П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19937/23
Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі за позовом адвоката Євстіфєєвої Ірини Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Управління служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2023 року адвокат Євстіфєєва І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до Управління служби безпеки України в Одеській області (далі - відповідач, УСБУ в Одеській області), в якому просила:
-визнати протиправними дії щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії;
-зобов'язати підготувати та направити до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) із визначенням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
В обґрунтування заявлених позовних вимог адвокат зазначає, що її довіритель перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ.
Як пояснює адвокат, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до пенсійного органу довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та положень Постанови № 704, із визначенням посадового окладу, окладу за військове звання та додаткових видів грошового забезпечення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 для проведення перерахунку пенсії, однак отримав відмову із посиланням на відсутність підстав для надання такої довідки.
На переконання адвоката, відмова УСБУ в Одеській області у видачі довідки є протиправною, оскільки через зростання розміру прожиткового мінімуму відповідач має оформити довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, відповідно до положень Постанови № 704 із обов'язковим зазначенням в ній відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, а також надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки за вислугу років та щомісячної премії, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправними дії УСБУ в Одеській області щодо відмови у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії.
Зобов'язано відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням посадового окладу та окладу за військове звання, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України про Державний бюджет на відповідний рік, у військовослужбовців виникає право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування положень Постанови №704 із використанням для їх визначення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку пенсії.
Покликаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, суд зазначив, що обрахунок посадового окладу, окладу за військовим званням та інших виплат з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2018 є протиправним, та не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
Суд врахував те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2023 році є більшим ніж розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2018 рік, а також те, що розмір прожиткового мінімуму є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, а тому дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії згідно положень статті 63 Закону № 2262-XII та, відповідно, на отримання довідки УСБУ в Одеській області про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, УСБУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В апеляції скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції, під час ухвалення рішення не врахував, що наразі не існує іншого порядку перерахунку колишнім військовослужбовцям пенсій, окрім того, що затверджений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45).
Як вважає скаржник, процедура, встановлена Порядком №45, розпочинається із прийняттям Кабінетом Міністрів України відповідного рішення щодо перерахунку пенсій.
Скаржник зазначає, що після скасування пунктів Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) і до теперішнього часу рішень щодо перерахунку пенсій Уряд не приймав.
На переконання скаржника, розрахунковою величиною для визначення розміру посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовцям, в тому числі і позивачу, має застосовуватися розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року.
Як вважає скаржник, право особи подавати до пенсійного органу додаткові документи для перерахунку пенсії жодним чином не створює обов'язку для УСБУ в Одеській області, як органу, уповноваженого на видачу довідок, складати та надсилати за зверненням пенсіонера до органу Пенсійного фонду України спірні довідки.
В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.02.2023 по справі № 420/26816/21 та від 21.10.2020 по справі № 826/13908/18.
В цих постановах Верховний Суд зазначив, що накази керівників органів СБ України про встановлення або скасування відповідних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовця, а також їх відсоткового розміру від посадового окладу не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до положень статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З огляду на це, скаржник вважає безпідставним зобов'язання рішенням суду скласти на направити до територіального органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення із визначенням посадового окладу, окладу за військове звання, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог обґрунтованим та законним, у зв'язку з чим просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду - залишити без змін.
Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону № 2262-ХІ.
Позивач 24.04.2023 звернувся до УСБУ в Одеській області із заявою про надання до Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку розміру пенсії.
У відповідь на вказану заяву УСБУ в Одеській області листом від 23.05.2023 за №65/23/П-399/207 повідомило позивача про відсутність правових підстав для видачі такої довідки.
Вважаючи протиправною відмову щодо видачі вказаної довідки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги УСБУ в Одеській області стосовно правомірності застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня 2018 року для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, а також додаткових видів грошового забезпечення, колегія суддів зазначає таке.
Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частинами 2, 3 наведеної статті, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі і вище- Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до положень статті 63 вказаного Закону перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі і вище - Порядок №45).
Пункт 1 Порядку №45 передбачає, що пенсії, призначені відповідно до №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі і вище - Постанова №704 ) затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пункт 2 Постанови № 704 встановлює, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначена тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пункт 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) визначав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі і вище - Постанова № 103), пунктом 6 якої внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 був викладений в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Слід врахувати, що Законом України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначені правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Згідно статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти .
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Слід зазначити, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому, пункт 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлює, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ (далі - Закон №2710-ІХ) таких застережень щодо застосування, як розрахункової величини для визначення грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2023 рік не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Водночас, колегія суддів зауважує, що частина 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Слід зазначити, що юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
Так, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 по справі № 913/204/18, від 10.03.2020 по справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 2710-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховного Суду у справі №440/6017/21 (постанова від 02.08.2022).
Так, у згаданій справі Верховний Суд на підстав аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:
«з 01.01.2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).».
У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у справах № 120/8603/21-а (постанова від 31.08.2022), № 500/1813/21 (постанова від 12.09.2022) та № 500/3840/21 (постанова від 22.09.2022).
Застосовуючи ці позиції до обставин справи, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявленого позову.
За таких підстав, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно правомірного використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року та вважає, що наведені доводи є безпідставними, висновків суду першої інстанції не спростовують, та суперечать наведеним вище правовим позиціям Верховного Суду.
Відповідаючи на доводи скаржника про те, що виготовлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача, можливий тільки після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення щодо перерахунку пенсій, колегія суддів зазначає таке.
Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 553/3619/16-а та від 17.12.2019 по справі № 160/8324/19.
При цьому, слід зазначити, що наявність звернення пенсіонера про отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії до уповноваженої особи, що здійснює видачу довідок про розмір грошового забезпечення, за умови наявності права у пенсіонера на здійснення перерахунку пенсії, є підставою для видачі уповноваженою особою такої довідки. За таких обставин, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо відсутності у Відповідача обов'язку надавати спірні довідки.
Таким чином УСБУ в Одеській області помилково вважає, що уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення виключно за процедурою, передбаченою Порядком №45.
Також колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.02.2023 по справі № 420/26816/21 та від 21.10.2020 по справі № 826/13908/18, позаяк такі правові висновки не є релевантними у межах даної справи, з огляду на різні предмети спору.
Зокрема, у межах справи № 420/26816/21 Верховним Судом досліджувалась правомірність дій УСБУ в Одеській області, які полягають у відмові надати оновлені довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.10.2019, 01.10.2020, та 01.03.2021.
В межах цієї справи Верховний Суд встановив, що позивач пов'язує наявність підстав для видання оновлених довідок із виданням відповідних наказів керівників органів СБУ про встановлення або скасування відповідних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовця, які не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців, відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-XII.
Водночас, в межах даної справи, висновки суду ґрунтуються на визнанні рішенням суду протиправними та нечинними окремих положень постанови Кабінету Міністрів, що в свою чергу обумовлює наявність підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-XII.
У межах справи № 826/13908/18 Верховним Судом досліджувалась правомірність дій територіального органу Пенсійного фонду щодо не проведення нарахування позивачеві пенсії та помилковості розрахунків пенсії, що свідчить про відсутність у межах вказаної справи релевантних висновків щодо застосування норм права, які можливо застосувати у межах даної справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, слід констатувати, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення - відсутні.
Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління служби безпеки України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі за позовом адвоката Євстіфєєвої Ірини Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 04.09.2024.