П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1576/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління служби безпеки України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024р. у справі №400/1576/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
19 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Управління служби безпеки України в Миколаївській області, в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за весь час затримки по день фактичного розрахунку 18.11.2023 року по виплаті грошової допомоги при звільненні у розмірі 25%.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Миколаївській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за весь час затримки по день фактичного розрахунку 18.11.2023 року по виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% грошового забезпечення.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за весь час затримки по день фактичного розрахунку 18.11.2023 року по виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% грошового забезпечення відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 із застосуванням істотності частки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з врахуванням висновків щодо застосування норм права викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі №821/1083/17 провадження №11-1329aпп18.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Управління служби безпеки України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , крім того, в апеляційній скарзі наголошуються, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
Серед визначених статтею 315 КАС України повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції є скасування судового рішення повністю або частково і у відповідній частині закриття провадження у справі повністю або частково або залишення позовної заяви без розгляду повністю або частково (п.3 ч.1 ст.315 КАС України).
З вказаної норми слідує, що під час розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції повинен перевірити наявність/відсутність підстав для закриття провадження у справі або ж залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Колегія суддів констатує, що лише за умови дотримання позивачем строку звернення до суду або визнання причин пропуску строку поважними суд може розглядати справу і вирішувати спір по суті.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Під час розгляду апеляційної скарги у даній справі колегією суддів встановлено, що при відкритті провадження у даній справі в ухвалі від 21.02.2024р. суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 подано з додержанням вимог ст.ст.160-161 КАС України, підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження у адміністративній справі відсутні.
Разом з цим, у відзиві на позовну заяву представник Управління Служби безпеки України в Миколаївській області зазначав про порушення позивачем строку звернення до суду з відповідним позовом. Однак, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки вказаним доводам та ухвалив судове рішення про задоволення позову.
Досліджуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом в цій справі колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поруч із цим, згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Судова колегія зазначає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, а відтак строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеного заробітку обмежується місячним строком (частина п'ята статті 122 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що остаточний розрахунок з позивачем при звільнення проведений відповідачем 18 листопада 2023 року, отже місячний строк звернення до суду з цим позовом обраховується саме з цієї дати.
Водночас, позивач звернувся до суду звернувся до суду першої інстанції з відповідним позовом лише 19 лютого 2024 року, тобто з пропуском місячного строку, визначеного частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, положеннями статті 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання останньому можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.
Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.
Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов'язковому порядку має бути з'ясовано судом. Однак, у будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку.
Такий правий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 12 березня 2024 року по справі №380/9291/22.
Враховуючи наведені вище приписи процесуального законодавства, а також правову позицію Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність запропонувати ОСОБА_1 надати пояснення щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом та/або клопотання про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням зазначеного вище колегією суддів правового регулювання.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 309, 321, 325, 328 КАС України, суд
Запропонувати ОСОБА_1 у п'ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали надати пояснення щодо дотримання строку звернення з даним позовом до суду та/або заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням висновків колегії суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді А.Г. Федусик О.А. Шевчук