04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 990SCCV/88/24
провадження № 61-192вп24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Литвин Валентини Василівни, про визначення підсудності цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
У серпні 2024 року до Верховного Суду, надійшла заява про визначення підсудності цивільної справи, сформована у системі «Електронний суд» представником ОСОБА_1 - адвокатом Литвин В. В.
Заява не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та підлягає поверненню заявникові без розгляду з таких підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа,
а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою, восьмою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо
в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Пунктом 9 Положення передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Змістом пункту 11 Положення встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Пунктом 12 Положення передбачено перелік реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Згідно зі змістом пункту 12.10 Положення ордер має містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
На підтвердження своїх повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції, адвокатом Литвин В. В. до матеріалів заяви додано копію ордеру від 26 серпня 2024 року серія АІ № 1688961.
Зі змісту копії останнього вбачається, що вона не містить всі обов'язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення.
Зокрема, копія ордеру не містить підпису адвоката Литвин В. В.
Відповідно, ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, а тому Верховний Суд доходить до висновку, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення, ордер, доданий адвокатом
Литвин В. В. до заяви не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на звернення до Верховного Суду із заявою про визначення підсудності цивільної справи.
Верховний Суд вважає за необхідне роз'яснити адвокату Литвин В. В. наступне.
Скріплення заяви електронним цифровим підписом, зокрема скріплення електронним цифровим підписом скан-копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги, а також подання заяви із застосуванням системи «Електронний суд» із доданням до останньої не підписаної скан-копії ордеру не підтверджує дотримання форми документа, що підтверджує право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема на підписання заяви, як того вимагають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 березня 2023 року (провадження № К/990/33704/22).
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявникові без розгляду.
Оскільки до заяви про визначення підсудності цивільної справи, сформованої та підписаної адвокатом Литвин В. В., як представником ОСОБА_1 , в порушення вимог частини восьмої статті 62 ЦПК України не додано документів, що підтверджують повноваження представляти інтереси ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції, остання не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, відповідно вона підлягає поверненню заявникові без розгляду.
Керуючись статтею 183 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Литвин Валентини Василівни, про визначення підсудності цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, повернути заявникові без розгляду.
Копію ухвали та додані до заяви матеріали направити особі, яка подала заяву про визначення підсудності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник