Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2024 року Справа №200/6103/24
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, м. Суми, 40009)
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як правонаступника УВД ФСС України в Сумській області щодо ОСОБА_1 з 01 липня 2022 року;
- зобов'язати відповідача відновити нарахування страхових виплат та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01 липня 2022 року.
Пільги щодо сплати судового збору відсутні.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представником позивача квитанції про сплату судового збору не надано, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи по суті спору, яке вмотивовано тим, що позивач фактично позбавлена до засобів існування, тобто єдиного свого доходу, враховуючи, що спір є соціальним, а позивач є літньою особою.
Засади сплати судового збору встановлені Законом України “Про судовий збір» №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №3674-VI, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону №3674-VI, розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України “Про судовий збір», де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX передбачено, що з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028,00 гривен.
Відповідно до відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання адміністративного збору у цій справі підлягає судовий збір у розмірі 968,96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У постанові від 14 березня 2024 року у справі № 215/2025/22 Верховний Суд зазначив, що наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
Слід відзначити, що зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов'язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов, визначених Законом.
Суд, звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, слід ураховувати майновий стан сторони, що є оціночним поняттям і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція була виснувана Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі №9901/166/19.
При цьому, саме по собі звернення до суду за захистом соціальних прав не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, а може бути застосовано судом виключно із урахуванням майнового стану позивача, який не дозволяє позивачу сплатити судовий збір.
Виходячи з системного аналізу наведених норм, і процесуальний закон, і Закон №3674-VI, пов'язують можливість відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору із сукупністю підстав, одна з яких є обов'язковою - це майновий стан позивача.
Представником позивача доказів майнового стану позивача, який не дозволяє йому сплатити судовий збір, не надано.
Отже, відповідно до заявлених позовних вимог позивачу необхідно доплатити судовий збір за дві немайнові позовні вимоги у розмірі 968,69 (3028 грн х 0,4 х 0,8) грн за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях на рахунок Донецького окружного адміністративного суду:
Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101,
Код отримувача: 37967785,
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),
Код банку отримувача (МФО): 899998 ,
Рахунок отримувача: UA308999980313111206084005658,
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Поряд із цим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог.
Дослідивши зміст позовних вимог, суд установив, що представник позивача не зазначив у чому саме полягає протиправні дії відповідача у спірних правовідносинах.
Отже, позовні вимоги у цій частині потребують уточнення.
Наведене вище свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що згідно частини 1 статті 169 цього Кодексу є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк не більше п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
- надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати;
- уточнення позовних вимог.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки://court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко