ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" вересня 2024 р. справа № 300/5074/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", в інтересах якого діє адвокат Гурова Оксана Михайлівна, до Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", в інтересах якого діє адвокат Гурова Оксана Михайлівна, звернулося в суд із позовною заявою до Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2024 №3723300040101, яким застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування №965 від 03.02.2020, №1264 від 14.04.2022, №1263 від 14.04.2022, №6317 від 21.12.2022, №11 від 02.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючий орган визначає граничну дату реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних відповідно до дати складання (виписки) розрахунку коригування, а не з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної позивачем. Разом із тим позивачем було вчасно зареєстровано розрахунки коригування, оскільки зареєструвати такі розрахунки на зменшення суми компенсації вартості товарів, робіт або послуг відповідно до вимог п.201.10 Податкового кодексу України покупець має право протягом 15 календарних днів, з урахуванням змін до розділу ХХ Перехідні положення - 18 календарних днів, з дня його отримання. Отже, податкове повідомлення-рішення від 09.04.2024 №3723300040101 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 52636,42 грн. є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скорився правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 11.07.2024. Свою позицію обґрунтовує тим, що за результатами камеральної перевірки встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тому обґрунтовано застосовано штрафні санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України та пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Звернув увагу, що Товариством не було подано заяву щодо неможливості виконання податкового обов'язку відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225. Щодо аргументів позивача стосовно поширення на несвоєчасно зареєстровані ним РК положень пунктів 89-90 підрозділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу, в частині застосування зменшених штрафів, то такі є хибними, оскільки як свідчать обставини справи, усі спірні розрахунки коригування складені позивачем до набрання чинності Законом №2876-ІХ, а також граничний строк реєстрації таких закінчився до дня набрання чинності цим Законом (08.02.2023). Таким чином, в межах даних правовідносин відсутні підстави для застосування положень Закону №2876-ІХ щодо спірних розрахунків коригування. Враховуючи те, що позивачем допущено порушення в частині реєстрації 5-ти розрахунків коригування на зменшення суми податкового зобов'язання, за що передбачена відповідальність згідно з п.120.1-1 ст. 120 і та п. 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням, що є спірним в цій справі, визначена правомірно.
У відповіді на відзив, який надійшов до суду 16.07.2024, позивач вказав, що Податковий кодекс України не містить норми щодо строків надіслання РК продавцями/постачальниками товарів/послуг у разі здійснення перерахунку у сторону зменшення суми компенсації на користь платника податку. Законодавець встановив граничний строк реєстрації РК - 15 днів після факту отримання РК від продавця саме тому, що збитки для бюджету відсутні. Недосконалість нормативно-правового регулювання, зокрема через наявність проблем у державного органу щодо механізму фіксації певної дати, не може слугувати підставою для довільного тлумаченням норм ПК України. Наголосив, що ТОВ "Прикарпатенерготрейд", як покупець, отримавши РК від постачальників на виконання положення статті 201 ПК України в межах 15-денного строку подав на реєстрацію такі РК в ЄРПН, чим повністю виконав вимоги положень податкового законодавства, що ставляться до покупця в частині подання на реєстрацію РК в ЄРПН. На підтвердження дат отримання оспорюваних РК позивачем (покупцем) надано суду квитанцію щодо підтвердження отримання кожного спірного РК (з зазначенням способу прийому: документ отримано через ДПС).
Суд, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" пройшло процедуру державної реєстрації, перебуває на обліку в органі податкової служби, 11.05.2018 зареєстроване платником податку на додану вартість, включене до реєстру великих платників податків (а.с.16-28).
Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
За результатам перевірки контролюючим органом 12.03.2024 складено акт №119/33-00-04-01-01/42129720 відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в ЄРПН встановлених статтею 201 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (а.с.29-35).
Не погодившись із висновками акту, позивач 28.03.2024 подав свої заперечення, за результатами розгляду яких Комісією Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків з розгляду спірних заперечень та пояснень прийнято рішення:
-встановлені перевіркою порушення, що відображені в акті перевірки є правомірними, а заперечення Товариства по даних порушенням є необґрунтованими та не спростовують висновки акта перевірки;
-винести податкове повідомлення-рішення до платника в терміни, визначені чинним законодавством (а.с.41).
