Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 вересня 2024 року Справа №200/2035/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні звіт про виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 200/2035/23 частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в тому числі зобов'язано сплатити заборгованість з пенсії за період з 24.06.2022 по 28.02.2023 в розмірі 168652,67 грн.
Відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 200/2035/23 залишено без змін.
31 жовтня 2023 року видано виконавчі листи у справі.
Представником позивача було подано заяву про встановлення судового контролю, де було зазначено, що 09.04.2024 адвокат, діючи в інтересах стягувача ОСОБА_1 , звернувся до державного виконавця із клопотанням про накладання на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штраф у відповідності до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», та повторного надання строку для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 року по справі № 200/2035/23.
15.04.2024 державний виконавець надав відповідь адвокату в якій зазначено, що виконавчі дії тривають, судове рішення фактично не виконано боржником, але державний виконавець не може накласти штраф на боржника через позиції Верховного суду України по справам № 21-1044а15, 21-2630а15, 21-5118а15, 804/5081/13-а, 405/3663/13-а.
18.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надіслало до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, лист № 0500-0505-5/5608 в якому просить закрити виконавче провадження з посиланням на те, що Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань виконано Рішення суду та проведено нарахування заборгованості по пенсії ОСОБА_1 з 24.06.2022 по 28.02.2023 у сумі 168652,67 грн.
В листі № 0500-0505-5/5608 також зазначено, що відповідно до статей 72, 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, їх використання на цілі, не передбачені Законом № 1058, забороняється.
Представник позивача зауважив, що вказані обставини були предметом розгляду справи, оскільки суд ухвалюючи рішення зазначив, що відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум пенсії, а тому не можуть слугувати підставою для не виконання рішення суду, як і обставини відсутності відповідного фінансування.
Ухвалою суду від 06.05.2024 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов звіт щодо виконання рішення суду, в якому зазначено, що доплата за рішенням суду № 200/2035/23 від 28.06.2023 в сумі 168652,67 грн. як така, що не передбачена бюджетом Головного управління, потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
З метою забезпечення своєчасних розрахунків по борговим зобов'язанням та виділення коштів на ці цілі Головним управлінням спрямовано до Пенсійного фонду України листи від 20.11.2023 № 0500-0504-5/99087, від 27.12.2023 № 0500-0504-5/113194, від 01.02.2024 № 0500- 0504-5/10074, від 12.03.2024 №0500-0504-5/23810, від 05.04.2024 №0500-0504-5/33170, від 29.05.2024 № 0500-0502-5/54460 з проханням виділити кошти на проведення передбачених у поточному бюджетному році розрахунків.
Відповідачем зазначено, що на даний час триває погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, за рішеннями судів, дата набуття чинності яких до 20.09.2020.
Відповідач звернув увагу, що суми коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2024 рік будуть визначені у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, яким згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. На сьогоднішній день бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено.
Посилаючись на зазначені обставини, відповідач вважає, що ним вжиті конкретні заходи з метою виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/2035/23 від 28.06.2023, вина та умисел на навмисне невиконання рішення суду у даній справі з боку Головного управління відсутня, у зв'язку з чим просить прийняти звіт про його виконання.
Від представника позивача надійшло клопотання, де зауважено про невиплату заборгованості та фактичне невиконання рішення суду. Тому представник позивача просив встановити новий строк подання звіту про виконання рішення суду від 28 червня 2023 року у справі № 200/2035/23 та накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідального за виконання рішення передбачений законом штраф.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, в тому числі, розумні строки розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Тому, відповідно до наведених норм, враховуючи обставини здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України, справа в частині розгляду звіту про виконання судового рішення розглянута в письмовому провадженні впродовж розумного строку безпосередньо після виходу головуючого у справі із щорічної відпустки.
Водночас, враховуючи зміст звернень представника позивача, суд звертає увагу на неприпустимість спроб впливу чи тиску на суд, в тому числі шляхом погроз направлення будь-яких скарг у разі задоволення чи незадоволення певних клопотань сторони позивача, що може бути підставою для вжиття судом заходів відповідного реагування.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 1 статті 382 КАС України, передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
Відповідно до частини 2 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розглянувши наданий відповідачем звіт, суд вказує, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 200/2035/23 буде остаточно виконане лише після погашення (фактичної виплати позивачеві) в повному обсязі заборгованості з пенсії за період з 24.06.2022 по 28.02.2023 в розмірі 168652,67 грн, як це передбачено резолютивною частиною рішення.
Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.
Європейський суд з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України» неодноразово зазначав, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Водночас, в межах завдань судового контролю суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, предметом вирішення під час розгляду звіту про виконання рішення суду є питання вжиття всіх необхідних заходів для такого виконання з боку конкретного суб'єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі. Згідно з цим і відповідальність за невиконання судового рішення у вигляді штрафу покладається на керівника такого суб'єкта. Проте, для її застосування суд має встановити наявність підстав відповідальності згідно із загальними умовами юридичної відповідальності особи (об'єктивні дії чи бездіяльність, їх протиправність та причинний зв'язок з наслідками, вина тощо).
Метою судового контролю є забезпечення суб'єктом владних повноважень вжиття всіх залежних від нього заходів для забезпечення виконання судового рішення та недопущення ухилення від його виконання. Водночас, адміністративний суд не є органом, який здійснює примусове виконання рішень навіть за умов встановлення судового контролю.
З наданого відповідачем звіту та доданих до нього документів випливає, що невиплата заборгованості позивачу залежить від обставин, за які ГУ ПФУ в Донецькій області об'єктивно не відповідає. До таких обставин можна віднести недостатність фінансування відповідних витрат (зокрема і через правовий режим воєнного стану), строки затвердження бюджету Пенсійного фонду, виділення у планах доходів і видатків Пенсійного фонду окремими рядками погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Проте, жодні з цих обставин не залежать від дій чи бездіяльності безпосередньо ГУ ПФУ в Донецькій області та його посадових осіб, оскільки пов'язані з об'єктивними проблемами фінансування Пенсійного фонду України.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
З боку представника позивача не наведені конкретні обставини невиконання рішення суду з вини посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, оскільки не зазначено, які заходи повинні бути додатково вжиті цими посадовими особами на виконання судового рішення.
В той же час, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили, протягом певного часу залишається невиконаним відповідачем, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача, встановивши відповідачу новий строк для подачі звіту про виконання рішення суду з врахуванням виконання бюджетних видатків на 2024 рік.
Керуючись статтями 248, 256, 295, 382 КАС України, суд
Клопотання представника позивача про судовий контроль за виконанням рішення суду у справі № 200/2035/23 задовольнити частково.
У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 200/2035/23 відмовити.
Встановити новий строк для подачі звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 200/2035/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 200/2035/23 у строк до 31 грудня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/) відповідно до наявних умов електропостачання та функціонування програмного забезпечення через обставини збройної агресії проти України.
Суддя Г.А. Чекменьов