Справа №760/18102/24 1-кс/760/7793/24
06 вересня 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 в порядку ст.. 206 КПК України про забезпечення прав та свобод особи, що тримається під вартою у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22024000000000215 від 07.03.2024 року,-
Адвокат ОСОБА_5 - ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою у порядку ст.206 КПК України, в якій просить зобов'язати уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 по м. Києву та Київські області негайно вжити заходів для відновлення конституційних прав ОСОБА_5 , припинити безпідставне утримання останнього в одиночній камері, забезпечити додержання конституційних прав ОСОБА_5 та утримати останнього у відповідності до ЗУ «Про попереднє ув'язнення».
В обґрунтування зазначає, що Головним слідчим управлінням Служб безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000215 від 07.03.2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
Слідим суддею Шевченківського районного суду м. Києва відносно підзахисного застосовано запобіжний захід у вигляду тримання під вартою строком до 22.09.2024 року.
На черговому побаченні з підзахисним адвокату стало відомо, що з 05.08.2024 року ОСОБА_6 в порушення вимог ЗУ «Про попереднє ув'язнення» та Наказу Міністерства оборони України Про затвердження «Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців» утримується в одиночній камері без відповідного рішення слідчого.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив задовольнити з підстав, в ній викладених. Повідомив, що його підзахисний утримується на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 та що на час розгляду заяви все ще знаходиться в одиночній камері. Зазначає, що законодавство передбачає лише виключні випадки тримання в одиночних камерах та за наявності відповідного рішення слідчого, яке у даному випадку відсутнє, що обмежує права і свободи підозрюваного як попередньо ув'язненої особи. Від підзахисного ОСОБА_5 надав його власноручні пояснення від 21.08.2024 року.
Слідчий Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 правомірно перебуває в одиночній камері, оскільки був поміщений в неї з метою збереження таємниці досудового розслідування на підставі листа слідчого начальнику установи.
В судовому засіданні встановлено, що заявник звернувся з даною заявою до суду в порядку ст. 206 КПК України.
Вирішуючи заяву суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законноїсили.
Тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення», підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про попереднє ув'язнення», взятих під варту осіб тримають у маломісних або загальних камерах. У виняткових випадках, з метою збереження таємниці досудового розслідування, захисту ув'язнених від можливих посягань на їх життя чи запобігання вчиненню ними нового кримінального правопорушення, або за наявності на те медичних підстав за відповідним рішенням особи або органу, які здійснюють кримінальне провадження, чи начальника установи для попереднього ув'язнення, санкціонованою прокурором, їх можуть тримати в одиночних камерах.
27.08.2024 року на запит суду надійшла відповідь з ВЧНОМЕР_1 про те, що військовослужбовець ОСОБА_5 утримується на гауптвахті відділу організації охорони військової частини НОМЕР_1 в одиночній камері. Підставою для поміщення даного військовослужбовця до одиночної камери став лист слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 .
Згідно п.3 розділу 8 Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, затверджених Наказом Міністерства оборони України №394 від 03.11.2020, засуджених, узятих під варту та заарештованих військовослужбовців тримають у загальних камерах із дотриманням вимог пункту 1 цього розділу. Як виняток, з метою збереження таємниці досудового розслідування, захисту узятих під варту військовослужбовців від можливих посягань на їхні життя, запобігання вчиненню ними нового кримінального правопорушення, забезпечення національної чи громадської безпеки, чи за наявності на те медичних підстав за відповідним рішенням слідчого, який здійснює досудове розслідування, чи начальника органу управління Служби правопорядку, погодженим з прокурором, їх можуть тримати в одиночних камерах або в маломісних камерах з дотриманням вимог ізоляції, зазначених у цих рішеннях.
Згідно п.1 розділу 9 Порядку, тримання на гауптвахтах узятих під варту військовослужбовців здійснюється відповідно до Закону України "Про попереднє ув'язнення" та цього Порядку.
Відповідно до ч.3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Згідно ч.7 даної статті, постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Разом з тим, на час розгляду вказаної скарги не встановлено наявність будь-якого передбаченого законом рішення слідчого, який здійснює досудове розслідування, чи начальника установи для попереднього ув'язнення, санкціонованого прокурором, про тримання підозрюваного в одиночній камері.
Слідчим надано лише його лист 6/9422 від 31.07.2024, направлений Начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 по місту Києву та Київської області, в якому міститься прохання тримати ОСОБА_5 в одиночній камері з метою збереження таємниці досудового розслідування. Постанови слідчого, яка б містила, зокрема, зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, зміст прийнятого процесуального рішення, місце та час (строки) його виконання, можливість та порядок оскарження постанови, - слідчому судді не надано.
Слід зазначити, що поміщення особи до одиночної камери не є автоматичним порушенням статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Питання, чи підпадає цей захід під сферу дії статті 3, залежить від конкретних умов, його суворості, тривалості, переслідуваної мети та наслідків для відповідної особи (справа «Rohde проти Данії», п. 93, та справа «Rzakhanov проти Азербайджану», п. 64). Крім того, застосування цього заходу повинне брати до уваги стан здоров'я особи (справа «Jeanty проти Бельгії», п. 117).
Проте, за відсутності належної підстави (належного рішення) для поміщення підозрюваного в одиночну камеру, неможливо з'ясувати виправданість такого специфічного заходу з точки зору пропорційності, правомірності, необхідності та недискримінації.
Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК) наголошує (Витяг з 21-ої Загальної доповіді, опубліковано 2011 р CPT/Inf(2011)28-part2), що таке ув'язнення може мати надзвичайно руйнівні наслідки для психологічного, соматичного та соціального здоров'я цих осіб. Такі руйнівні наслідки можуть виникати негайно та посилюватися залежно від того, як довго триває цей захід і наскільки невизначеним він є у часі.
Також зазначається в доповіді, що поміщення осіб, узятих під варту, в одиночну камеру повинно застосовуватися помірно і тільки тоді, коли існують прямі докази в кожному окремому випадку, що спілкування ув'язненого з конкретними особами або взагалі з іншими особами являє собою ризик для відправлення правосуддя. Такі рішення повинні прийматися на підставі максимально повно вмотивованого рішення і підлягати окремому оскарженню.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що перебування ОСОБА_5 на гауптвахті в одиночній камері без належного процесуального рішення прямо суперечить нормам вище наведеного закону та Порядку, що свідчить про порушення прав підозрюваного, як попередньо ув'язненої особи.
Керуючись ст. ст. 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п. 18 ч. 1 ст. 3, ст. 206 КПК України, ч. ч. 1, 3 ст. 1, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про попереднє ув'язнення», розділу 8, 9 Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, затверджених Наказом Міністерства оборони України №394 від 03.11.2020, слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити.
Зобов'язати процесуальних керівників в кримінальному провадженні № 22024000000000215 від 07.03.2024 року здійснити негайну перевірку законності підстав утримання в одиночній камері на гауптвахті відділу організації охорони військової частини НОМЕР_1 підозрюваного ОСОБА_5 відповідно до Закону України «Про попереднє ув'язнення» та за наявності порушень вжити негайних заходів щодо припинення порушення прав ОСОБА_5 та притягнення винних до встановленої законом відповідальності.
Про результати перевірки повідомити слідчого суддю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1