Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 вересня 2024 року Справа №200/1269/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крилової М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року у справі №200/1269/22 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з січня по грудень 2021 року включно виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року, в розмірі 2102 грн.
Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду за період з січня по грудень 2021 року включно у розмірі 72227,78 грн., з відрахуванням обов'язкових податків та зборів, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.
Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року по справі №200/1269/22 набрало законної сили 10.01.2023 року.
26 вересня 2023 року видано виконавчий лист.
Ухвалою суду від 04 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Ухвалою суду від 12 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виправлення описки у судовому рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року по справі №200/1269/22.
22 серпня 2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про заміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі №200/1269/22 а саме на: «Зобов'язати Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 за період з січня 2021 року по грудень 2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.»
В обгрунтування своєї позиції вказує, що 07.11.2023 заявником на адресу Державної казначейської служби України (01001 м. Київ вул. Терещенківська, 11-А) було спрямовано заяву про прийняти до виконання виконавчий лист №200/1269/22 від 26.09.2023, виданий Донецьким окружним адміністративним судом на підставі рішення від 05 вересня 2022 року по справі №200/1269/22.
21.08.2024 на електронну адресу заявника надійшов лист від в.о. директора Юридичного департаменту ОСОБА_2 щодо неможливості виконання за рахунок коштів, які передбачені за бюджетною програмою КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» виконавчого листа №200/1269/22 у зв'язку із недостатністю коштів.
У зв'язку із неможливістю виконати виконавчий лист по справі № 200/1269/22 протягом двох місяців з рахунків боржника - Державної судової адміністрації України, яка є головним розпорядником коштів за Програмою 0501150, Казначейством зазначений виконавчий лист взято на облік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі - Програма 3504040) відповідно до пункту 33 Порядку № 845.
Вказує, що питання щодо виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1269/22, який відноситься до другої черги погашення заборгованості, розглянеться Казначейством за рахунок Програми 3504040 після повного погашення заборгованості за виконавчими документами, які відносяться до першої черги та з урахуванням черговості надходження виконавчого листа по справі № 200/1269/22.
Зазначає, що зазначений Донецьким окружним адміністративним судом спосіб та порядок стягнення недоотриманої суддівської винагороди є неефективним та таким, що підлягає зміні.
Згідно з листом Державної казначейської служби України від 21.08.2024 року №5-11-11/18710 у зв'язку із неможливістю виконати виконавчий лист по справі № 200/1269/22 протягом двох місяців з рахунків боржника - Державної судової адміністрації України, яка є головним розпорядником коштів за Програмою 0501150, Казначейством зазначений виконавчий лист взято на облік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі - Програма 3504040) відповідно до пункту 33 Порядку № 845. На обліку за Програмою 3504040 по другій черзі заборгованості з 20.11.2023 перебуває виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/1269/22 про стягнення на Вашу користь недоотриманої суддівської винагороди. У разі встановлення Державній судовій адміністрації України відповідних бюджетних асигнувань за Програмою 0501150, Казначейство здійснить заходи, спрямовані на безспірне списання коштів за виконавчим листом по справі № 200/1269/22 з рахунків боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на 04 вересня 2023 року продовжує діяти в Україні.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Донецький окружний адміністративний суд розташований в м. Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, системних ракетних обстрілів населених пунктів області, у тому числі м. Слов'янськ, які в свою чергу створюють суттєву загрозу життю та здоров'ю людей, керівництво Донецької обласної державної адміністрації через засоби масової інформації закликало мешканців області евакуюватись до більш безпечних регіонів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» від 12 квітня 2022 року №440 відповідно до статті 60-2 Кодексу законів про працю України, статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та статті 17 Закону України «Про державну службу» Кабінетом Міністрів України установлено, що у період воєнного стану для державних службовців та працівників державного органу, які перебувають на території України, за рішенням керівника державної служби в державному органі може запроваджуватися дистанційна робота у разі наявності організаційних і технічних можливостей для виконання їх посадових обов'язків.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
В таких умовах керівництвом Донецького окружного адміністративного суду задля збереження життя та здоров'я працівників та відвідувачів суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи установи в дистанційному режимі.
При цьому, ураховуючи рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, у зв'язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Слов'янська та веденням активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю і безпеці учасників справи:
- на час існування небезпеки для учасників справи, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви у письмовому провадженні.
Вирішуючи заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частинами 2-4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів'та статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Право позивача на отримання спірної виплати є беззаперечним і забезпечення цього права становить сутність взятих на себе державою зобов'язань.
Згідно із ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року у справі №200/1269/22 позов задоволено частково, стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду за період з січня по грудень 2021 року включно у розмірі 72227,78 грн., з відрахуванням обов'язкових податків та зборів, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до частини першої статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII)Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Згідно з частиною третьою статті 148 Закону № 1402-VIII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють, зокрема, Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.
Аналогічна норма закріплена у підпункті 2 пункту 6 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI(далі - Закон № 4901) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845(далі - Порядок № 845).
Відповідно до статті 3 Закону № 4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженог опостановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Підпунктом 2 пункту 25 Порядку № 845 передбачено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема: здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
Положеннями статті 23 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Бюджетним кодексом.
З 2004 року запроваджена і діє бюджетна програма КПКВ 0501150, метою якої є погашення заборгованості за виконавчими провадженнями на користь суддів, її завданням є - виплата заборгованості за рішеннями судів, винесеними на користь суддів. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", за бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" передбачено видатки у розмірі 3000,00 тис. грн.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється у порядку черговості згідно з чинним законодавством України органами Казначейства за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів " у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
Суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №580/4201/20, відповідно до яких оскільки у віданні ДСА України діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», призначена безпосередньо для таких цілей, списання коштів здійснюватиметься саме за нею. Враховуючи приписи частини першої статті 2, частини першої статті 3 Закону № 4901-VI, списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів (ДСА України).
При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Згідно поданої заяви, ОСОБА_1 не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
Вказані заявником обставини не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України, а навпаки вказують на те, що така зміна призведе до зміни способу судового захисту у цій справі, що суперечить цільовому призначенню даного процесуального інституту.
Суд, здійснюючи зміну способу і порядку виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
Крім того, відсутність належного бюджетного фінансування для виплати суддівської винагороди не може слугувати підставою, яка робить неможливим виконання судового рішення.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для нездійснення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21- 44а10).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду у даній справі.
Керуючись статтями 167, 243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя М.М. Крилова