Рішення від 03.09.2024 по справі 380/6017/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 рокусправа № 380/6017/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ у в Івано-Франківській області, відповідач 2), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійною фонду України в Івано-Франківській області ОР 134550022622 від 31.01.2024 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити й здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, починаючи з 26.01.2024, яку обчислити у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у листі-відповіді Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 18.01.2024 № 2603-вих-45 про визначення заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2023 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату недоплаченої частини пенсії за період з 26.01.2024 (з моменту звернення із заявою до органів Пенсійного фонду).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 26.01.2024 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015. Проте рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області ОР № 134550022622 від 31.01.2024 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком державного службовця відповідно до п. 10 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015. Згідно вказаної відмови, необхідний стаж, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», у позивача відсутній, оскільки після 01.05.2016 вона не займала посаду державного службовця та не мала стажу 20 років державної служби. Однак, позивач вказує, що період її роботи на посадах в органах місцевого самоврядування підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889 - 01.05.2016, становив більше 16 років (16 років 09 місяців 16 днів), що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Позивач зазначає, що посади, які вона займала з 15.07.1999 відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу в органах місцевого самоврядування», п. 2 Порядку № 283 та Порядку № 229 входять до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби. Також зазначає, що у неї наявний пенсійний вік 60 років, тому відмова пенсійного органу у призначенні пенсії державного службовця є протиправною.

Ухвалою від 25.03.2024 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач ГУ ПФУ в Івано-Франківській області позову не визнав. 12.04.2024 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 28353), в якому зазначив, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 до 04.07.2001 (дати набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»). Зазначає, що станом на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» не займала посади державної служби, а була посадовою особою органу місцевого самоврядування та не мала стажу 20 років державної служби. У зв'язку з наведеним відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю.

15.04.2024 позивач подала відповідь на відзив (вх. № 28596).

Відповідач ГУ ПФУ у Львівській області позову не визнав. 16.04.2024 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7837ел.), в якому зазначив, що оскільки робота на посадах в органах місцевого самоврядування не зараховується до стажу державної служби, тому у позивача відсутній необхідний стаж державної служби, тому відповідно підстав на переведення позивача на пенсію призначену відповідно до Закону № 3723 немає. Зазначає, що позивачем при зверненні за перерахунком пенсії не надано довідок про заробітну плату для визначення пенсії державним службовцям, передбачених постановою № 1-3.

17.04.2024 позивач подала відповідь на відзив (вх. № 29512).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах пенсійного фонду та одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із записів у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала:

- 15.07.1999 - зарахована на посаду спеціаліста ІІ категорії призначення допомоги з присвоєнням 14 рангу сьомої категорії державного службовця у відділ соціального захисту населення виконкому Залізничної Райради народних депутатів м. Львова (запис у трудовій книжці № 11);

-01.08.2001 - присвоєно черговий 13 ранг сьомої категорії державного службовця (запис у трудовій книжці № 12);

-14.08.2001 - прийняла присягу посадової особи відповідно до ст.11 Закону України « Про службу в органах місцевого самоврядування» (запис у трудовій книжці № 13);

-01.10.2001 - відділ соціального захисту населення з 01.10.2001 реорганізовано у відділ праці та соціального захисту населення ( запис у трудовій книжці № 14);

- 31.12.2002 - переведена на посаду спеціаліста І категорії відділу субсидій (запис у трудовій книжці № 15);

- з 01.01.2003 посада віднесена до шостої категорії. Присвоєно дванадцятий ранг посадової особи місцевого самоврядування (запис у трудовій книжці № 16);

- 30.01.2004 - запис № 15 недійсний. Переведена з 01.01.2003 на посаду спеціаліста І категорії відділу соціального захисту населення (запис у трудовій книжці № 17);

- 01.01.2005 присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування (запис у трудовій книжці № 18);

- 04.01.2007 - у зв'язку з реорганізацією органів виконавчої влади переведена за її згодою на посаду спеціаліста 1 категорії сектору з призначення всіх видів допомог Залізничного відділу соціального захисту (запис у трудовій книжці № 19);

- 10.06.2009- переведена за її згодою на посаду головного спеціаліста сектору прийняття заяву Залізничного відділу соціального захисту, як таку, що перебуває у кадровому резерві (запис у трудовій книжці № 20);

- 19.07.2010 - переведена за її згодою на рівнозначну посаду головного спеціаліста сектора призначення всіх видів допомог Залізничного відділу соціального захисту ( запис у трудовій книжці № 21);

- 02.01.2017 - переведена за її згодою на посаду завідувача сектору призначення усіх видів допомог Залізничного відділу соціального захисту, як таку, що перебуває у кадровому резерві (запис у трудовій книжці № 22).

26.01.2024 позивач звернулася із заявою до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою про перехід на інший вид пенсію - державного службовця.

Вказана заява від 26.01.2024 відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася відділом перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, яке прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії від 31.01.2024 № ОР 134550022622.

У зазначеному рішенні повідомлено, що при розгляді наданих документів виявлено, що гр. ОСОБА_1 станом на день набрання чинності Закону № 889-VIII не займала посади державної служби, а була посадовою особою органу місцевого самоврядування та не мала стажу 20 років державної служби. Вирішено відмовити у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю права.

Враховуючи наведене при вирішенні даної справи суд надає правову оцінку саме підставам прийняття відповідачем спірного рішення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, далі - Закон № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016.

Відповідно до ст. 90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" визнано таким, що втратили чинність, зокрема Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до п.п. 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу":

- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п. 10);

- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п. 12).

Згідно зі ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15.12.2020 року у справі № 560/2398/19.

Статтею 46 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

В свою чергу, пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону№889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

При цьому, 04.07.2001 набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 493-III (далі - Закон №2493-III).

Зокрема, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2493-III передбачено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 10.05.2018, прийнятій у справі №351/1792/17, зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до ст. 46 закону України "Про державну службу" №889-VIII та пункту 4 Порядку №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.

Згідно із ст. 1 Закону № 2493 (в редакції, чинній станом на 01.05.2016) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Положення ст. ст. 2, 3 Закону України № 2493 визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону № 2493 пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу

Так, п. 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), який діяв на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Відповідно до п. 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

До набрання чинності Законом № 889 порядок обчислення державної служби визначався постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок № 283).

Таким чином, у спірному випадку необхідно застосовувати норми Порядку № 283, а саме п. 2 вказаного порядку згідно з яким до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону № 2493, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Як слідує зі змісту рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 31.01.2024 ОР № 134550022622, відповідачем 2 відмовлено у перерахунку пенсії з тих мотивів, що станом на день набрання чинності Закону № 889-VIII не займала посади державної служби, а була посадовою особою органу місцевого самоврядування та не мала стажу 20 років державної служби. Вирішено відмовити у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю права.

Натомість, суд встановив що згідно із записів у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала, зокрема:

- 15.07.1999 - зарахована на посаду спеціаліста ІІ категорії призначення допомоги з присвоєнням 14 рангу сьомої категорії державного службовця у відділ соціального захисту населення виконкому Залізничної Райради народних депутатів м. Львова (запис у трудовій книжці № 11);

- 01.08.2001- присвоєно черговий 13 ранг сьомої категорії державного службовця (запис у трудовій книжці № 12);

- 14.08.2001 - прийняла присягу посадової особи відповідно до ст.11 Закону України « Про службу в органах місцевого самоврядування» (запис у трудовій книжці № 13);

- 01.10.2001 - відділ соціального захисту населення з 01.10.2001 реорганізовано у відділ праці та соціального захисту населення ( запис у трудовій книжці № 14);

- 31.12.2002 - переведена на посаду спеціаліста І категорії відділу субсидій (запис у трудовій книжці № 15);

- з 01.01.2003 посада віднесена до шостої категорії. Присвоєно дванадцятий ранг посадової особи місцевого самоврядування (запис у трудовій книжці № 16);

- 30.01.2004 - запис № 15 недійсний. Переведена з 01.01.2003 на посаду спеціаліста І категорії відділу соціального захисту населення (запис у трудовій книжці № 17);

- 01.01.2005 присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування (запис у трудовій книжці № 18);

