28 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 154/3452/23
провадження № 61-8592ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В .В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка є законним представником (опікуном) ОСОБА_2 , на постанову Волинського апеляційного суду від 09 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та
У серпні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визначити йому додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , якій на праві власності належала земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 2,4848 га з кадастровим номером 0720586700:04:001:0782, що розташована на території Хотячівської сільської ради Володимирського
(раніше - Володимир-Волинського) району Волинської області.
20 квітня 2023 року він звернувся до приватного нотаріуса з заявою про оформлення спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку. Постановою нотаріуса від 20 квітня 2023 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з підстав пропуску ним строку для прийняття спадщини.
Вважав, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не перебував у близьких чи родинних відносинах з померлою ОСОБА_4 , а тому йому не було відомо про смерть останньої. Також йому не було відомо про те, що спадкодавець ОСОБА_4 заповіла йому земельну ділянку. Про наявність заповіту, складеного на його користь, він дізнався поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України.
Такі обставини свідчать про поважність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
21 лютого 2024 року рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
09 травня 2024 року постановою Волинського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області
від 21 лютого 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
Визначено ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини - 1 (один) місяць з дня набрання судовим рішенням законної сили.
10 червня 2024 року законний представник (опікун) ОСОБА_2 -
ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу постанову Волинського апеляційногосуду від 09 травня 2024 року, в якій просить її скасувати, рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області
від 26 жовтня 2022 року залишити в силі.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, щодо спадкування.
У справі предметом позову є про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, тому справа не може бути визнана судом малозначною.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2018 року в справі № 712/656/15,
від 06 червня 2015 року в справі № 592/9058/17-ц, від 17 квітня 2019 року в справі № 169/9998/17, від 15 липня 2019 року в справі № 235/499/17,
від 08 серпня 2019 року в справі № 450/1686/17, від 12 квітня 2021 року в справі № 589/1863/13-ц, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Крім того, заявниця просить зупинити виконання постанови Волинського апеляційного суду від 09 травня 2024 року до закінчення касаційного провадження.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови.
Заявниця не обґрунтувала, у чому полягає утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення. Незгода з оскаржуваними судовим рішенням як така не є підставою для зупинення його виконання на час перегляду справи в касаційному порядку.
Заявницею не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судових рішень, в задоволенні заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка є законним представником (опікуном) ОСОБА_2 , на постанову Волинського апеляційного суду від 09 травня
2024 року.
Витребувати з Володимир-Волинського міського суду Волинської області цивільну справу № 154/3452/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яка є законним представником (опікуном) ОСОБА_2 , про зупинення виконання постанови Волинського апеляційного суду від 09 травня 2024 року до закінчення касаційного провадження.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
Є. В. Петров
В. В. Пророк