Єдиний унікальний номер справи 185/5632/24
Провадження № 1-кп/185/858/24
04 вересня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану в залі в м.Павлоград кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12024041370000741 від 17 травня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, -
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 -
30 квітня 2001 року обвинувачений ОСОБА_3 поставлений на облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний. Проходив строкову військову службу з жовтня місяця 1999 року по травень місяць 2001 року, має військове звання рядовий.
24 лютого 2023 року Верховною Радою України було затверджено Указ Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), згідно з яким було оголошене призов військовозобов'язаних для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань України здійснити обсяг, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву.
19 квітня 2024 року обвинувачений військовозобов'язаний ОСОБА_3 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , - для оновлення анкетних даних та проходження медичного огляду. За результатами проходження військово-лікарняної комісії обвинувачений військовозобов'язаний ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 6653 від 19.04.2024 року
19 квітня 2024 року обвинувачений військовозобов'язаний ОСОБА_3 , будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за ухилення віл призову під час мобілізації в особливий період, отримав повістку на відправку на 09:00 годину 20 квітня 2024 року до військової частини НОМЕР_1 , засвідчивши своїм підписом відповідну графу в корінці повістки на відправку.
Про те, пройшовши відповідне медичне обстеження, з метою ухилитися від призову за мобілізацією, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, не надавши виправдувальних документів про причини неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинувачений військовозобов'язаний ОСОБА_3 , всупереч вимог ст.65 Конституції України, ст.ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Наказу Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), з метою ухилення від призову за мобілізацією, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, 20 квітня 2024 року не з'явився за бойовою повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, суду пояснив, що 19 квітня 2024 року дільничний поліцейський його доставив до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після того, як він потрапив в приміщення військкомату, співробітники перевірили його дані. В супроводі цих осіб його було доставлено до лікарні для проходження ВЛК. Під час проходження медичного обстеження лікарям він скаржився на погане самопочуття, проте лікарі його не бажали чути. Згідно висновку ВЛК він був визнаний придатним для проходження військової служби. Після проходження медичного обстеження в цей же день його знову привезли до військкомату та не випускали з приміщення до тих пір, поки він не розписався в коринці від повістки на відправку, яка мала відбутись наступного дня. Він не може проходити військову службу за станом здоров'я, ніяких медичних документів, які б підтверджували його хворобливий стан здоров'я, у нього немає.
Допитана свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що працює головою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Пригадує, що на комісію з'явився військовозобов'язаний ОСОБА_3 . За наслідками проведеного медичного обстеження комісією лікарів обвинуваченого було визнано придатним для проходження військової служби. Виявлене у нього захворювання не потребує додаткового обстеження та не дає право на відстрочку від військової служби. Під час обстеження обвинувачений ніяких документів, які підтверджували його хворобливий стан та попередні звернення до лікарів, не надав, тому комісією не було прийнято рішення про направлення обвинуваченого на більш ретельне медичне обстеження у відповідності до виявленого захворювання. Довідка ВЛК, що надана в кримінальному провадженні в якості доказу, була складена та підписана нею.
Свідок ОСОБА_6 під час допиту в суді повідомив, що працює в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Обвинувачений ОСОБА_3 пройшов ВЛК та був визнаний придатним до військової служби. Ніяких підстав для відстрочки у військовозобов'язаного не було. Він особисто йому вручив повістку на відбуття до військової частини. Обвинувачений відмовлявся ставити підпис, але після бесіди з ним, роз'яснення наслідків ухилення від військової служби - ОСОБА_3 отримав повістку. В подальшому за повісткою для направлення до ВЧ обвинувачений не з'явився. Ніхто з працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 обвинуваченого не затримував, приміщення ТЦК є режимним об'єктом, тому пересування в приміщенні та за його межами обмежено. ОСОБА_3 під час відвідування ТЦК, пройшовши пункт охорони та потрапивши в приміщення, міг вийти лише з дозволу офіцера. На час інкримінованих подій обвинувачений був здоровим, ніяких скарг на самопочуття не висловлював.
Крім наведених показань обвинуваченого та свідків провадження, судом були досліджені наступні письмові докази та прийняті процесуальні рішення:
- повідомлення про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення від 09.05.2024 року, відповідно до якого 14.05.2024 року на адресу Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України, за фактом не з'явлення за повісткою для відправлення у військову частину у зв'язку із призовом на військову служу під час мобілізації /а.п.17/;
- довідка КНП «Павлоградська ЦРЛ» ВСР від 23.05.2024 року, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_3 в період часу з 24.02.2022 року до часу надання відповіді на лікуванні не перебував та за медичною допомогою не звертався /а.п.23/;
- відповідь КНП «ПМР №1» ПМР» від 22.05.2024 року, згідно з якою обвинувачений ОСОБА_3 в період часу з 24.02.2022 року до часу надання відповіді за амбулаторною медичною допомогою до лікарів консультативно-діагностичного відділення КНП «ПМЛ №1» ПМР не звертався /а.п.24/;
- відповідь КНП «Центр первинної медичко-санітарної допомоги м.Павлограда» від 22.05.2024 року, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_3 , в період часу з 24.02.2022 року до часу надання відповіді за медичною допомогою до сімейних лікарів КНП «Центр первинної медичко-санітарної допомоги м.Павлограда» не звертався, декларації з сімейним лікарем закладу не має /а.п.25/;
- рапорт начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.05.2024 року, згідно з яким обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовозобов'язаним 20 квітня 2024 року о 09:00 годині не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправлення у військову частину НОМЕР_1 , тим самим ухилився від призову під час мобілізації. Документів, які підтверджують поважність неявки обвинувачений ОСОБА_3 не надав /а.п.26/;
- копія облікової картки військовозобов'язаного ОСОБА_3 , відповідно до якої останній отримав посаду водія автомобілів та має звання «рядовий солдат», проходив військову службу з жовтня 1999 року по травень 2001 року /а.п.28/;
- довідка військово-лікарської комісії від 19.04.2024 року, згідно з якою за результатами медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинувачений ОСОБА_3 , солдат запасу, визнаний придатним до військової служби /а.п.29/;
- розписка від 19.04.2024 року, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_3 отримав , під особистий підпис повістку про явку о 09.00 год. 20.04.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для відправлення у військову частину НОМЕР_1 , у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації. Про кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації, передбачену ст..336 КК України, попереджений / а.п.30/.