- 04.01.2007 - у зв'язку з реорганізацією органів виконавчої влади переведена за її згодою на посаду спеціаліста 1 категорії сектору з призначення всіх видів допомог Залізничного відділу соціального захисту (запис у трудовій книжці № 19);

- 10.06.2009- переведена за її згодою на посаду головного спеціаліста сектору прийняття заяву Залізничного відділу соціального захисту, як таку, що перебуває у кадровому резерві (запис у трудовій книжці № 20);

- 19.07.2010 - переведена за її згодою на рівнозначну посаду головного спеціаліста сектора призначення всіх видів допомог Залізничного відділу соціального захисту ( запис у трудовій книжці № 21);

- 02.01.2017 - переведена за її згодою на посаду завідувача сектору призначення усіх видів допомог Залізничного відділу соціального захисту, як таку, що перебуває у кадровому резерві (запис у трудовій книжці № 22).

Стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-ІІІ встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.

Між тим, пенсійний орган у своєму рішенні від 31.01.2024 № ОР 134550022622 не зазначає періоду роботи позивач, який зараховано до стажу державної служби.

Відтак, суд вважає за необхідне зарахувати до стажу державної служби період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування, які вона обіймала у період з 04.07.2001 по 01.05.2016, відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Тому періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування (до 01.05.2016) підлягають зарахуванню до стажу державної служби, а доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.

Разом з тим, як уже зазначено вище, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Суд встановив, що на час звернення до із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у позивача наявний необхідний вік, страховий стаж та стаж державної служби, що підтверджується записами у її трудовій книжці.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Отже, рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 31.01.2024 № ОР 134550022622 про відмову у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог зобов'язального характеру, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.

Питання щодо порядку переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії неодноразово було проаналізовано у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-612а14, постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а; від 17.05.2019 у справі №511/777/17; від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а; від 10.10.2019 у справі №520/7533/17; від 13.02.2020 у справі №263/3478/17; від 17.07.2020 року у справі №335/13894/16-а, в яких суди дійшли висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України «Про прокуратуру») та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії. У іншому ж випадку, якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказані правовідносини є переведенням на пенсію в рамках одного закону.

Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач отримує пенсію за віком, яка їй обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Суд встановив, що із заявою про призначення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» до відповідача позивач звернулася 26.01.2024. Таким чином, ураховуючи вимоги Порядку № 622, пенсія позивачці має бути призначена саме з 26.01.2024, тобто з дати звернення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області призначити й здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 26.01.2024, яку обчислити у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у листі-відповіді Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 18.01.2024 № 2603-вих-45 про визначення заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2023 року, то суд зазначає таке.

Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з п. п. 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до вимог п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 5 Порядку №622 визначено, що форма довідки про заробітну плату, яка подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Таким чином, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України №889-VIII, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 (далі - Постанова № 1-3) затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу».

Такими довідками є:

про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Позивач долучила до матеріалів справи лист-відповідь Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 18.01.2024 № 2603-вих.-45, у якій зазначено складові заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2023 року у загальній сумі 46553,70 грн., у тому числі посадовий оклад - 6250,00 грн., надбавка за ранг (11) - 400,00 грн., надбавка за вислугу років (30%) - 1995,00 грн., надбавка за високі досягнення у праці (50%) - 4322,50 грн., премія за результатами роботи за грудень 2023 року (104%) - 13486,20 грн.; премія до Дня місцевого самоврядування - 20100,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що лист-відповідь Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 18.01.2024 № 2603-вих.-45 на заяву ОСОБА_1 , яку остання вважає довідкою, та було подано для призначення пенсії, не є довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 відповідно до затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 за №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям". Тому суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача ГУ ПФУ у Львівській області призначити на виплачувати пенсію, то суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23, згідно з якої дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Івано-Франківській області. А відтак, у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ у Львівській області позивачу слід відмовити, оскільки останній не здійснював обчислення стажу позивача та не приймав жодних рішень .

З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 31.01.2024 № ОР 134550022622, зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII з дати звернення, а саме з 26.01.2024.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо судового збору, то відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 90, 132, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.01.2024 № ОР 134550022622 про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області (місцезнаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15; код ЄДРПОУ 20551088) призначити з 26.01.2024 ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (місцезнаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15; код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. судових витрат у вигляді судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03.09.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна