Справа № 758/8502/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10131/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Ларіонова Н.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
27 серпня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах Київської міської ради, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року, ухвалене у складі судді Ларіонової Н.М., у справі № 758/8502/20 за позовом Київської міської ради до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Портоленко Наталії Вікторівни, третя особа: Гаражний кооператив «Вікторія», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, -
У липні 2020 року Київська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Портоленко Н.В., третя особа: Гаражний кооператив «Вікторія», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан. Зазначала, що за результатами здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель, що перебувають у власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Портоленко Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.06.2016 №29879315, яким за ОСОБА_2 зареєстровано приватну власність на об'єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 , а саме: гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 . Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва, жодних рішень щодо передачі земельної ділянки під будівництво ні ОСОБА_2 , ні іншим особам у власність чи користування не приймала. Дані факти дають підстави вважати, що ОСОБА_2 здійснила самочинне будівництво об'єкту нерухомого майна на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності територіальній громаді м. Києва та на підставі неналежних документів здійснила реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 (обліковий код земельної ділянки: 91:066:0005), за результатами якого встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані індивідуальні збірно-розрібні та цегляні гаражі гаражного автокооперативу «Вікторія» у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони, про що складено акт обстеження від 31.01.2020 №20-0050-07. Дані факти свідчать про намагання ОСОБА_2 в незаконний спосіб заволодіти землями комунальної власності, які належать територіальній громаді м. Києва згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». Враховуючи вищевикладені обставини, Київська міська рада не погоджується з діями приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Порталенко Н.В., вважає їх такими, що прийняті у спосіб, що суперечить нормам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а запис про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна таким, що підлягає скасуванню. Крім того, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що підставою виникнення права власності стала довідка гаражного автокооперативу «Вікторія» №80 від 05.05.2016, довідка Київського міського бюро технічної інвентаризації серії ГЖ-2016 №1866 від 18.04.2016, технічний паспорт, серії та номер: 0174ЖЕ, виданий ТОВ «Житлоексперт» 23.03.2016. З аналізу норм законодавства вбачається, що інститут реєстрації права власності - це за своєю суттю є підтвердження державою права власності на майно за відповідною особою. При цьому, держава наділена повноваженнями підтвердити таке право особи виключно у тому випадку, якщо ця особа набула майно у власність законно. Набуття особою у власність майна в обхід закону та надання державі документів, які не відповідають вимогам законодавства з метою ведення держави в оману задля реєстрації права власності на майно, не може свідчити про правомірне набуття особою майна у власність, а відтак, є підставою для скасування відповідної державної реєстрації на це майно. Враховуючи вищевикладене, рішення приватного нотаріуса Портоленко Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29879315 від 02.06.2016 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм законодавства з питань вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог, Київська міська рада просила визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Портоленко Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.06.2016 року № 29879315 на об'єкт нерухомого майна на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 937921180000 за ОСОБА_2 та зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 18.1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , код ділянки 91:066:0005, привівши її у придатний для використання стан.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року в задоволенні позову Київської міської ради відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 , який діє в інтересахКиївської міської ради, подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Київської міської ради задовольнити. