Провадження № 11-сс/803/1557/24 Справа № 211/273/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 вересня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Криворізької східної окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року про обрання запобіжного заходу щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кривого Рогу, Дніпропетровської обл, громадянка України, не одружена, на утриманні має неповнолітню дитину, з вищою освітою, офіційно працевлаштована ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судима
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року частково задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 та обрано відносно останньої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арещту строком до 05 жовтня 2024 року.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що підозрювана ОСОБА_7 раніше не судима, вину не визнає, підозру вважає необґрунтованою, має постійне місце реєстрації де й проживає за адресою АДРЕСА_1 , постійне офіційне місце роботи ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого виховує сама, має стійкі соціальні зв'язки.
Зазначає, що зважаючи на те, що тримання під вартою є виключно самим суворим запобіжним заходом, підозрювана має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судима, працює, утримує неповнолітнього сина сама, слідчий суддя вважає що цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, із покладенням обов'язків на підозрювану, передбачених частиною п'ятої статті 194 КПК України, є таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, тому слідчий суддя вважає клопотання слідчого таким, що підлягає частковому задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що слідчий суддя в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту формально скопіювавши текст клопотання слідчого, не надавши жодної оцінки вказаним в клопотанні ризикам прийшов до висновку що воно підлягає частковому задоволенню зазначивши лише те, що слідчим та прокурором не доведено, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення та до останньої можливо застосувати домашній арешт оскільки вона має постійне місце мешкання та реєстрації.
Зазначає, що судом взагалі не враховано, що ОСОБА_7 має слабкі соціальні зв»язки, раніше до кримінальної відповідальності притягалась, підозрюється у вчиненні злочину у період дії воєнного стану, злочинна діяльність була припинена лише завдяки роботі правоохоронних органів.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
За вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Слідчим суддею дотриманий порядок застосування запобіжного заходу, передбачений ст. 194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні цього питання.
Згідно вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На переконання колегії суддів оскаржувана ухвала слідчого судді в повій мірі відповідає вказаним вимогам процесуального закону.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, враховано наявність обґрунтованої підозри, а також оцінено сукупність обставин, які враховуються при обранні обмежувальних свободу заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.
Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, зокрема, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкості покарання, відомостей про її особу, міцність соціальних зв'язків, наявності постійного місця проживання, обставини досудового розслідування, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування до підозрюваної запобіжного заходу менш суворого, ніж тримання під вартою (про який клопотав прокурор), у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, що може забезпечити дотримання підозрюваною процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя дійшов висновку, який колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідає практиці Європейського суду з прав людини, адже він оцінив всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення.
З такими висновками слідчого судді погоджується колегія суддів і вважає, що на час звернення до слідчого судді, слідчий у своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не довів обставини, які безперечно виправдовують обмеження права ОСОБА_7 на свободу.
Колегія суддів вважає, що прокурором не доведено обставин, які б свідчили про необхідність застосування до ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу. Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків слідчого судді, тому колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги прокурора.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Криворізької східної окружної прокуратури - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року про обрання запобіжного заходу щодо щодо підозрюваної ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4