Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2640/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковський С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
та за участю:
розпорядника майна : арбітражний керуючий Борових І.А.
представника ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" : Синяк Д.О., дов-ть №14/03-79 від 25.04.23, посадова інструкція від 2021 р., наказ про призначення №31 від 14.03.2023
пр-ка ТОВ "Опті-Ком"- Косинська О.В. (ордер серії ВА №1063172 від 05.10.23),
пр-ка ТОВ "Модера Оіл" - Макарова О.В. (ордер серії АХ №1147889 від 05.10.23),
пр-ка ТОВ "Лівайн Торг" - Калашник В.В. (ордер серії ХВ №897000026 від 05.10.23),
пр-ка ТОВ ЮБК ПЛЮС" - Хосейн Е. (ордер серії АХ №1151911 від 05.10.23),
пр-ка боржника - Чернишов К.О. (адвокат)
розглянувши заяву ТОВ "Модера Оіл" з грошовими вимогами до боржника у справі
за заявою Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ"
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 відкрито провадження у справі №922/2640/23 про банкрутство ТОВ "Рефілл". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борових І.А. (свідоцтво №923 від 14.05.2013).
На виконання вимог ухвали суду від 01.08.23 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.08.2023 було опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за номером №71125.
До господарського суду 05.09.2023 надійшла заява ТОВ "Модера оіл" з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Рефілл" (вх. №23800), в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги у розмірі 33 647 860,00 грн.
Боржником заявлені вимоги ТОВ "Модера оіл" у розмірі 33 647 860,00 грн. визнані у повному обсязі, про що свідчить повідомлення про розгляд кредиторських вимог ТОВ "Модера оіл" (вх. № 26641 від 02.10.2023).
Розпорядником майна арбітражним керуючим Борових І.А. у письмовому повідомленні від 15.11.2023 про розгляд вимог кредитора ТОВ "Модера оіл" вимоги кредитора на загальну суму 33 647 860,00 грн. повністю не визнано, в зв'язку з тим, що грошові вимоги кредитора документально не підтверджені наданими до суду матеріалами заяви кредитора.
20.11.2023 до суду від ТОВ "Модера оіл" надійшли додаткові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог.
28.12.2023 та 01.02.2024 до суду від розпорядника майна надійшли додаткові пояснення щодо невизнання кредиторських вимог ТОВ "Модера оіл".
11.01.2024 та 24.01.2024 до суду від ТОВ "Модера оіл" надійшли додаткові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог.
06.02.2024 від ініціюючого кредитора надійшли заперечення щодо визнання кредиторських вимог ТОВ "Модера оіл".
08.03.2024, 13.03.2024 та 04.04.2024 до суду від ТОВ "Модера оіл" надійшли додаткові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог.
28.08.2024 року до суду від ТОВ "Модера оіл" надійшли додаткові пояснення щодо погодження ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Лівайн Торг" платежів саме за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ЛТ21-102 від 30.06.2021.
Присутній у судовому засіданні представник ТОВ "Модера оіл" підтримав заяву із грошовими вимогами до боржника, просив суд задовольнити її.
Розпорядник майна не визнає заявлені вимоги у повному обсязі, оскільки вважає заявлені вимоги необґрунтованими та непідтвердженими документально матеріалами заяви.
Присутній в судовому засіданні представник боржника, підтримав свою позицію, викладену ним в повідомленні про результат розгляду вимог кредитора від 02.10.2023, вимоги кредитора визнав у повному обсязі.
Стаття 202 ГПК України визначає наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Частина 1 цієї статті встановлює, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Частина 3 цієї статті передбачає, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи викладене, суд констатує, що всіх учасників даного судового засідання було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в зв'язку з чим суд розглядає заяву ТОВ "Модера Оіл" по суті.
Розглянувши матеріали справи, заяву ТОВ "Модера Оіл" з грошовими вимогами до боржника до ТОВ "Рефілл", надані суду документи, вислухавши пояснення представника заявника, боржника та розпорядника майна, здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
ЩОДО ПОРЯДКУ РОЗГЛЯДУ ГРОШОВИХ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47, ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс).
Відповідно до положень частин 1, 3, 5 статті 45 КУзПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною 1 цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Приписами ч.1 ст. 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Крім того, суд вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови ВСУ: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
Також, для унеможливлення визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суд розглядає заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство при розгляді вимог кредитора полягає, зокрема, в перевірці обґрунтованості та розміру вимог кредитора незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку, при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство суд виходить з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України) саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ І ВИСНОВОК СУДУ.
Як було вказано вище, до господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Модера Оіл" з вимогами до боржника ТОВ "Рефілл", в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги на загальну суму 33 647 860,00 грн.
Підставою подання заяви кредитора ТОВ “Модера Оіл" з грошовими вимогами до боржника стала наявність заборгованості ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Модера оіл" у розмірі 33 647 860,00 грн, яка виникла за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ, договору надання послуг з факторингу № 17-12/21-Ф від 16.12.2021 та договору про відступлення права вимоги № У-01/09-22/1 від 01.09.2022.
30.06.2021 між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102.
Згідно п.1.1 договору, ТОВ "Лівайн Торг" надає ТОВ "Рефілл" фінансову допомогу в сумі, що не перевищує 100 000 000,00 грн, а останній зобов'язується повернути фінансову допомогу у визначений договором термін.
Відповідно до п. 2.2 вищезазначеного договору фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок користувача (ТОВ "Рефілл").
Термін користування фінансовою допомогою визначений сторонами до 29.06.2022 року (п.3.1.).
Відповідно до 3.2 вищевказаного договору термін, визначений у п.3.1 може бути продовжений за згодою сторін.
Згідно з п.4.1 договору після закінчення терміну, визначеного у п.3.1 цього договору, ТОВ "Рефілл" зобов'язується повернути суму фінансової допомоги протягом 14 календарних днів підприємству.
01.07.2021 ТОВ "Лівайн торг", згідно платіжного доручення №64818 на рахунок ТОВ "Рефілл" були перераховані грошові кошти в сумі 41 500 000,00 грн з призначенням платежу "Оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч. ПДВ 20% - 6916666,67 грн".
12.07.2021 ТОВ "Лівайн Торг", згідно платіжного доручення №65421 на рахунок ТОВ "Рефілл" були перераховані грошові кошти в сумі 40 700 000,00 грн з призначенням платежу "Оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%-6783333,33 грн".
10.11.2021 ТОВ "Лівайн Торг", згідно платіжного доручення №71627 на рахунок ТОВ "Рефілл" були перераховані грошові кошти в сумі 5 300 000,00 грн з призначенням платежу "Оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%-883333,33 грн".
Отже, всього за вищевказаними платіжними дорученнями з призначенням платежу "Оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21, ТОВ "Лівайн Торг" було перераховано боржнику грошові кошти у розмірі 87 500 000,00 грн.
Як свідчать матеріали заяви, 01.07.2021 листом вих.№659/01 ТОВ "Лівайн торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №64818 від 01.07.2021 на суму 41500000,00 грн "надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ".
12.07.2021 листом вих.№659/03 ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №65421 від 12.07.2021 на суму 40700000,00 грн "надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ».
10.11.2021 листом вих.№882/04 ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №71627 від 10.11.2021 на суму 5300000,00 грн «надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ».
Проте, доказів надсилання стороні або факт отримання ТОВ "Рефілл" вищезазначених листів про зміну платежу судом не встановлено.
В подальшому, 03.12.2021 року між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Юнайтед Енерджі" був укладений договір про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ, у відповідності до якого ТОВ "Лівайн Торг" відступає право вимоги по низці договорів серед яких і договір про надання фінансової допомоги № ЛТ21-102 від 30.06.2021 року на суму 74 169 700,00 грн. ( п.1.1 договору).
16.12.2021 року між ТОВ "Юнайтед Енерджі" та ТОВ "Альтафінанс" було укладено договір надання послуг з факторингу № 17-12/21-Ф. На підставі цього договору ТОВ "Альтафінанс" отримало право грошової вимоги від ТОВ "Рефілл" зокрема по договору про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 р. №ЛТ21-102 на суму 74 169 700,00 грн.
01.09.2022 року між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Модера оіл" було укладено договір про відступлення права вимоги №У-01/09-22/1. Згідно умов вищевказаного договору, ТОВ "Альтафінанс" передало ТОВ "Модера Оіл" право грошової вимоги на отримання від ТОВ "Рефілл" заборгованості по договору про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 р. №ЛТ21-102 в сумі 38 412 960,00 грн. На виконання п.2.1 ТОВ "Модера Оіл" сплатило ТОВ Альтафінанс" за передане право вимоги грошову суму у розмірі 18800000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2899 від 26.09.2022.
В свою чергу, 02.08.2022 між ТОВ "Модера Оіл" та ТОВ "Рефілл" був укладений договір про відступлення права вимоги № РЛ-02-08/МОД, згідно якого ТОВ "Рефілл", як Первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ "Модера Оіл" до ТОВ "Мавекс Оіл" на суму 4765100,00 грн за договором про відступлення права вимоги №ВПВВ0104-06 від 01.04.2019, укладеного між ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Мавекс Оіл".
За передане по договору №РЛ-02-08/МОД віл 02.08.2022 право вимоги ТОВ "Модера оіл" зобов'язувалось сплатити ТОВ "Рефілл" грошові кошти в сумі 4765100,00 грн протягом 30 календарних днів після підписання договору. Пунктом 2.2. вищезазначеного договору ТОВ "Модера оіл" мав право провести розрахунок і у інший спосіб, не заборонений діючим законодавством України.
В подальшому за заявою ТОВ "Рефілл" №30043 від 30.09.2022 сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4 765 100,00 грн, згідно якої припинялись зобов'язання ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Модера оіл" по договору про відступлення права вимоги № У-01/09-22/1 від 01.09.2022 на суму 4 765 100,00 грн. та припинялись зобов'язання ТОВ "Модера оіл" перед ТОВ "Рефілл" по договору про відступлення права вимоги №РЛ-02-08/МОД віл 02.08.2022 на суму 4 765 100,00 грн.
Як зазначає заявник, після припинення зобов'язань сторін за вищевказаною заявою, зобов'язання ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Модера оіл" за договором про надання фінансової допомоги від 30.06.2021 р. №ЛТ21-102 становить 33 647 860,00 грн.
30.09.2022 року ТОВ "Модера Оіл" та ТОВ "Рефілл" уклали угоду про пролонгацію заборгованості, згідно якої сторони підтвердили розмір заборгованості ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Модера оіл" в сумі 33 647 860,00 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021 року, укладеним між ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Лівайн Торг", право вимоги за яким перейшло до ТОВ "Модера Оіл" за договором про відступлення права вимоги №У-01/09-22/1 від 01.09.2022 (п.1) та дійшли згоди про пролонгацію ТОВ "Рефілл" строку повернення заборгованості до 31.12.2023 р. (п.2).
Отже, заявник-кредитор зазначає, що внаслідок вказаних фінансово-господарських відносин, заборгованість ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Модера Оіл" становить 33 647 860,00 грн.
Проте, суд вважає, що заборгованість ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Модера оіл" у розмірі 33 647 860,00 грн не підтверджена належними доказами, виходячи з наступного.
Так, в поданій заяві ТОВ "Модера Оіл" зазначає, що боржнику було надано фінансову допомогу саме за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, що підтверджується у тому числі листами ТОВ "Лівайн Торг" від 01.07.2021 року за №695/01 та від 12.07.2021 за №695/03 про зміну призначення платежу.
Суд зазначає, що загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 за №22.
Згідно з пунктом 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 та за №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Пунктом 1.7 зазначеної Інструкції передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Згідно з пунктом 1.8 даної Інструкції Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.
Із системного правового аналізу наведених норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, особі, що здійснює відповідний платіж. У даній справі таке право визначення призначення платежу належало ТОВ "Лівайн Торг".
Водночас, відповідно до пункту 2.29 зазначеної Інструкції, платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.
Тобто до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит "Призначення платежу" шляхом відкликання платіжного доручення.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" суб'єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
Разом із цим, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", що діяв в момент виникнення спірних правовідносин).
Тобто, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов'язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним.
Отже, внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим, а питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті "Призначення платежу" виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене підтверджується листом Національного Банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу", яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами без участі банку.
Водночас твердження розпорядника майна про неможливість здійснення змін до призначення платежу у платіжному дорученні є помилковим, оскільки до списання банком грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізиті "Призначення платежу" шляхом відкликання платіжного доручення з банку, оскільки правільність заповнення платіжного доручення згідно наведених вище законодавчих норм Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником.
Суд звертає увагу, як було зазначено вище, положення ст.5 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачають, що відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України. Тобто, після перерахування грошових коштів платником на рахунок отримувача (незалежно від призначення платежу у платіжному дорученні) доручення платника вважається банком виконаним, і подальша зміна волевиявлення у розпорядженні коштами між кредитором та боржником, без участі банку, є господарськими правовідносинами та повинно визначатись цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами договору № ЛТ21-102 про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021.
Отже, на думку суду, ТОВ "Лівайн Торг" та боржник зобов'язані були оформити правовідносини щодо помилкового перерахування вищевказаних грошових коштів за іншим призначенням платежу шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди між сторонами до договору № ЛТ21-102 від 30.06.2021 про надання поворотної фінансової допомоги.
Близька за змістом є правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2024 за № 910/15023/21.
Натомість в матеріалах заяви ТОВ "Модера оіл" відсутнє документальне підтвердження укладання угоди (додаткової угоди) між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу згідно платіжних доручень за №64818 від 01.07.2021, за № 65421 від 12.07.2021 та №71627 від 10.11.2021 в зв'язку з допущеної технічної помилки у призначення платежу під час перерахування кредитором боржнику фінансової допомоги за договором № ЛТ21-102 року від 30.06.2021.
Складені ТОВ "Лівайн торг" в односторонньому порядку листи №695/01 від 01.07.2021 року, №695/03 від 12.07.2021 та 882/04 від 10.11.2021 про зміну призначення платежу, без доказів його направлення, отримання та схвалення боржником, не свідчить про наявність згоди обох сторін на зміну волевиявлення щодо розпорядження грошовими коштами у розмірі 87 500 000,00 грн, перерахованими банком на рахунок ТОВ "Рефілл".
Додана ТОВ "Модера Оіл" в обґрунтування заявлених вимог угода про розірвання договору поставки нафтопродуктів від 10.11.2021 року № ПО21-79/ЛТ, в яких ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" погодили призначення платежу за платіжними дорученнями №64818 від 01.07.2021, за № 65421 від 12.07.2021 та №71627 від 10.11.2021 на загальну суму 87 500 000,00 грн. не може бути прийнята судом у якості належного доказу на підтвердження узгодження сторонами призначення платежу по договору поворотної фінансової допомоги № ЛТ21-102 від 30.06.2021, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Модера Оіл" звернувся з заявою про визнання грошових вимог 05.09.2023. В подальшому заявник підтверджував свою правову позицію щодо заявлених вимог численними додатковими поясненнями. В вищевказаних документах ТОВ "Модера оіл" обґрунтовував правомірність зміни призначення платежу в односторонньому порядку безпосередньо листами, інших документів до суду від заявника не надходило, відповідних запитів на адресу ТОВ "Рефілл", з приводу погодження зміни призначення платежу за договором поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, заявник не надсилав.
Суд звертає увагу на те, що ТОВ "Рефілл" також не надав жодних додаткових доказів (цивільно-правової угоди) щодо узгодження сторонами призначення платежу до договору поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, хоча на момент відкриття провадження у справі про його банкрутство (01.08.2023) та весь час розгляду заяви ТОВ "Модера оіл" з грошовими вимогами до боржника, боржнику було достеменно відомо про існування угоди від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів № ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу по договору поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021.
Разом із тим, лише після винесення господарським судом ухвал від 25.07.2024 про розгляд грошових вимог ТОВ "Альдіва", ТОВ "Борей-С", ТОВ "Нова сістемз" до ТОВ "Рефілл" з аналогічними вимогами та подібними підставами, в яких суд відмовив вищевказаним товариствам в задоволенні вимог з підстав відсутності документального підтвердження щодо укладання угоди між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" про узгодження сторонами призначення платежу, 28.08.2024 ТОВ "Модера Оіл" надав додаткові пояснення по справі, де вказав про наявність угоди від 10.11.2021 р. про розірвання договору поставки нафтопродуктів № ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу по договору поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021
Суд відноситься до цього критично, оскільки такі дії з боку ТОВ "Модера Оіл" та боржника свідчать про недобросовісність поведінки та порушенні принципу «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.
