користуючись своїм правом, передбаченим ч.5 ст.182 КПК України, з урахуванням обставин тяжкості інкримінованого злочину, рівень суспільної небезпеки, та ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає визначити підозрюваній ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн.
На думку слідчого судді, застава саме у такому розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків.
У разі внесення застави, на підозрювану слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 26 жовтня 2024 року включно, із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 коп.), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити підозрювану з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення підозрюваної з-під варти у зв'язку з внесенням застави вона буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану наступні обов'язки:
- без поважних не відлучатись з місця постійного проживання/перебування та повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання/перебування;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду.
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на підозрюваного строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді діє до 26 жовтня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1