СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/317/24
ун. № 759/7616/22
06 вересня 2024 року Святошинський районний суду м.Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 12022100080000751 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України про відвід колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від розгляду даного кримінального провадження,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_6 ,
обвинувачений - ОСОБА_7 ,
захисник - адвокат ОСОБА_8 ,
06.09.2024 в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив відвід колегії суддів від судового розгляду кримінального провадження відносно нього з тих підстав, що з боку колегії суддів ставиться до нього упереджено, не задовольняє його клопотання, він не вважає себе винуватим в інкримінованому йому злочині.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти заяви про відвід колегії суддів, просила відмовити в її задоволенні у зв'язку з безпідставністю.
Захисник ОСОБА_8 підтримав заявлений відвід.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що заява обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід колегії суддів задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Згідно з положеннями ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений ч. 1 ст. 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При вирішенні цих заяв, суд керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб'єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об'єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
Так, у справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).
Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується. Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.
Колегія суддів не вважає заяву про відвід безумовною підставою для відсторонення колегії суддів від участі у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Стороною захисту не викладено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості колегії суддів.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.
На думку колегії суддів, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18). Також, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді. Наприклад, в ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення». Крім цього, згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Позиція сторони захисту щодо відводу з підстав того, що колегія суддів прийняла процесуальне рішення щодо відмови в задоволенні клопотань обвинуваченого та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по суті є формою прояви незгоди з рішеннями колегії суддів, внаслідок якої у сторони захисту виникло враження щодо неупередженості колегії суддів. Однак такі доводи є припущеннями та не доводяться об'єктивно.
Крім того, 13.01.2021 Велика палата Верховного Суду у своїй постанові 761/16124/15-ц вказала, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.
Таким чином, на переконання колегії суддів, відсутні підстави стверджувати про існування у цій справі обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, аргументи, на які посилається сторона захисту у заявленому відводі, є надуманими та не являються підставами для висновку, що колегія суддів, яка визначена для розгляду цієї справи, проявляє упередженість при її розгляді, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 31, 75,81, 375 КПК України, колегія суддів
В задоволенні заяви про відвід - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 09.09.2024, 09:55 год.
Головуючий суддя: ОСОБА_1 .
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3