Справа № 755/5321/24
Апеляційне провадження
№ 33/824/4368/2024
4 вересня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Владимирова Володимира Володимировича на постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2024 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
постановою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Цією ж постановою судді закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
19 серпня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Владимиров В.В. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» подав до Дніпровського районного суду міста Києва апеляційну скаргу на вказану постанову судді, яка надійшла до Київського апеляційного суду разом з матеріалами справи 28 серпня 2024 року.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Владимиров В.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що про існування повного тексту постанови судді він довідався лише 7 серпня 2024 року, після її опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Вивчивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Порядок оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений ст. 294 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді від 23 липня 2024 року закінчився 2 серпня 2024 року.
За загальним правилом, пропущений процесуальний строк підлягає поновленню, якщо причини його пропущення є поважними.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суді має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов'язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку. Від судів вимагається вказувати підстави поновлення пропущеного строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
Разом з цим, поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Владимиров В.В. були присутні у судовому засіданні 23 липня 2024 року, а відтак були обізнані про результати розгляду справи та порядок оскарження постанови судді.
Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Владимирова В.В., наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не містять посилань на обставини, що об'єктивно унеможливили апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2024 року у передбачений законом строк.
Будь-яких доказів на підтвердження звернення ОСОБА_1 чи його захисника - адвоката Владимирова В.В. до суду з 23 липня 2024 року по 7 серпня 2024 року матеріали справи не містять, що свідчить про те, що він не вчиняв жодних дій для отримання копії постанови.
З огляду на викладене, враховуючи, що в апеляційній скарзі не наведено обставин, які свідчать про обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто, не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк, а також не надано будь-яких доказів поважності причин пропуску такого строку, які б об'єктивно перешкоджали захиснику ОСОБА_1 - адвокату Владимирову В.В. оскаржити постанову судді в апеляційному порядку у встановлений законом строк, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 23 липня 2024 року.
Оскільки в поновленні строку на апеляційне оскарження відмовляється, апеляційна скарга підлягає поверненню адвокату Владимирову Володимиру Володимировичу.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
постановив:
відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Владимирова Володимира Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2024 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та щодо ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Апеляційну скаргу повернути адвокату Владимирову Володимиру Володимировичу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт