СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-др/759/138/24
ун. № 759/11830/24
09 вересня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Мисечко Катерини Олександрівни про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
15 липня 2024 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено у повному обсязі.
22.07.2024 року представник позивача через систему «Електронний суд» направила до суду заяву про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат, яка зареєстрована у Святошинському районному суді м. Києва 24.07.2024 року за вхідним №49192.
У зв'язку із перебуванням судді Горбенко Н.О. у щорічній відпустці заява разом із доданими до неї документами передана судді 26.08.2024 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 серпня 2024 року заяву представника позивача - адвоката Мисечко Катерини Олександрівни про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат повернуто без розгляду.
30 серпня 2024 року представник позивача - адвокат Мисечко Катерина Олександрівна повторно через систему «Електронний суд» звернулась до суду із заявою про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню без розгляду зважаючи на наступне.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
Окрему увагу суд звертає на те, що рішення по даній цивільній справі ухвалене 15 липня 2024 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 серпня 2024 року заяву представника позивача - адвоката Мисечко Катерини Олександрівни про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат повернути без розгляду.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
У відповідності до статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представник позивача повторно звернулась до суду із заявою про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат із порушенням строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Питання щодо поновлення строку на подачу доказів розміру витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, не підіймалось.
Крім того, суд звертає увагу на те, що заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.
Тому подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено, - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).
За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Подібні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 463/12950/21 (провадження № 61-403 св 23).
Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691 св 21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали доказів надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 06 квітня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029 св 21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456 ск 21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035 св 22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952 св 22) на стадії касаційного розгляду справи.
Також вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 квітня 2023 року у справі № 626/133/21 (провадження № 61-11044 св 22), від 28 червня 2023 року у справі № 132/892/16-ц (провадження № 61-9297 св 22).
Крім вказаного, суд звертає увагу, що заява надійшла до суду за допомогою системи «Електронний суд».
Ч. 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України встановлюють, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення документів учасникам провадження може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Представник позивача у поданій заяві зазначила, що заява з додатками направлена відповідачу новою поштою.
Однак, суд звертає увагу, що із доданих квитанцій про оплату неможливо встановити що саме було відправлено відповідачу по справі, до заяви про ухвалення додаткового рішення не було надано опис вкладення, а тому неможливо встановити чи саме цю заяву було направленню представником позивача ОСОБА_2 .
Відповідно до правової позиції, сформованої у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 914/1955/17, саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником. Список згрупованих відправлень рекомендованих листів та копія з журналу вихідної кореспонденції не є належними доказами надіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Отже, положення ч. 2 ст. 183 ЦПК України представник позивача не виконав.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
За таких обставин суд вважає за необхідне заяву повернути заявнику без розгляду у відповідності до ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 182, 183, 185, 442 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Мисечко Катерини Олександрівни про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - повернути без розгляду.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О.Горбенко