Постанова
Іменем України
(додаткова)
28 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 753/8801/20
провадження № 61-7589св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
треті особи: Сьома київська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження питанняпро розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Сьома київська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Сьома київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності,
закасаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року у складі судді Лужецької О. Р. та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року у складі колегії суддів Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , у якому просила визнати за нею право власності на частку квартири АДРЕСА_1 .
Дарницький районний суд м. Києва рішенням від 09 листопада 2021 року
в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 07 липня 2022 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 .
Верховний Суд постановою від 13 березня 2024 року касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнив.
Постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року скасував.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року змінив, виклавши мотиви відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в редакції цієї постанови.
У червні 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_2 надіслав клопотання про ухвалення додаткового рішення. Вказане клопотання мотивоване тим, що у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, які поніс позивач сплативши судовий збір за перегляд справи в суді касаційної інстанції.
Дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів Верховного Суду робить наступні висновки.
До основних засад (принципів) цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з висновку про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно із частинами першою та третьою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що у постанові від 13 березня 2024 рокуВерховний Суд не вирішив питання про розподіл судових витрат. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат.
З матеріалів справи відомо, що ОСОБА_2 сплатив за подання касаційної скарги 21 020,00 грн судового збору (т. 3 а. с. 33).
Постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено повністю.
Відповідно до вказаного, оскільки постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 рокукасаційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено, постанову апеляційного суду скасовано та рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року змінено, викладено мотиви відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в редакції цієї постанови, тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 21 020,00 грн судового збору.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Клопотання ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 21 020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн 00 коп. судового збору.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. І. Грушицький
Судді: І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
В. В. Пророк
О. М. Ситнік