Так, у пункті 10.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, в пункті 76.1 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18(910/4866/21) та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 04.08.2021 у справі № 185/446/18 зазначено, що добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
Тож учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.
Суд наголошує, що свобода договору, здійснення цивільних прав передбачена статтями 6,13, 627 ЦК України, полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.
Отже, закріплений Цивільним кодексом України принцип свободи договору має співвідноситися із принципами справедливості, добросовісності та розумності.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється на сферу виконання зобов'язань та на сферу користування правами. Тобто, такі засади здійснення судочинства виступають тою межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Порушення вимог принципу справедливості, добросовісності і розумності має бути пов'язаним із негативними наслідками (відмова у захисті права, визнання правочину недійсним, визнання недійсними окремих умов договору тощо).
А тому суд має всі підстави сумніватися в наявності угоди від 10.11.2021 року про розірвання договору поставки нафтопродуктів № ПО21-79/ЛТ про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу по договору поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, як на момент звернення ТОВ "Модера оіл" до суду з заявою про визнання грошових вимог, так і за весь період розгляду цих вимог. Отже, такий документ не може прийняти судом у якості належного доказу.
Крім того, суд зазначає, що згідно з п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У такому випадку, відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З урахуванням приписів ст. 517 ЦК України, суд вказує, що доказами прав нового кредитора у зобов'язанні є документи, які засвідчують права, що передаються, та інформація, яка є важливою для їх здійснення. Договір про відступлення права вимоги є реальним договором, тому право вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги (ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України).
Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 19.04.2023 року у справі № 904/9428/21.
За актом від 01.09.2022 приймання - передачі документів до договору про відступлення права вимоги № У-01/09-22/1 від 01.09.2022 ТОВ "Модера Оіл" передано наступні документи :
- договір про надання поворотної фінансової допомоги № ЛТ21-102 від 30.06.2021, укладений між ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Лівайн торг";
- акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.06.2021-04.12.2021 ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Лівайн торг";
- договір про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Юнайтед Енерджі",
- договір про надання послуг з факторингу № 17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ "Юнайтед енерджі" та ТОВ "Альтафінанс".
Суд звертає увагу на те, що акт звірки взаємних розрахунків не є майновою дією боржника, не свідчить про проведення певної господарської операції; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами (позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 910/9004/13, 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20).
Отже, за актом від 01.09.2022 приймання - передачі документів до договору про відступлення права вимоги № У-01/09-22/1 від 01.09.2022 ТОВ "Модера Оіл" не отримало первинних бухгалтерських документів щодо проведення господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором № ЛТ21-102 від 30.06.2021, у тому числі листи ТОВ "Лівайн Торг" від 01.07.2021 року за №695/01 та від 12.07.2021 за №695/03 про зміну призначення платежу, угоду про розірвання договору поставки нафтопродуктів від 10.11.2021 року № ПО21-79/ЛТ, в яких ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" погодили призначення платежу за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ЛТ21-102 від 30.06.2021.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що заявником не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором № ЛТ21-102 від 30.06.2021, що була предметом договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Юнайтед Енерджі", договору про надання послуг з факторингу № 17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ "Юнайтед енерджі" та ТОВ "Альтафінанс", договору про відступлення права вимоги № У-01/09-22/1 від 01.09.2022, укладеного між ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Модера Оіл".
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відхиляючи доводи кредитора суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відхилення грошових вимог ТОВ "Модера Оіл" в повному обсязі.
Керуючись ст. ст.1, 2, 44-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 74, 77, 86, 233-235, 236 ГПК України,
1. Грошові вимоги ТОВ "Модера Оіл" до боржника на суму 33 647 860,00 грн. - відхилити в повному обсязі.
2. Ухвалу направити ТОВ "Модера Оіл", розпоряднику майна, боржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Ухвала підписана 03.09.2024.
Суддя Міньковський С.В.