Провадження №2/760/9413/24
Справа №760/17008/24
03 вересня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Майстренка О.М.,
за участю секретаря судового засідання Духоти Ж.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини,
23.07.2024 року позивач звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , 2013 року народження, у розмірі 1/4 частки (але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку) від заробітку відповідача щомісячно з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Також просила забезпечити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
В обґрунтування позову зазначає про те, що між нею та відповідачем 11 вересня 2014 року було укладено шлюб, який зареєстровано Солом'янським відділом ДРАЦС у м. Києві, актовий запис №2460.
Від спільного шлюбу у них є дитина - ОСОБА_3 , 2013 року народження, що на даний час проживає з позивачем.
26.02.2024 рішенням Солом'янського районного суду м. Києва шлюб між ними розірвано.
Вказала, що аліменти позивач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, у шлюб після розлучення з нею відповідач не вступав, непрацездатних батьків та інших неповнолітніх або повнолітніх дітей не має.
Ухвалою від 06.08.2024 у справі відкрито провадження із призначенням спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
02.09.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву позивача та заява про поновлення строку на надання відзиву.
У відзиві відповідач заперечив проти поданого позову та просить стягувати з нього аліменти на користь дитини в розмірі мінімального гарантованого розміру 1598 грн. Зробити перерахунок аліментів та зарахувати усі кошти, сплачені понад 1598 грн. на майбутній період. Попередити позивачку про недопустимість розголошення стану здоров'я відповідача будь-яким третім особам.
Також просив розглянути справу у його відсутності за доданими до відзиву документами.
В обґрунтування відзиву зазначив, що він, як батько, сумлінно ставиться до своїх батьківських обов'язків. З того часу як він залишив помешкання колишньої дружини, а саме з грудня 2023 року, регулярно та своєчасно сплачує аліменти у розмірі, що перевищує мінімальну, визначену законом суму для сплати аліментів. Вказав, що мати дитини продовжувала на тиснути на нього, погрожувати та маніпулювати ним, вимагаючи все більше і більше грошей. Також він купував додатково дитині харчі, оплачував художній гурток та комп'ютерні курси. Проте у зв'язку із хворобою був змушений зупинити свою діяльність як ФОП, на даний час не має роботи, та вимушений брати кредити для перерахування коштів колишній дружині для оплати комунальних послуг, купівлі продуктів харчування, які вимагає позивач, проте дитина їх не їсть, а також на ліки та лабораторні дослідження нібито для дитини, та на отримання медичних послуг у дорого вартісних приватних клініках та лабораторіях.
Також вказав, що в період з 16.05.2024 по 13.06.2024 він знаходився в лікарні "Психіатрія" в не задовільному стані, проте ОСОБА_1 під час проходження ним лікування з нього кошти. В період з 18.06.2024 по 24.06.2024 знаходився в гастроентерологічному відділенні обласної лікарні та на даний час повинен постійно проходити інтенсивне терапевтичне лікування, призначене лікарями. Вказав, що сплачував кошти дитині понад його фінансові можливості, знімаючи кошти з кредитних карток, що поставило його в тяжке фінансове становище та несе загрозу його здоров'ю, оскільки не завжди має кошти на власне лікування.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, але ОСОБА_1 ніде на працює протягом останніх 9 років, окрім трьох місяців у 2024 році, коли вона заробила 4000 грн. на місяць.
Вказав, що позивач не вважає за потрібне не утримувати дитину, хоча і батько і матір мають рівні зобов'язання щодо дитини перед законом. Зазначив, що позивачка не виконує свої батьківські обов'язки, а саме не допомагає дитині у виконанні домашнього завдання, завданого вчителями, дитина частіше не робить уроки через що отримує незадовільні оцінки, кричить на дитину за невиконане завдання, чим руйнує психіку дитини та її здоров'я. Не готує дитині їжу, тримає дитину на сухих пайках, напівфабрикатах, солодощах та цукерках. В школу замість домашньої приготованої їжі купує їй хімічний чай в пляшках та пиріжки, соломку, то що. ОСОБА_1 є агресивною до дитини, вирішує всі питання з дитиною тільки криками та погрозами в її адресу, в результаті чого дитина є зашуганою та хворою. Таке тривале недоброякісне харчування призвело до тяжкого захворювання дитини, повністю зіпсувало роботу її кишково-шлункового тракту.