Відповідно, 09.04.2024 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №3723300040101, яким застосовано до позивача штраф у сумі 52636,42 грн. (а.с.43-46).
Позивач не погодився з прийнятим рішенням та 17.04.2024 оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (а.с.47-53).
Державна податкова служба України 14.06.2024 винесла рішення №18116/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення №3723300040101 від 09.04.2024 залишила без змін, а скаргу без задоволення (а.с.54-58).
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Як йдеться у позовній заяві, відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних ТОВ "Прикарпатенерготрейд" притягнуто до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань, у тому числі і тих, що зменшують суму компенсації вартості товарів та містять від'ємне значення.
Тобто, спірним є податкове повідомлення-рішення, в частині застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації розрахунків коригування №965 від 03.02.2020, №1264 від 14.04.2022, №1263 від 14.04.2022, №6317 від 21.12.2022, №11 від 02.01.2023, в сумі 42502,14 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Згідно із пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки може бути, серед іншого: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних (абзац 1,2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Згідно із п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
За приписами п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацом першим пункту 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачено що, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Абзац третій пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України визначає, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" цього кодексу.
Щодо застосування розміру штрафних санкцій, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.
Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX "Про внесення змін до розділу XX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування" (набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Пунктом 89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Тобто, п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ введено відмінні від п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних і при цьому законодавцем не указано окремо конкретної календарної дати, з якої п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ підлягає застосуванню.
Отже, за загальним правилом положення п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ підлягають застосуванню до тих правовідносин, котрі виникнуть у часі після набрання законної сили нормами Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ (тобто після 08.02.2023) або стосовно тих накладних граничний строк реєстрації яких у Реєстрі не закінчиться перебігом на указану календарну дату.
Згідно з п.90 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Таким чином, до 07.02.2023 граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних визначалися п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а з 08.02.2023 граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних визначаються п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ.
За порушення визначених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України граничних строків реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає застосуванню штраф у порядку п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, а за порушення визначених п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ граничних строків реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає застосуванню штраф у порядку п.90 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ.
Згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Так, на переконання контролюючого органу позивачем проведено реєстрацію 5 розрахунків коригування, поза межами строків встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що ним не порушено терміни реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, оскільки відповідачем не вірно визначено граничну дату реєстрації розрахунків коригування.
Отже, в рамках даної справи є спірним питання визначення тривалості граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних.
Судом встановлено, що розрахунки коригування позивачу надані трьома постачальниками -ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "Ромус-Поліграф". Ці розрахунки складені на позивача, як на отримувача - платника податку, і в них передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг.
Як вбачається, розрахунок коригування №965 від 03.02.2020 отриманий позивачем 28.02.2020 від постачальника ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" та зареєстрований в ЄРПН - 12.03.2020;
- розрахунок коригування №1264 від 14.04.2022 отриманий позивачем 18.07.2022 від постачальника ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та зареєстрований в ЄРПН - 25.07.2022;
- розрахунок коригування №1263 від 14.04.2022 отриманий позивачем 18.07.2022 від постачальника ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та зареєстрований в ЄРПН - 25.07.2022;
- розрахунок коригування №6317 від 21.12.2022 отриманий позивачем 22.02.2023 від постачальника ТОВ "Ромус-Поліграф" та зареєстрований ЄРПН - 23.02.2023;
- розрахунок коригування №11 від 02.01.2021 отриманий позивачем 22.02.2023 від постачальника ТОВ "Ромус-Поліграф" та зареєстрований в ЄРПН - 23.02.2023 (а.с.59-76).
За наведеного вище правового регулювання суд зазначає, що строки реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховуються інакше, а ніж інші, строк для такої реєстрації обраховується від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від складання такого розрахунку.
Таким чином, обов'язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку - за загальним правилом 15 календарних днів, а у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ - 18 календарних днів, з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).
