про залишення позовної заяви без руху
06 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4524/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С. розглянувши адміністративну справу
за позовом: Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, вул. В. Чміленка,41, м. Кропивницький,25006
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за предмети однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився в сумі 5303,01 грн.
Ухвалою суду від 10.07.2024 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано про невизнання позовних вимог (а.с.31-40).
24.07.2024 року представником відповідача надано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду (а.с.64-67). В обґрунтування зазначено , що відповідач проходив публічну службу і, відповідно до п.2 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Тобто, позивач звернувся з позовом з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Отже, згідно вказаної норми для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк. Відповідача звільнено зі служби в поліції наказом від 03.02.2022, Позивач звернувся до суду з позовом 05.07.2024, тобто, через 2,5 року, отже з пропуском строку звернення до адміністративного суду. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. У позовній заяві представник позивача просив поновити строк звернення до суду з позовом, посилаючись на введення в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану, тривалі повітряні тривоги, евакуацію особової справи відповідача, арматурної картки та інших документів до безпечного місця та знищення підготовлених копій документів для пред'явлення позовної заяви. Факт введення в Україні воєнного стану з є загальновідомим, проте сам по собі не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії. Щодо посилання представника позивача на оголошення на території Кіровоградської області значної кількості повітряних тривог, то повітряні тривоги оголошуються у різних регіонах України, не носять постійного та безперервного характеру. Кіровоградська область не належить до території, що є тимчасово окупованою, території, що знаходиться в оточенні (блокуванні) та/або території, на якій ведуться активні бойові дії. Інші аргументи, як-то: вивезення/евакуація/знищення документів є суб'єктивною обставиною та не доводять існування об'єктивно непереборних обставин, які були пов'язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом суб'єкта владних повноважень. У постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд сформував правову позицію відповідно до якої сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду наведено кількість вибухів на території Кіровоградської області, однак не обґрунтовано, які обставини перешкоджали зверненню до суду з даним позовом у періоди, коли не було повітряних тривог. Саме по собі існування загрози витоку будь-якої інформації стосовно колишніх співробітників не є підставою для поновлення строків звернення до суду без встановлення судом причинно-наслідкового зв'язку між конкретною загрозою та обставиною пропуску строків звернення до суду. Більш того, на час подачі позивачем даного позову в Україні продовжує діяти воєнний стан, оголошуються повітряні тривоги та продовжує існувати загроза витоку будь-якої інформації стосовно колишніх співробітників, однак, за вказаних обставин позивач мав можливість подати позов 05.07.2024 р. При цьому представником позивача не мотивовано, що саме перешкоджало зверненню до суду у більш короткий проміжок часу, після початку перебігу строків звернення до суду за існування тих самих умов - введення воєнного стану, оголошення повітряних тривог. Крім того, у період з 24.02.2024 по 05.07.2024 ГУНП через своїх представників систематично приймало участь у розгляді справ в судових засідання Кіровоградського окружного адміністративного суду, подавало апеляційні та касаційні скарги, що свідчить про необмежувану можливість ГУНП приймати участь у судових засіданнях.
Так, відповідно до статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша). Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята).
Водночас, питання щодо стягнення вартості предметів однострою особистого користування, не відносяться до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби, відповідно, до них мають застосовуватись приписи абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України.
З огляду на вказане, до спірних правовідносин застосовується тримісячний строк, встановлений для звернення до суду суб'єкта владних повноважень з адміністративним позовом.
Відповідно до Витягу з наказу від 03.02.2022 №60 о/с, сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №2 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Святослав» ГУНП в Кіровоградській області, звільнено 03.02.2022 (а.с.17)
Відтак, про порушення свого права позивач повинен дізнався 03.02.2022.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду з даним позовом позивач звернувся 05.07.2024, тобто з пропущенням 3- місячного строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску та відсутності ознаки присікальності (преклюзивності).
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 р. у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».
Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В обґрунтування пропуску строку для звернення до суду позивач вказує на те, що строк подачі позову співпав з періодом вторгнення та повномасштабних воєнних дій з сторони російської федерації та введенням на всій території України воєнного стану. В зв'язку з наведеними обставинами, архівна особова справа ОСОБА_1 була евакуйована до безпечного місця, а підготовлені документи /копії/ для пред'явлення позовної заяви були знищені з метою недопущення витоку будь-якої інформації щодо колишніх співробітників. Після проведення планового внутрішнього аудиту щодо оцінки діяльності ГУНП в Кіровоградській області за період з 01.01.2022 по 30.04.2022 було встановлено наявність заборгованості за відповідачем, в зв'язку з чим, з урахуванням відносної безпечності ГУНП в Кіровоградській області були повернуті матеріали особової справи , а також інші документи, що стосуються відповідача з метою звернення до суду. Саме зазначені обставини, на переконання позивача, унеможливили своєчасне звернення до суду.
Суд, надавши оцінку вказаному клопотанню, зазначає, що доказів наведених обставин до матеріалів позову не надано.
Отже, належних обґрунтувань поважності причин пропуску строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, до суду не надано, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без руху для обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене вважаю, що питання залишення позовної заяви без розгляду, викладене в клопотанні представника відповідача, можливо вирішити лише з дотримання положень частини 13 статті 171 КАС України, а тому дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків..
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
- заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 14 та ч. 15 статті 171 КАС України, якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду, та, відповідно до частини 4 статті 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає..
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО