Справа № 727/5395/24
Провадження № 2/727/1264/24
03 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Гавалешка П.С.,
за участю секретаря судового засідання: Рудої І.В.,
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
відповідача: ОСОБА_3
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Крамар Ірина Іванівна, до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Острицької сільської ради про позбавлення батьківських прав,
В провадженні Шевченківського районного суду м.Чернівці перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Крамар Ірина Іванівна до ОСОБА_3 третя особа без самостійних вимог орган Опіки та піклування Виконавчого комітету Острицької сільської ради про позбавлення батьківських прав.
В позові зазначає, що він є батьком малолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 .
Матір'ю дитини є ОСОБА_3 , 26 березня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції був зареєстрований шлюб між ними, який було розірвано 10 грудня 2013 року. Однак через деякий час вони примирилися та стали проживати однією сім'єю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4 .
Зазначає, що через два місяці після народження дитини в червні 2023 року відповідач ОСОБА_3 , виїхала за кордон де проживала тривалий час. Малолітня донька залишилася проживати разом з позивачем.
Відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини не цікавиться здоров'ям дитини, не відвідує її не підтримує дитину.
ОСОБА_3 , не здійснює своїх батьківських обов'язків, направлених на підтримання нормального спілкування чи виховання дитини.
Рішенням Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 09.04.2024 року №37 було вирішено затвердити висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3 - матері малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У висновку органу опіки та піклування №09-30/10 від 09.04.2024 року вказано, що Служба у справах дітей Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , матір малолітнього ОСОБА_3 - матері малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_5 , в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки.
Представник позивача адвокат Крамар І.І., в судове засідання з'явилася підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання з'явилася, позовні вимоги визнала та просила їх задовольнити.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Острицької сільської ради Цуркан В. спрямував до суду заяву про розгляд справи без їх участі та повідомив, що визнає позовні вимоги.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмовити виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що у сторін є донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 23 червня 2023 року (а.с. 8).
Малолітня донька ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , де проживає з батьком (а.с.9-10).
Служба у справах дітей Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , матір малолітнього ОСОБА_3 - матері малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 22-24).
Згідно ст. 164 СК України, один з батьків може бути позбавлений батьківських прав, якщо буде встановлено, що він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованні дитини.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» з наступними змінами, позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищенаведеного суд вказує на те, що позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Умовою по ухиленню від обов'язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідача відносно дитини в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи матері, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї: необізнаність, відсутність матеріальних коштів для утримання дитини, відсутність підтримки рідних та належного супроводу соціальних служб, тощо.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).
При цьому суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а позивачем належних та допустимих доказів ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, які б були законною підставою для позбавлення його батьківських прав, не надано.
Рішення виконавчого комітету Острицької сільської ради Чернівецької області від 09.04.2024 року № 37. яким затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 , по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25), має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду ( ч. 5, 6 ст. 19 СК України).
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки не забезпечуватиме інтересів самої дитини, оскільки позивач не довів, та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов'язків відносно дитини.
Окремо слід зазначити, що наявність визнання відповідного позову матір'ю не може бути основою для її позбавлення батьківських прав. Адже такі дії самі по собі є неправозгідними, суперечать моральним засадам суспільства та не відповідають інтересам дитини ( постанова КЦС від 10.11.2023 у справі № 401/1944/22). У справі обов'язково досліджуватимуться інші обставини. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який йдуть лише у виняткових випадках. А головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку (постанова КЦС від 20.12.2023 у справі №522/20260/21).
Саме ці докази і вважатимуться законними підставами для задоволення позову (постанова КЦС від 29.11.2023 у справі №607/15704/22).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому вважає за необхідне у позові відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.164 СК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Крамар Ірина Іванівна, до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Острицької сільської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Попередити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 05 вересня 2024 року.
Суддя П.С. Гавалешко