Справа № 442/5621/23 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С.
Провадження № 22-ц/811/3534/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
27 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Чижа Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просиило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 11052-01/2022 в розмірі 23 925,00 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12.01.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11052-01/2022. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до п. 1. 8 Кредитного договору невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства. Приймаючи умови Кредитного договору, відповідачка підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильного їх дотримуватися. Відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 11 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 , в свою чергу, зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
13.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 13012023, у відповідності до умов якого є ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників зокрема, і до ОСОБА_1 в сумі 23 959,00 грн, з яких: 11 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 925,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Всупереч вимогам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення відповідачки про необхідність погашення кредитної заборгованості, відповідачка не виконала взятих на себе кредитних зобов'язань, не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. На підставі наведеного позивач просив задовольнити позов.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.10.2023 позов ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №11052-01/2022 в розмірі 23 925,00 грн, з яких 11 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 12 925,00 грн заборгованості за відсотками.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2684,00 грн судового збору.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд залишив поза увагою пояснення сторони відповідача, що зазначені в заяві від 16.09.2023 про те, що позовну заяву сторона відповідача не отримала.
Тобто суд першої інстанції використав інститут реєстрації місця проживання як покарання, не зважаючи на те, що відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України зазначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Вказує, що в рішенні міститься посилання на обставини, про які відповідач не знав, а саме про договір про надання фінансового кредиту №11052-01/2022 від 12.01.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_3 , та договір факторингу №13012023 13.01.2023 між ЛОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Просить скасувати рішення та направити справу на розгляд за встановленою законом підсудністю до Іллінецького районного суду Вінницької області, стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4026,00 гривень за подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
29.01.2024 представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Волянська К.Я. подала відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
Встановлено, 12.01.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 11052-01/2022.
Відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 11 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 , в свою чергу, зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п.1.2. Договору кредит надається строком на 20 днів, тобто, до 31.01.2022. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 365,00 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,00 % на добу (п. 1.3 Договору).
Відповідно до п. 1.8. Договору невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайтах товариства www.zecredit.ua.
Кредитний договір підписано з використанням підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
13.01.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 13012023, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» відступає, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 13012023 від 13.01.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 23 925,00 грн, з яких: 11 000,00 грн -заборгованість за основною сумою боргу; 12 925,00 грн - заборгованість за відсотками.
Повідомленням позивача від 13.01.2023 проінформовано ОСОБА_1 про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору № 11052-01/2022 від 12.01.2022 та надано нові реквізити для погашення заборгованості.
Задовольняючи позов,суд першоїінстанції виходив з того, що свої зобов'язання за кредитним договором відповідачка не виконала, а позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором на законних підставах.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (стаття 27 ЦПК України).
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення частини першої статті 27 ЦПК України імперативно встановлює, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання (згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.06.2024 у у справі № 554/7669/21).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог частин шостої-дев'ятої статті 187 ЦПК України суд першої інстанції направив запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи з метою встановлення зареєстрованого місця проживання відповідачки ОСОБА_1 .
Згідно інформації, наданої адресно-довідковим підрозділом ГУ ДМС у Львівській області, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області обґрунтовано відкрив провадження у цій справі.
22.09.2023 на адресу місцевого суду надійшла заява від ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю до Іллінецького районного суду Вінницької області. Заява обґрунтована тим, що за місцем реєстрації відповідачка не проживає, а проживає за місцем проживання чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 .
Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, суд першої інстанції правильно виходив з того, що чинним ЦПК України не передбачено направлення за підсудністю до іншого суду цивільної справи, яка прийнята до розгляду із дотриманням правил підсудності.
У поданій до суду апеляційній скарзі представник відповідача також зауважував на порушенні місцевим судом правил територіальної підсудності спору та просив скасувати оскаржуване рішення суду і направити справу для розгляду за підсудністю до Іллінецького районного суду Вінницької області.
Відповідно до норм пункту 5 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Стаття 378 ЦПК України вказує на підстави для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю і передбачає, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Разом з тим частина друга цієї статті визначає, що справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
Аналіз змісту частини другої цієї статті вказує на те, що справа підлягає направленню за встановленою законом підсудністю за одночасного існування таких умов:
- порушення правил підсудності, якщо таке є доводом апеляційної скарги;
- звернення учасника справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції із заявою про непідсудність справи, або наявність поважних причин, що позбавили учасника справи, який подав апеляційну скаргу, повідомити про порушення правил підсудності суду першої інстанції та подання заяви щодо такого факту у суд апеляційної інстанції.
Таке правило спрямоване на забезпечення добросовісного користування учасниками справи своїми правами та унеможливлення зловживання правом у разі незгоди з рішенням суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення правил підсудності у цій справі, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
В апеляційній скарзі заявник також покликався на те, що відповідачка не отримала копії позовної заяви, що унеможливило подання нею відзиву на позовну заяву.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції скерував на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки ухвалу суду про відкриття провадження та позовну заяву з додатками. Згідно з інформації сайту Укрпошта відправлення № 8210806492586 вручено 23.09.2023 ОСОБА_1 особисто.
Інших доводів, зокрема, по суті позовних вимог, апеляційна скарга не містить.
Апеляційній суд звертає увагу, що 14.05.2024 розгляд справи у суді апеляційної інстанції було відкладено на 27.08.2024 та ухвалено проводити такий у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 були належним чином повідомлені про про дату, час та місце розгляду справи, однак своїм правом взяти участь у судовому засіданні та надати відповідні пояснення не скористалися, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подавали.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено: 06.09.2024
Головуючий
Судді