Вказав, що постійне сімейне насилля над дитиною та хронічна недостача мікро, та макроелементів в харчуванні призвели також до нервових захворювань, нервових зривів, виснажили нервову систему і дитина двічі лежала у лікарні в неврологічному відділені протягом останніх півроку. Також зазначив, що позивачка не забезпечує належне медичне обслуговування та дослідження дитини. Він близько пів року тому намагався провести дитину по всім необхідним лікарям та зробити необхідні обстеження, проте позивачка влаштувала скандал і не дала можливості пройти з дитиною медичне обстеження та відвідати лікарів, які були необхідні, а саме невролога та психіатра, внаслідок чого дитина потрапила в лікарню по неврологічному профілю. Протягом останнього року дитині постійно було зле, що можуть підтвердити свідки. На даний час дитина потребує кваліфікованого нагляду лікарів та належного дієтичного харчування.
Також вказав, що позивач має тяжке психічне захворювання котре було підтверджено при перебуванні у відділені № 5 лікарні "Психіатрія" літом 2022 року, але оскільки ОСОБА_1 не визнає свою хворобу, не хоче лікуватися, це дуже негативно впливає на життя та здоров'я дочки. У 2022 році лікар психіатр направляв ОСОБА_1 в лікарню на стаціонарне лікування, зазначивши у направленні що ОСОБА_1 є агресивною до дитини та чоловіка. У даному випадку дитина потребує негайної допомоги у вигляді інспектування дій, які вчиняє її мати ОСОБА_1 , цільове витрачання аліментів, тому ним було направлено відповідну заяву до служби у справах дітей та сім'ї.
Просив взяти до уваги стан його здоров'я, а саме потребу у регулярному та систематичному лікуванні, перебування в процесі оформлення групи інвалідності за станом здоров'я, просив призначити стягнення з нього у мінімальному гарантованому розмірі аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , який становить 1598 гривень.
Позивач в судовому засіданні підтримала поданий нею позов та просила його задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши позовну заяву з долученими до неї доказами та відзив на позовну заяву, наданий відповідачем з долученими до нього доказами, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до такого.
У відповідності до гл. 10 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема, про стягнення аліментів.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; кількість сторін та інших учасників справи (ч. 2 ст. 274 ЦПК України).
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема судом у передбачених якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають цим Кодексом випадках.: чи мали місце обставини, зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Отже, предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На сьогоднішній день дитина проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.
Позивачем добровільно з грудня 2022 року сплачувались аліменти на утримання дитини у різному розмірі.
Відповідач проживає окремо від дитини, що не спростовувалось ним, та домовленості щодо сплати аліментів на утримання дитини в певному розмірі між відповідачем та позивачем не відбулось.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, і виплачуються щомісячно.
Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, доказів зворотного в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України з даного приводу в розпорядження суду не надано. Також не містять матеріали справи і доказів щодо реєстрації відповідача як безробітного та наявності на утриманні осіб, які потребують стороннього догляду.
Позивач просить суд стягнути на її користь на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Зі змісту ч. 1 ст. 183 ЦПК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Беручи до уваги вищевикладене, суд за наявності для того законних підстав приходить до висновку про можливість стягнення аліментів в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу).
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Крім того, на думку суду, вказаний розмір суми аліментів з врахуванням рівного обов'язку обох батьків на утримання та виховання дитини буде відповідати інтересам та потребам останньої.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Приписами ст. 141 СК України визначено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
За змістом ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що дитина сторін проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення аліментів, у зв'язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь аліменти, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом здійснено розгляд позовної заяви позивача до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, а тому доводи відповідача щодо неналежного утримання позивачем дитини, не підлягає розгляду під час даної судової справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 180-184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133 ,141, 200, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 352, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 23.07.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О. Майстренко