Провадження № 11-сс/803/1576/24 Справа № 202/3953/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 вересня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Новомосковської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року про обрання запобіжного заходу щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 (чинна до 01.07.2020), ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_7 орган досудового розслідування підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами
Зазначає, що підстави, якими обґрунтовується необхідність обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на переконання суду, носять імовірний характер та ризики не були обґрунтовані та не доведені в судовому засіданні.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що слідчим суддею необґрунтовано відхилено доводи щодо існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначає, що слідчим суддею неправомірно було враховано постанову Верховного суду від 05.10.2023 у справі № 803/45/21, оскільки в рамках зазначеної справи фактично проведена заміна сторони стягувача та правомірність укладення рішення третейського суду не була предметом розгляду.
Вказує, що на підтвердження підроблення рішення третейського суду стороною обвинувачення надані належні і допустимі докази.
Також зазначає, що застосування більш м»яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання ризикам.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
За вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Слідчим суддею дотриманий порядок застосування запобіжного заходу, передбачений ст. 194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні цього питання.
Згідно вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На переконання колегії суддів оскаржувана ухвала слідчого судді в повій мірі відповідає вказаним вимогам процесуального закону.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, враховано наявність обґрунтованої підозри, а також оцінено сукупність обставин, які враховуються при обранні обмежувальних свободу заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя дійшов висновку, який колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідає практиці Європейського суду з прав людини, адже він оцінив всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення.
Так, слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, прийшов до правильного висновку про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки матеріали справи доказів їх наявності не містять.
Як правильно зазначив слідчий суддя, чинники та обставини, які б підтвердили наявність небезпеки того, що підозрюваний ОСОБА_7 може почати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду відсутні. Прокурором не наведено фактів неявки підозрюваного за викликами до слідчого чи прокурора за майже півтори роки здійснення досудового розслідування, спроб його затягування чи перешкоджання здійсненню досудового розслідування будь яким чином. Сам по собі характер кримінального правопорушення, його тяжкість та повідомлення про підозру не є беззаперечним доказом того, що підозрюваний може вживати активних дій до переховування від органу досудового розслідування та суду.
Також слідчий суддя зазначив, що посилання прокурора на наявність ризику знищення або спотворення будь - яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є необґрунтованими, зважаючи на те, що за час здійснення досудового розслідування (з 2022 року) органом досудового розслідування було здійснено ряд процесуальних дій, в ході яких вже вилучено та досліджено речі та документи, надано їм оцінку.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, потерпілих, експертів, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування не наведено фактів чи спроб тиску зі сторони підозрюваного та конкретних осіб (на кого саме, яким чином та шляхом).
З такими висновками слідчого судді погоджується колегія суддів і вважає, що на час звернення до слідчого судді, слідчий у своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не довів обставини, які безперечно виправдовують обмеження права ОСОБА_9 на свободу.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Новомосковської окружної прокуратури - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4