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що Київська міська рада як єдиний розпорядник земель комунальної власності м. Києва жодних рішень щодо передачі земельної ділянки під будівництво об'єкта нерухомого майна ані ОСОБА_2 , ані будь-якій іншій особі у власність чи в користування не приймала. ОСОБА_2 здійснила самочинне будівництво об'єкту нерухомого майна на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності територіальній громаді м. Києва та на підставі неналежних документів здійснила реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна. Зазначає, що приватним нотаріусом Портоленко Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 02 червня 2016 року № 29879315 на підставі неналежних документів, та, відповідно, з порушенням порядку реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно. Крім того, матеріали справи не містять документів, які підтверджують присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Звертає увагу на те, що гараж на вказаній земельній ділянці був побудований ще до створення гаражного автокооперативу «Вікторія», а відтак, Закон СРСР від 26 травня 1988 року № 8998-11 «Про кооперацію в СРСР» не може бути застосований до Гаражного кооперативу «Вікторія». Також зазначає, що у гаражного автокооперативу «Вікторія» відсутнє право на користування земельною ділянкою. Посилання у судовому рішенні на те, що гаражному автокооперативу «Вікторія» було відведено вищевказану земельну ділянку, і як наслідок, останнє має право на користування земельною ділянкою є абсолютно безпідставними, необґрунтованими та не підтверджені будь-якими належними доказами. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення гаражного кооперативу «Вікторія» до Київської міської ради щодо передачі земельної ділянки в оренду за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок прийняття рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 за відсутності повного пакету документів, передбаченого законодавством, неправомірно зареєстровано право власності на об'єкт самочинного будівництва, який знаходиться на земельній ділянці, яка належить Київській міській раді, чим порушено право територіальної громади міста Києва. Наголошує на тому, що Верховним Судом в постанові від 01 лютого 2023 року у справі №204/1053/20 вказано, що коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об'єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки шляхом знесення усіх об'єктів, зокрема і самочинного будівництва навіть у разі його державної реєстрації, здійсненого не власником або без його згоди.
Адвокат Корнієнко О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала відзив на апеляційну скаргу. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заперечувала проти доводів позивача, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Київської міської ради, апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з наведених у ній підстав.
Адвокат Корнієнко О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Портоленко Н.В., представник Гаражного кооперативу «Вікторія», в судове засідання не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.06.2016, на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Портоленко Н.В. від 02.06.2016, індексний номер: 29879315, про державну реєстрацію прав за ОСОБА_4 , зареєстроване право власності на об'єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , загальною площею 18.1 кв. м за адресою місцезнаходження гаражного автокооперативу «Вікторія»: АДРЕСА_1 .
Право власності було зареєстроване на підставі: довідки, серія та номер: №80, виданий 05.05.2016, видавник: Гаражний автокооператив «Вікторія»; довідка, серія та номер: ГЖ-2016 № 1866, виданий 18.04.2016, видавник: Київське міське бюро технічної інвентаризації; технічний паспорт, серія та номер: 0174ЖЕ, виданий 23.03.2016, видавник: ТОВ «Житлоексперт».
Відповідно до довідки гаражного автокооперативу «Вікторія» від 05.05.2016 № 80 ОСОБА_2 є членом гаражного автокооперативу «Вікторія» та власницею гаражу № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , який побудований господарчим способом та введений в експлуатацію 20.12.1988 р., сума паю в розмірі 1500,00 грн. сплачена у повному обсязі.
Рішенням Київської міської ради від 23.10.2013 № 342/9830 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1,45 га для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки згідно з планом-схемою.
31 січня 2020 року Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (обліковий код: 91:066:0005) у Подільському районі міста Києва та за результатами складено Акт обстеження земельної ділянки № 20-0050-07. Обстеження проведено на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890.
У ході вказаного обстеження земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка площею 1,4548 га (обліковий код: 91:066:0005) на АДРЕСА_1 згідно з даними міського земельного кадастру обліковується за гаражним автокооперативом «Вікторія»; за поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі (надання) зазначеної земельної ділянки в користування (власність); інформація щодо державної реєстрації вказаної земельної ділянки у державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї у міському земельному кадастрі відсутня; зазначена земельна ділянка огороджена парканом та охороняється, в її межах розташовано індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони.
Київська міська рада порушила в судовому порядку питання про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Портоленко Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.06.2016 року № 29879315 на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 937921180000, за ОСОБА_2 , та зобов'язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 18.1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , код ділянки 91:066:0005, привівши її у придатний для використання стан.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Київської міської ради. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними, достовірними та достатніми доказами ті обставини, на які він посилався як на підставу свої позовних вимог. Позовні вимоги Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на думку суду першої інстанції не є ефективним способом захисту та не забезпечує усунення порушень спричинених самочинним будівництвом. При цьому у задоволенні позовних вимог, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, пред'явлених до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Портоленко Н.В., суд відмовив у зв'язку з тим, що позов у цій частині пред'явлено до неналежного відповідача. Зміст і характер відносин між учасниками справи, підтверджує, що цей спір виник між міською радою та ОСОБА_2 . Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, суд виходив із того, що гаражний автокооператив «Вікторія» з 1988 року є користувачем земельної ділянки площею 1,4548 га (обліковий код 91:066:0005) на просп. Правди у Подільському районі м. Києва, для обслуговування існуючих гаражів та автостоянки. Користування зазначеною ділянкою є безперервним та відкритим, а докази зворотного, зокрема будь-яких порушень законодавства щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не зафіксовано. Відповідно до довідки гаражного автокооперативу «Вікторія» від 05.02.2016 року гаражний бокс № 3 побудований господарським способом та зданий в експлуатацію у 20.12.1988 році, а відповідачка в особі ОСОБА_2 є власницею цього гаражного боксу відповідно до рішення №2 від 05.06.1990 року. Ураховуючи вищевказане, доводи позивача стосовно того, що Київська міська рада жодних рішень щодо передачі оскаржуваної земельної ділянки у власність або користування, ні ОСОБА_2 , ні іншій особі не приймала, а відповідачка ОСОБА_2 начебто самочинно здійснила будівництво гаражного боксу, спростовується наявними матеріалами справи, а також документами, які перебувають у володінні гаражного автокооперативу «Вікторія». Позивачем не наведено жодного обґрунтування тієї обставини, що державна реєстрація права власності на збудований та введений в експлуатацію в 1988 році гаражний бокс на відведеній позивачем для цієї мети земельній ділянці порушує його права та охоронювані законом інтереси. Крім того, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, у чому саме полягає суспільний інтерес, який би виправдовував позбавлення права власності відповідача. Усні доводи представників позивача про будівництво метрополітену через зазначену земельну ділянку не підтверджені жодними доказами, які долучені до матеріалів справи, а твердження представників позивача, що така інформація є загальновідомою та розпорядження позивача міститься на сайті Київської міської ради не є доказом у розумінні ст. 76 ЦПК України. Такі відомості не зазначалися стороною позивача у заявах позивача по суті справи, а тому підлягають доведенню у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції і вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частинами першою та другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Стаття 212 ЗК України визначає, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно із частиною четвертою статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
При цьому знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 цього Кодексу та статті 212 ЗК України, вимога про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки із приведенням її у попередній стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.
Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
При цьому, ч. 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Земельна ділянка, на якій розташований гараж пл. 18,1 кв.м., та який згідно технічної документації ідентифікується як гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 , по АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 посилалася на те, що гаражному автокооперативу «Вікторія» було погоджено місце розташування автостоянки на АДРЕСА_1 на землях міської забудови орієнтовною площею 1,045 га згідно Розпорядженням Київського міського голови № 969-мг від 03.08.2001 «Про погодження місць розташування об'єктів». В подальшому на підставі рішення Київської міської ради № 342/9830 від 23.10.2013 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки» гаражному автокооперативу «Вікторія» був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 1,45 га для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки.
Разом з тим, відповідно до наведених норм ЗК України вказане розпорядження Київського міського голови № 969-мг від 03.08.2001 «Про погодження місць розташування об'єктів» та рішення Київської міської ради № 342/9830 від 23.10.2013 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки», не є рішеннями про передачу якоїсь конкретної земельної ділянки у користування чи у власність гаражному автокооперативу «Вікторія».
Договори оренди земельної ділянки з гаражним автокооперативом «Вікторія» не укладалися.
Як вбачається з матеріалів справи, Київська міська рада також не приймала рішень про передачу у користування чи у власність земельної ділянки ОСОБА_2 .
