Справа № 175/9408/24
Провадження № 2/175/1533/24
Іменем України
"09" вересня 2024 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) через свого представника звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ: 44243120, місцезнаходження: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 7, оф. 26), третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович (місцезнаходження: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 93, оф. 3, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 11.06.2021 року приватний нотаріус Київського-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Л.В. вчинила виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №64577 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» заборгованості у розмірі 21950 грн.На підставі виконавчого напису нотаріуса було відкрито виконавче провадження №68430272. Позивач заперечує проти суми заборгованості та зауважує на тому, що виконавчий напис приватного нотаріуса про стягнення з неї заборгованості вчинено з порушенням чинного законодавства, оскільки нотаріус не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню, а тому він має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі та відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Третя особа в судове засідання також не з'явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що 11.06.2021 року приватний нотаріус Київського-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Л.В. вчинила виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №64577 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» заборгованості у розмірі 21950 грн.
На підставі виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійником О.І. було відкрито виконавче провадження №68430272.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. від 11.07.2023 року, від приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Олійника О.І. на підставі договору про заміщення приватного виконавця №3 від 22.05.2023 року прийняте виконавче провадження №68430272 до провадження.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, пунктом 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, пункт 2 вказаного переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.
В пункті 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Таким чином, з 22.02.2017 року кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Також, суд звертає увагу на те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.
Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд доходить висновку, що заборгованість, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса, не є безспірною, у зв'язку з чим позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211 рн 20 коп.
Щодо витрат на правову допомогу суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надано договір про надання правової допомоги від 06.06.2024 року; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 12.06.2024 року; акт наданих послуг відповідно до договору від 06.06.2024 року, квитанціяя до прибуткового касового ордера №б/н від 06.06.2024 року, у зв'язку з чим суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правов допомогу у розмірі 4000 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 27, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 11.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Л.В. за №64577 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ: 44243120) заборгованості за договром №2933500726/267532 від 23.04.2020 року у розмірі 21950 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ: 44243120, місцезнаходження: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 7, оф. 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ: 44243120, місцезнаходження: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 7, оф. 26) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т. С. Журавель