Справа № 307/3753/24
Провадження № 1-кп/307/259/24
04 вересня 2024 року м.Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у порядку ч. 4 ст. 107 КПК України (за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні та нездійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження) розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 червня 2024 року за № 12024078160000278 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руське Поле, Тячівського району Закарпатської області, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає без реєстрації місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, із повною загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, згідно ст. 89 КК Українит раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України,
ОСОБА_3 25 травня 2024 року, приблизно о 09 год., перебуваючи на подвір?ї будинку АДРЕСА_3 , в ході словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_4 , який виник на грунті неприязних відносин, умисно, шляхом демонстрації та усвідомлюючи суть свого діяння, тримаючи в руках - металеві вила, погрожував ОСОБА_4 вбивством, який сприйняв дані погрози як реальні загрози своєму життю, тобто вчинив погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, а саме вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 129 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акта.
До обвинувального акта прокурором долучено клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.
Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України, до обвинувального акту долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
До обвинувального акта також долучено письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , із якої видно, що він згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, з урахуванням його заяви щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст. ст. 381, 382 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, а саме у погрозі вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Пленум Верховного суду України у п. 1 Постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року (зі змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують його покарання.
ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок.
Пом'якшуючі його покарання обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Також в обвинувальному акті зазначено обтяжуючу покарання обставину - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, яку слід виключити, оскільки під час дослідження доказів, доданих до обвинувального акта, не встановлено даних про те, що обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 перебувають у сімейних відносинах.
Урахувавши наведене, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 129 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно з ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Питання речових доказів слід вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374, 381, 382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, і призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Попередити ОСОБА_3 , що у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду настає відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України, яка передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років.
Речовий доказ: садові вила, які передано на зберігання власнику майна ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1