Справа № 128/650/24
"04" вересня 2024 р.
Літинський районний суд Вінницької обалсті
в складі головуючого судді Желіховського В.М.
секретаря судових засідань Голота О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Літин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія «Фінтраст Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна» про визнання кредитного договору недійсним,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їх користь суму заборгованості в розмірі 30504,00 грн., судові витрати на оплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 21.09.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», укладено електронний договір №4804855 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 9300,00 грн. строк кредиту 30 днів; дата повернення кредиту 21.10.2021, вказується в Графіку платежів; строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 9300,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
20.10.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 2650,00 грн, зв'язку з чим, у відповідності до п.1.4 та п. 4.2. кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
19.11.2021 відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору.
Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.
17.01.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу №17.01/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, про що повідомлено відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідного повідомлення.
Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного договору факторингу №17.01/23-Ф перейшло право грошової вимоги до відповідача. Зазначають, що після придбання права вимоги до відповідача, позивач не здійснював додаткових нарахувань (відсотків, штрафних санкцій, тощо) за кредитним договором.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 9300,00 грн. - тіло кредиту та 21 204,00 грн. - нараховані проценти, всього - 30 504, 00 грн.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 20.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) та надано строк для подання відзиву.
19.06.2024 відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ТОВ "Фінансова Компанія «Фінтраст Україна», ТОВ «АВЕНТУС Україна» про визнання кредитного договору недійсним.
Відповідачем ТОВ «АВЕНТУС Україна» є тому, що товариство є стороною оскаржуваного правочину.
Зазначають, що ознайомившись зі змістом позовної заяви та додатками до неї, вважають викладені у ній вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі наступних підстав.
По перше, позивачем не надано доказів повної оплати ціни продажу (прав вимоги) за Договором факторингу №17.01/23-Ф від 17.01.2023, а відтак не доведено, що до нього перейшло права вимоги за кредитним договором укладеним між ТОВ "Авентус Укораїна" та відповідачем.
Крім того, не долучений до позовної заяви Акт прийому-передачі реєстру боржників, підписаний ТОВ "Авентус Україна" та позивачем, що може свідчити про його відсутність, та як наслідок відсутність підтвердження переходу права вимоги.
Позивачем не надано допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів, не надано виписки за картковим рахунком.
З довідки ТОВ "ФК "Контрактовий дім" неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних по здійсненні операції, а також даних, стосовно кредитного договору, за яким здійснювались перекази.
Відсотки нараховані позивачем після закінчення терміну дії кредитних договорів, що є незаконним та суперечить висновкам Верховного Суду з аналогічних правовідносин.
Позивачем не надано доказів після того, що після 21.10.2021 року кредитний договір було автоматично продовжено та строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. Водночас, несплата та/або несвоєчасна сплата позичальником кредитних платежів не може слугувати належною підставою для продовження строку користування кредитом без волевиявлення сторін.
Позивачем не надано доказів направлення споживачу текстового повідомлення про пролонгацію дії кредитного договору, що відповідало б приписам п. 4.2.3 договору.
Позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують, що до позивача перейшли права вимоги за кредитним договором, тому ТОВ "ФК "Фінстраст Україна" не є належним позивачем у даній справі.
Як слідує з електронного повідомлення ТОВ "Авентус Україна", товариство повідомило боржника про відступлення права вимоги по кредитному договору відповідача ТОВ "ФК "Фінстраст Україна", надіславши повідомлення на електронну пошту.
Однак, матеріали справи не містять доказів, які свідчили про те, що дійсно відповідач отримав вказане повідомлення.
Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.
Крім того, позивачем не було надано детального розрахунку за складовими кредитної заборгованості, яку просить стягнути з ОСОБА_1 , зокрема простроченої заборгованості за процентами в сумі 21 204,00 грн на дату відступлення права вимоги, із зазначенням за який період була нарахована та за якою відсотковою ставкою.
