печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11162/23-ц
пр. 2-3223/24
30 липня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді, - Підпалого В.В.,
при секретарі, - Кострійчуку В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику ) сторін у судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту -Позивач) звернулася до суду із позовом до Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі по тексту - Відповідач) із позовною заявою, у якій просила суд скасувати арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй.
Свої вимоги мотивує тим, що позивачем було встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про арешт її квартир. Підставою є постанова АА 835340 від 19.09.2007 року ДВС печерського районного управління юстиції. Встановлено, що арешт накладено на майно ОСОБА_2 . Позивач наголошує на тому, що на момент накладення арешту єдиним власником квартири була вона; з 2007 року вона не отримувала жодних позовів з приводу квартири. ОСОБА_2 був співвласником квартири, який продав її ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що державний виконавець наклав арешт на квартиру, яка належить ОСОБА_1 , але арешт накладено стосовно ОСОБА_2 . Таким чином, арешт не стосується позивача і на сьогодні порушує її право на вільне володіння і розпорядження майном.
За таких обставин, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.03.2023 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із виявленням недоліків.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання.
Представник Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відзив на адресу суду не надіслав, пояснення по суті справи не надав.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» - арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно із ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 ЗУ «Про виконавче провадження». Частини 3 та 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють випадки зняття арешту з майна боржника за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або за постановою державного виконавця.
Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 того ж Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1)отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; '
2)надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3)отримання виконавцем документів, що підтверджують про пЬвний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4)наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Таким чином, за змістом наведених положень Закону в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» і роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.
Арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
Оскільки за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) майном, на яке накладено арешт, то заява про скасування арешту повинна розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Пункт 5 зазначеної постанови наголошує, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 (на теперішній час - статтею 59 Закону України про виконавче провадження.
Як вбачається, позивач вказує, що ним було подано скаргу на дії державного виконавця, але скарга була відкликана і позивач був змушений подати позов про зняття арешту.
Однак, позивачем не було надано суду докази, які б підтверджували той факт, що вона зверталася із такою скаргою до суду, а відтак підстави для зняття арешту з майна в порядку позовного провадження - відсутні.
Відповідно до ст. ст. 12 - 19, 141, 265 - 268, 354 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Печерський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ: 34979022, адреса: м. Київ, вул. Різницька, 11-Б.
Суддя В.В. Підпалий