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки №20-0050-07 від 31 січня 2020 року Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (обліковий код: 91:066:0005) у Подільському районі міста Києва, за результатами якого встановлено, що земельна ділянка площею 1, 4548 га (обліковий код: 91:066:0005) на АДРЕСА_1 згідно з даними міського земельного кадастру обліковується за гаражним автокооперативом «Вікторія»; за поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі (надання) зазначеної земельної ділянки в користування (власність); інформація щодо державної реєстрації вказаної земельної ділянки у державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї у міському земельному кадастрі відсутня; зазначена земельна ділянка огороджена парканом та охороняється, в її межах розташовано індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони.
Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що у відповідачів у встановленому законом порядку виникло право користування або право власності на земельні ділянку.
Враховуючи закріплений ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України принцип цілісності земельної ділянки та споруди або будівлі, на якій вона знаходиться, реєстрація права власності за ОСОБА_2 на гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 , по АДРЕСА_1 , є порушенням права власності на земельну ділянку територіальної громади м. Києва.
Здійснюючи реєстрацію права власності на гараж за ОСОБА_2 на підставі довідки Гаражного автокооперативу «Вікторія» від 05 травня 2016 року №80 про виплату останньою паю, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Портоленко Н.В. не перевірила наявність у Гаражного автокооперативу «Вікторія» прав на земельну ділянку, на якій знаходиться такий гараж.
Колегія суддів вважає безпідставним зазначення у вказаній довідці Гаражного автокооперативу «Вікторія» інформації, що гараж побудований у 1988 році, коли за твердженням відповідачів законодавство взагалі не регулювало питання виділення земельної ділянки під гаражно-будівельні кооперативи, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, окрім довідки самого Гаражного автокооперативу «Вікторія», на підтвердження будівництва гаражу до 1988 року. Довідка гаражного кооперативу не може бути належним доказом здачі об'єкта будівництва в експлуатацію.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Гаражний автокооператив «Вікторія» (АДРЕСА_1) був зареєстрований лише 04 червня 1997 року.
Представник Київської міської ради наголошує на тому, що заявником нотаріусу не надавався документ, який підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, що є необхідним для здійснення реєстрації права власності.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Портоленко Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2019 № 48514896 на об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, а саме, на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , загальною площею 18,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 937921180000, за ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Оскільки, судом встановлено, що за відповідачкою ОСОБА_2 з порушенням вимог закону зареєстровано право власності на спірний гараж та вона займає земельну ділянку, на якій цей гараж розташований, обґрунтованими є й вимоги позивача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки орієнтовною площею 18.1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , код ділянки 91:066:0005, привівши її у придатний для використання стан.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Поротленко Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.06.2016 року № 29879315 на об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 937921180000 за ОСОБА_2 та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, є законним, обґрунтованими.
Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_2 на те, що будівництво гаражів на території нинішнього Гаражного автокооперативу «Вікторія» здійснювалося з наданням усіх необхідних дозвільних документів та на відведеній для цього земельній ділянці, оскільки суду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження таких посилань. Надані відповідачами копії документів, в тому числі і рішень Київської міської ради не є підставою для передачі у користування чи у власність Гаражному автокооперативу «Вікторія» конкретної земельної ділянки.
Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на не надання позивачем належних доказів суспільного інтересу, який би виправдовував позбавлення права власності відповідача.
Позов Київської міської ради направлений на захист прав територіальної громади м. Києва на земельну ділянку, що вказує на наявність суспільного інтересу.
Враховуючи викладене, рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог Київської міської ради.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересахКиївської міської ради, задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Київської міської ради до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Портоленко Наталії Вікторівни, третя особа: Гаражний кооператив «Вікторія», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Портоленко Наталії Вікторівнипро державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.06.2016 року № 29879315 на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 937921180000, за ОСОБА_2 .
Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 18.1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , код ділянки 91:066:0005, привівши її у придатний для використання стан.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 04 вересня 2024 року.
Суддя-доповідач
Судді