Стягнення неустойки та процентів після закінчення строку кредитування не грунтуються на вимогах чинного законодавства. Із розрахунку наданого позивачем вбачається, що проценти за користування кредитом відповідачу нараховувалися і після закінчення строку користування кредитом. Заборгованість за кредитним договором складає 9300,00 грн., однак відповідач на погашення вказаної заборгованості сплатив 2650,50 грн., таким чином несплачена заборгованість відповідача складає 6649,50 грн.
Крім того, позивачем не надано доказів, що між сторонами за кредитним договором у належній формі були досягнуті домовленості про продовження строку користування відповідачем кредитом, а саме доказів, які підтверджують, що до кредитного договору укладались додаткові угоди чи такі пролонгувались.
Також вважає, неспівмірними покладення судових витрат на відповідача у розмірі 10 000,00 грн. за правничу допомогу є неправильним і несправедливим, оскільки такі витрати є неспівмірними зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, розмір є завищеним
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимии доказами своїх позовних вимог, тому просить суд визнати недійсним договір №4804855 про надання споживчого кредиту від 21.09.2021 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1
12.08.2024 до суду надійшов відзив ТОВ "Авентус Україна" на зустрічну позовну заяву, в якому просять відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Так, дійсно між товариством та позивачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту №4804855 від 21.09.2021 р.
17.01.2023 право вимоги було відступлено новому кредитору ТОВ "Фінтраст Україна".
Про відступлення права вимоги позивачу було добре відомо оскільки до нього було надіслано відповідний лист на електронну адресу та було надіслано повідомлення шляхом розміщення такої інформації в Особистому кабінеті.
Звертають увагу суд, на ту обставину, що позивач є клієнтом товариства з 04.01.2021 та до кредитного договору уклав ще чотири кредитні договори, належним чином виконавши всі зобов'язання за ними.
А отже, клієнт був повністю ознайомлений з умовами кредитування, нарахуваннями за кредитним договором в товаристві та порядком укладення (підписання), що не потребує окремих спеціальних знань.
Враховуючи той факт, що позивач є клієнтом товариства з 04.01.2021 пройшов належну перевірку, особисто здійснював платіж в рахунок погашення заборгованості, не надав жодного документу, який би підтверджував факт недоотримання законодавства при укладенні кредитного договору, здійснення нарахувань за кредитним договором.
Вважають, що позивач навмисно зловживає своїм правом на звернення до суду з метою уникнення (затягування) судового процесу та тим самим затягування виконання зобов'язань за кредитним договором.
Вважають, що відсутні будь-які підстави для визнання кредитного договору недійсним.
На спростування обставин зазначених ОСОБА_1 та необгрунтованістю заявлених позовних вимог надали суду перелік певних документів.
Представник позивача за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» Столітній М.М. в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
Представник відповідача первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвокат Шевчук Н.М. в судове засідання не зявилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримує повністю.
Представник відповідача за зустрічним позовом ТОВ "Авентус Україна" Бабенкова Н.А. в судове засідання не з'явилася, у подано раніше відзиві просила розгляд справи проводити у їх відсутність. В задоволенні позову просять відмовити з підстав зазначених у відзиві на позов.
Суд дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, приходить до наступних висновків.
Так, 21.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний договір №4804855 про надання споживчого кредиту (а.с.13-14).
Згідно п.1.3.,1.4.,1.5. умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 9300, 00 грн.; строк кредиту 30 днів з можливістю пролонгації; за користування кредитом клієнт сплачує 1,90% на добу.
Одночасно, відповідачем ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», підписано паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.15, 16-18).
Відповідно до листа ТОВ "Авентус Україна" від 20.11.2021 (а.с.19) останні повідомляли ОСОБА_1 про закінчення строку кредиту та наявність заборгованості за кредитом, а також про продовження строку кредиту.
Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за договором №4804855 від 21.09.2021, у відповідача ОСОБА_1 наявний борг в сумі 30 504,00 грн, який складається з заборгованості за кредитним договором в розмірі 9300,00 грн., суми заборговності за процентами за користування кредитом в розмірі 21 204,00 грн. (а.с.21-27).
17.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір №17.01/23-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.28-30).
Згідно п.1.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення (а.с.20).
Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 03.03.2022 (а.с.80-81) шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано та ОСОБА_1 відновлено дошлюбне прізвище " ОСОБА_1 ".
Відповідно до скіншоту повідомлення з інформації з облікової картки клієнта (а.с.162) відповідачу ОСОБА_1 надіслано повідомлення про продовження строку користування кредитом.
Відповідно до Інформації з облікової картки клієнта (а.с.163-164) відповідачем ОСОБА_1 у особистому кабінеті самостійно зазначено інформацію про особисті дані для укладення кредитного договору та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С177397, 21.09.2021 11:32:34.
На підставі укладеного кредитного договору про надання послуг з переказу платежів, відповідачу ОСОБА_1 зараховано на платіжну картку № НОМЕР_1 кредит в сумі 9300,00 грн, що підтверджується платіжною інтрукцією № 18891-1327-206665736 ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів (а.с.165).
Відповідно до Інформації з облікової картки клієнта (а.с.171) та копії квитанції від 20.10.2021 (а.с.172) ОСОБА_1 сплатила 2650,50 грн.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
30 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію» який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
З матеріалів справи слідує, що було укладено кредитний договір в електронному вигляді, яким передбачено передачу коштів в безготівковій формі шляхом їх зарахування на платіжну картку позичальника.
Отже, підписавши угоду одноразовим електронним ідентифікатором ОСОБА_1 добровільно погодилася у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та відсотки за користування кредитом.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Отже, враховуючи, що ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 , у позивача наявне право на пред'явлення позову про стягнення заборгованості за цим договором.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, згідно з розрахунком позивача, у відповідача ОСОБА_1 наявний борг в сумі 30 504,00 грн, який складається з заборгованості за кредитним договором в розмірі 9300,00 грн., суми заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 21 204,00 грн.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов'язань, зокрема, кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконувала належним чином умови договору про надання кредиту, тому права позивача підлягають захисту.
Враховуючи вище зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №4804855 в сумі 30 504,00 грн.
Враховуючи ту обставину, що позов задоволено повністю, тому суд на підставі ст. 141 ЦПК України, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі, зокрема вважає необхідним стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Згідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» надавалась правнича допомога адвокатом Столітнім М.М.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Столітнім М.М. надано до суду: Звіт про надання правової допомоги згідно Договору №10/07-2023 від 10.07.2023 (а.с.9), згідно якого який містить опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на суму 10 000 грн. та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.42).
Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова Компанія «Фінтраст Україна», ТОВ «АВЕНТУС Україна» про визнання кредитного договору недійсним, суд прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для його задоволення,
Із наданих ТОВ «АВЕНТУС Україна» доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 свідомо, самостійно шляхом розміщення інформації в особистому кабінеті звернулася до товариства за отриманням кредитних коштів, користувалася ними.
У разі незгоди з укладеним договором, будь-яких дій не вчиняла, а навпаки внесла платіж в рахунок погашення заборгованості, тим самим продовжила строк користування кредитом, відтак доводи позивача за зустрічним позовом спростовані в судовому засіданні. При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Будь-яких порушень з боку товариства судом не встановлено, а тому суд не вбачає підстав для визнання недійсним споживчого кредиту №4804855 від 21.09.2021 р.
Крім того, позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 при зверненні до суду з зустрічним позовом ставиться вимога лише визнати недійсним договір, проте у матеріалах справи відсутня позиція щодо первісного позову, зокрема відшкодування понесених витрат. Зустрічний позивач зазначає лише про надто завищений розмір на оплату витрат на правничу допомогу, проте своєї позицію щодо визначення будь-якого розміру не зазначає.
Керуючись ст.12, 49, 81, 133, 137 141, 206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», 03150 м. Київ вул. загородня 15 офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822, суму заборгованості в розмірі 30 504,00 грн. (тридцять тисяч п'ятсот чотири гривні 00 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» 03150 м. Київ вул. загородня 15 офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі двісті двадцять дві гривні 40 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00грн (десять тисяч гривень 00 копійок).
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія «Фінтраст Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна» про визнання кредитного договору недійсним, відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.