- витяги з Державних реєстрів актів цивільного стану громадян, згідно з якими обвинувачений ОСОБА_3 розлучений, має двох дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочку НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.п.31-40/.
Обвинуваченим ОСОБА_3 суду були надані:
- виписка із медичної картки стаціонарного хворого терапевтичного відділення КНП «Павлоградська ЦРЛ» ВСР» про перебування обвинуваченого з 20.06.2024 року по 22.06.2024 рік на лікуванні внаслідок постійного вживання алкоголю, погіршення стану здоров'я. Направлений сімейним лікарем до терапевтичного відділення;
- виписка стаціонарного хворого травматологічного відділення КНП «Павлоградська ЦРЛ» ВСР» про перебування обвинуваченого з 11.07.2024 року по 30.07.2024 рік на лікуванні внаслідок перелому лівої п'яткової кістки зі зміщенням уламків.
- касові чеки на придбання ліків від 20.06.2024 року та 22.07.2024 року.
Суд, проаналізувавши показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи їх з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_3 , показаннями свідків, а також дослідженими письмовими доказами, протоколами слідчих дій, з іншими доказами кримінального провадження, які повністю викривають обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ст.336 КК України, - робить висновок про те, що наведені судом докази, мають характер логічних, послідовних та об'єктивних, тому і покладені в основу вироку. Зазначені докази винуватості обвинуваченого є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки повністю підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що на момент інкримінованих подій він страждав на захворювання, які не дають можливості йому проходити військову службу, були спростовані в суді показаннями свідків, дослідженими письмовими доказами. Так, свідок ОСОБА_5 показала, що під час медичного обстеження обвинуваченого ні вона, ні лікарі ВЛК не виявили у ОСОБА_3 захворювань, які би стали підставою для відстрочки та не проходження обвинуваченим військової служби. Ніяких медичних документів, які підтверджували наявність захворювань у обвинуваченого, на момент проведення ВЛК ОСОБА_3 не надавав. Свідок ОСОБА_6 в судому засіданні підтвердив відсутність підстав для відстрочки та не проходження обвинуваченим ОСОБА_3 військової служби, спростував показання обвинуваченого в частині примусового отримання ним повістки на відправку. Даний свідок також не підтвердив наявності захворювань у обвинуваченого. Досліджені письмові докази сторони обвинувачення підтвердили, що до відвідування ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинувачений ОСОБА_3 не звертався за медичною допомогою, на обліку у будь-яких лікарів не перебуває. Надані обвинуваченим ОСОБА_3 виписки з амбулаторної картки хворого про перебування його на лікування з 20.06.2024 року по 22.06.2024 рік та з 11.07.2024 року по 30.07.2024 рік спростовують показання обвинуваченого про наявність у нього захворювань на час інкримінованих подій станом на 19.04.2024 рік. Тому до показань обвинуваченого ОСОБА_3 в цій частині суд відноситься критично, не бере їх до уваги під час ухвалення вироку.
Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України - доведена повністю та підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії нетяжких злочинів, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, на обліку в психіатричному диспансері та у лікаря-нарколога не перебуває.
Обставин, відповідно до вимог ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
Заявлені в обвинувальному акті в якості пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, - не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки. За весь час розгляду обвинувачений частково визнав свою провини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відсутній дійсний та відвертий осуд своєї поведінки та щирий жаль з цього приводу з боку ОСОБА_3 . Аналогічного висновку прийшов Верховний Суд в своєму рішенні від 10.06.2020 року в справі №149/1596/16-к.
Крім того, під час судового розгляду обвинувачений намагався виправдати свої дії, говорив неправду, тобто не сприяв розкриттю кримінального провадження.
Обставин, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, відсутності обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно застосувати реальне покарання можливе лише з ізоляцією його від суспільства і відносно обвинуваченого необхідно застосувати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Витрати на залучення експерта, речові докази - відсутні.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений
Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та призначити покарання за ст.336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Після набрання вироком законної сили ОСОБА_3 затримати та направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для відбування призначеного судом покарання.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 для виконання вироку.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1