Справа № 496/8404/23
Провадження № 1-кп/496/62/24
03 вересня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області в складі колегії
суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
за участю:
секретаря- ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 12023163250000236 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України.
До суду від прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 . Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 186 КК України, злочин за ч.3 ст. 152 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років. Ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу не зменшилися, а тому строк дії запобіжного заходу необхідно продовжити.
Згідно п. 5 роз'яснення Верховного Суду від 03.03.2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Враховуючи введення на території України воєнного стану, а також ту обставину, що суддя ОСОБА_7 перебуває на лікарняному, беручи до уваги, що до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого неможливо розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначеним складом суду, суд приходить до висновку про необхідність розгляду клопотання прокурора щодо строків тримання обвинуваченого під вартою за участі двох суддів зі складу колегії суддів.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.
Захисник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість і просила обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав думку прокурора.
Потерпіла та її законний представник до судового засідання не з'явилися.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до п. 219 Рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви").
Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема прав потерпілих у даному кримінальному провадженні.
ОСОБА_6 раніше не судимий, разом з цим, обвинувачується у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців немає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Вирішуючи питання щодо існування ризику переховування обвинуваченого від суду, суд враховує відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого та суворість покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину у разі визнання винним.
Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу обвинуваченого, на думку суду, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_6 , який на теперішній час обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
З моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.
Таким чином, наведені прокурором підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані.
В свою чергу підстав зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, як зазначила захисник, судом не встановлено.
Виходячи з положень ч.4 ст. 183 КПК України, суд вважає за доцільне не визначати обвинуваченому розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, оскільки йому інкримінується вчинення злочину, із застосуванням насильства.
Керуючись ст. ст. 172, 183, 199, 331, 615 КПК України, суд
Клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 03.09.2024 року по 01.11.2024 року і утримувати в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2