Оскільки, стовпчик 6 таблиці з назвою «сума ПДВ на яку зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування» містить саме від'ємні значення, то для притягнення позивача до відповідальності, відповідач зобов'язаний в акті чи в розрахунку до ППР вказати не дату складання ПН/РК, як це було зроблено в стовпчику 2 таблиці, а зазначити дату отримання покупцем (позивачем) таких розрахунків коригування.
Проте відповідач під час камеральної перевірки не зазначив інформацію щодо дат отримання розрахунків коригування позивачем від його постачальників для подальшої реєстрації, що призвело до неправомірності висновків про порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, судом підтверджено відсутність порушення з боку позивача граничних термінів реєстрації розрахунків коригування №965, №1263, №1264, №6317 та №11, оскільки терміни їх реєстрації з дня отримання не перевищують 15 та 18 календарних днів.
Як уже зазначено судом вище, норми Податкового кодексу України чітко встановлюють, що строк у який повинен здійснити дії платник податків обчислюється з моменту отримання розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Отже, позивач не порушив ані п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ані п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності.
Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо обізнаності позивача про складання первинної документації продавцем, та відповідно і про наявність у позивача обов'язку зареєструвати розрахунки коригування протягом 15 чи 18 календарних днів саме з дня складання такої первинної документації.
Податковий кодекс України чітко встановлює, що строк у який повинен здійснити дії платник податків обчислюється з моменту отримання розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), в той же час, відповідач у відзиві самостійно зазначає, що не має відомостей про дату отримання покупцем такого розрахунку.
Натомість, позивач дані про час отримання розрахунків коригування від продавців надав разом зі скаргою на податкове повідомлення-рішення до ДПС, а також разом із позовною заявою до суду, відповідач їх також не спростував.
Так, дійсно Податковим кодексом України не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.
Однак відповідач застосовує підхід до тлумачання норм Податкового кодексу України, який не відповідає вимогам п.4.1.4 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, та у ситуації правової невизначеності обрав варіант поведінки, який не є вигідним для платника податків.
Такі висновки суд робить виходячи з того, що відповідно до вищенаведених приписів законодавства розрахунок корегування складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Тобто, покупець, (у цій справі позивач), повністю залежний від дати складання РК продавцем, а тому є справедливим та логічним здійснювати розрахунок строку реєстрації РК з дати його отримання від постачальника, оскільки позивач (покупець) не має впливу на строки видання РК продавцем, а тому притягнення його до відповідальності за порушення строків реєстрації РК виданого іншим суб'єктом є протиправним в силу відсутності його вини у несвоєчасному виданні РК.
Одним із ключових положень юридичної визначеності є «якість закону», яка охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства, як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв'язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.
Будь-які обмеження, які накладаються, мають ґрунтуватися на положеннях законодавства. Воно має бути сформульоване з достатньою чіткістю, щоб надати особі можливість визначити, чи буде її поведінка суперечити закону та якими можуть бути вірогідні наслідки порушень. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування, а також для запобігання спробам регулювати діяльність, яка не підлягає регулюванню (рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року).
Оскільки діючим законодавством не врегульований механізм фіксації дати отримання покупцем РК, то застосування податковим органом інших норм щодо реєстрації ПН є протиправним.
Крім того, положеннями п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.
Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов'язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.
Таким чином, оскільки вищенаведені положення Податкового кодексу України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.
Стосовно твердження відповідача, що додані до позову копії роздруківки електронних документів (скрін-шоти екрану комп'ютера) електронної програми.E.Doc не є достатніми доказами виконання позивачем його податкових обов'язків, суд зауважує, що відомості з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді "M.E.Doc" є належними та допустимим доказами, з яких можливо ідентифікувати номер, зміст операцій, точну дату та час отримання та реєстрацію спірних розрахунків коригування до податкової накладної.
Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення 09.04.2024 №3723300040101 в частині застосування до Товариства штраф у сумі 42502,14 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Вказані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, на які посилається відповідач.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 3028 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 09.04.2024 №3723300040101 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" штраф у сумі 42502,14 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (код ЄДРПОУ 42129720, вул.Надрічна, 4-Б, м.Івано-Франківськ) за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44045187, вул.Стрийська, буд.35, м.Львів) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.