печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2584/18-ц
пр. 2-701/24
15 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Підпалого В.В.,
при секретарях - Талдоновій М.Є., Маленівській К.М., Луцюк А.В., Кирилюк Н.С., Каракосі В.О., Лимарь К.С., Бурячок А.І., Кострійчуку В.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Ястремського В.П. ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
ОСОБА_3 (надалі по тексту - Позивач) звернувся з позовом до суду до Публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» (надалі по тексту - Відповідач), в якому просив стягнути з відповідача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.03.2015 року по 23.11.2017 року у розмірі 468 568, 38 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він з 07.03.2012 року по 17.07.2014 року працював на посаді голови виконавчого правління ДАК «Укрмедпром». 17.07.2014 року наказом Міністра охорони здоров'я України № 117-О були припинені посадові повноваження позивача та розірваний контракт від 12.11.2013 року № 744. Під час звільнення відповідач не сплатив позивачу заборгованість 5 174, 66 грн. заробітної плати за липень 2014 року, 12 824, 45 грн. компенсації за невикористану відпустку, 54 000, 00 грн. вихідної допомоги при звільненні, після чого ця сума була сплачена тільки 30.03.2015 року. Як зазначив позивач, обставини звільнення та несвоєчасного із ним розрахунку встановлені рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2017 року у справі № 757/22484/15-ц, яким було частково задоволені вимоги позивача та стягнуто суму заборгованості.
При цьому як зазначив позивач, розмір середньоденного заробітку позивача для розрахунку розміру сплати за затримку розрахунку при звільненні складає в обставинах звільнення 474, 74 грн.
Разом із тим, 30.03.2015 року відповідач перерахував не всю суму заборгованості.
За таких обставин, оскільки відповідач не розрахувався повністю 30.03.2015 року, а розрахувався тільки 11.12.2017 року, на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2017 року у справі № 757/22484/15-ц, то за цей період,на думку позивача, відповідач також винен позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 987 днів, що становить 468 568, 38 грн.
За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
26.08.2018 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача ПАТ «Укрмедпром» про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що у справі відсутній предмет спору, оскільки вимоги уже були розглянуті під час розгляду справи № 757/22484/15-ц.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2020 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із виявленням недоліків.
25.02.2020 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ПАТ «Укрмедпром» про повернення позовної заяви,оскільки, на його думку, вона вважається неподаною, у зв'язку із несплатою судового збору.
08.04.2019 року представник відповідача ПАТ «Укрмедпром» Ястремський В.П. подав до суду пояснення у справі, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ПАТ «Укрмедпром» рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2017 року у справі № 757/22484/15-ц виконав в повному обсязі у добровільному порядку, а відтак неодноразове застосування позивачем ст. 117 КЗпП України є безпідставним та необґрунтованим, таким, що суперечить чинному законодавству.
08.06.2021 року представник позивача подав до суду заяву про застосування строків давності.
30.01.2023 року представник позивача ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що пояснення представника відповідача є безпідставними, оскільки позивач просить стягнути заборгованість не за період з 17.07.2014 року по 30.03.2015 року, а за період з 30.03.2015 року по 11.12.2017 року.
В засіданні представник позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_1 позовну заяву підтримував в повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник відповідача ПАТ «Укрмедпром» Ястремський В.П. в засіданні заперечував в повному обсязі проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Суд, вислухавши думки учасників провадження, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.
Як вбачається, 17.07.2014 року МОЗ України достроково розірвав укладений контракт із позивачем від 12.11.2013 № 744 та звільнив його з займаної посади на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України.
При звільненні з позивачем не було проведено остаточний розрахунок, відповідно до вимог КЗпП.
Разом з тим, 30.03.2015 ПАТ «Укрмедпром» перерахувало на банківський рахунок позивача 59 708,65 грн. з призначенням платежу - заробітна плата за липень 2014 року, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога при звільненні.
В подальшому позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив суд стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2017 року було стягнуто з ПАТ «Укрмедпром» на користь ОСОБА_3 невиплачену одноразову допомогу у розмірі 84 028, 98 грн., компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати належних сум при звільненні у сумі 20537, 94 грн., судові витрати.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2017 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2017 року змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції, а саме стягнуто на користь позивача з відповідача 84 028, 98 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; 3 784, 28 грн. компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати, з обов'язковим відрахуванням податків та внесків у порядку, встановленому законом, судові витрати.
Крім того, рішеннями судів було встановлено, що середній заробіток позивача за травень-червень 2014 р. склав 474,74 грн. (заробітна плата за останні два повних робочих місяця (листопад-грудень) поділена на кількість робочих днів - 18040,19/38 = 474,74 грн./ 1 робочий день.), а відтак не підлягають доказуванню в силу ст. 82 ЦПК України.
11.12.2017 року ПАТ «Укрмедпром» виконав рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2017 року у справі № 757/22484/15-ц та на користь позивача перерахував присуджені йому суми (платіжні доручення №№ 1036, 1037, 1038 від 11.12.2017 року).
17.01.2018 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні в сумі 468 568, 59 грн. за період з 30.03.2015 року (з дня неповної погашення заборгованості) по 11.12.2017 року (по день повного погашення заборгованості).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.
У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.
При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Отже, право суду зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, залежить від таких чинників: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, коли належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв'язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.
Разом із тим при розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.
Відповідні правові висновки містяться і в постанові Верховного Суду України від 29 січня 2014 року по справі № 6-144цс13 та від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16, які з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для застосування судами України.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, що становить суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 06.07.2017 року (з дати ухвалення рішення Печерським районним судом м. Києва у справі № 757/22484/15-ц, яким було стягнуто заборгованість на користь позивача за період з 17.07.2014 року по 30.03.2015 року (по дату часткового погашення заборгованості) по 11.12.2017 року (по день повної сплати відповідачем заборгованості).
Як було встановлено, середній заробіток позивача за травень-червень 2014 року склав 474, 74 грн.
Період затримки розрахунку з 06.07.2017 року по 11.12.2017 року становить 113 робочих днів, а тому розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні становить 53 645, 62 грн.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 64, 65, 209,
212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» на користь ОСОБА_3 розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 53 645 (п'ятдесят три тисячі шістсот сорок п'ять) грн. 62 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Публічного акціонерного товариства «Укрмедпром», код ЄДРПОУ 31106596, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16-В.
Суддя В.В. Підпалий