Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2640/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковський С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
та за участю:
розпорядника майна : арбітражний керуючий Борових І.А.
представника ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" : Синяк Д.О., дов-ть №14/03-79 від 25.04.23, посадова інструкція від 2021 р., наказ про призначення №31 від 14.03.2023
пр-ка ТОВ "Опті-Ком"- Косинська О.В. (ордер серії ВА №1063172 від 05.10.23),
пр-ка ТОВ "Модера Оіл" - Макарова О.В. (ордер серії АХ №1147889 від 05.10.23),
пр-ка ТОВ "Лівайн Торг" - Калашник В.В. (ордер серії ХВ №897000026 від 05.10.23),
пр-ка ТОВ ЮБК ПЛЮС" - Хосейн Е. (ордер серії АХ №1151911 від 05.10.23),
пр-ка боржника - Чернишов К.О. (адвокат)
розглянувши заяву ТОВ "ЮБК Плюс" з грошовими вимогами до боржника у справі
за заявою Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ"
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 відкрито провадження у справі №922/2640/23 про банкрутство ТОВ "Рефілл". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борових І.А. (свідоцтво №923 від 14.05.2013).
На виконання вимог ухвали суду від 01.08.23 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.08.2023 було опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за номером №71125.
До господарського суду 04.09.2023 надійшла заява ТОВ "ЮБК Плюс" з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Рефілл" (вх. №23612), в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги у розмірі 38 585 747,55 грн, а саме :
- за договорами оренди автозаправних станцій від 13.08.2018 року №№: 14-АСЗ; 15-АЗС; 17-АЗС; 21-АЗС; 24-АЗС; 25-АЗС: 27-АЗС; 28-АЗС; 29-АЗС; 32-A3C; ЗЗ-АЗС; 34-A3C; 35-A3C; 41-АЗС: 42-АЗС; 43-A3C; 44-АЗС; 45-АЗС; 48-АЗС у розмірі 38 479 015,59 грн.;
- за договором № МІ-12-05/ЮП про відступлення права вимоги від 12.05.2021 року у розмірі у розмірі 106731,96 грн.
Боржником заявлені вимоги ТОВ "ЮБК Плюс" у розмірі 38 585 747,55 грн. визнані у повному обсязі, про що свідчить повідомлення про розгляд кредиторських вимог ТОВ "ЮБК Плюс" (вх. № 26636 від 02.10.2023).
Розпорядником майна арбітражним керуючим Борових І.А. у письмовому повідомленні від 14.11.2023 про розгляд вимог кредитора ТОВ "ЮБК Плюс" вимоги кредитора на загальну суму 38 585 747,55 грн. повністю не визнано, в зв'язку з тим, що грошові вимоги кредитора документально не підтверджені наданими до суду матеріалами заяви кредитора.
21.11.2023 та 17.01.2024 до суду від ТОВ "ЮБК Плюс" надійшли додаткові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог.
28.12.2023 та 31.01.2024 до суду від розпорядника майна надійшли додаткові пояснення про результати розгляду кредиторських вимог.
12.03.2024 до суду від ТОВ "ЮБК Плюс" надійшли додаткові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог.
29.08.2024 до суду від заявника надійшли клопотання про долучення доказів в обґрунтування заявлених вимог.
Присутній у судовому засіданні представник ТОВ "ЮБК Плюс" підтримав заяву із грошовими вимогами до боржника, просив суд задовольнити її.
Представник боржника вимоги ТОВ "ЮБК Плюс" визнає у повному обсязі та вважає їх такими, що підтверджені документально.
Розглянувши матеріали справи, заяву ТОВ "ЮБК Плюс" з грошовими вимогами до ТОВ "Рефілл", надані суду документи, вислухавши пояснення представника кредитора, представника боржника та розпорядника майна, здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
ЩОДО ПОРЯДКУ РОЗГЛЯДУ ГРОШОВИХ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47, ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс).
Відповідно до положень частин 1, 3, 5 статті 45 КУзПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною 1 цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Приписами ч.1 ст. 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Крім того, суд вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови ВСУ: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
Також, для унеможливлення визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суд розглядає заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство при розгляді вимог кредитора полягає, зокрема, в перевірці обґрунтованості та розміру вимог кредитора незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку, при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство суд виходить з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України) саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ І ВИСНОВОК СУДУ.
Як було вказано вище, до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "ЮБК Плюс" з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Рефілл", в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги на загальну суму 38 585 747,55 грн.
Підставою подання заяви кредитора ТОВ “ЮБК Плюс" з грошовими вимогами до боржника стала наявність заборгованості ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "ЮБК Плюс". Частина заборгованості у розмірі 38 479 015,59 грн виникла за договорами оренди автозаправних станцій від 13.08.2018 року №№: 14-АСЗ; 15-АЗС; 17-АЗС; 21-АЗС; 24-АЗС; 25-АЗС: 27-АЗС; 28-АЗС; 29-АЗС; 32-A3C; ЗЗ-АЗС; 34-A3C; 35-A3C; 41-АЗС: 42-АЗС; 43-A3C; 44-АЗС; 45-АЗС; 48-АЗС, укладених між ТОВ "ЮБК Плюс" (орендодавець) та ТОВ "Рефілл" (орендар).
За вказаними договорами ТОВ "ЮБК ПЛЮС" зобов'язується передати, а ТОВ "Рефілл" прийняти в строкове оплатне користування на умовах оренди стаціонарну автозаправну станцію (далі - АЗС).
Відповідно до п. 1.2 договорів оренди АЗС знаходяться за наступними адресами :
- Харківська обл., м. Лозова, вул. Гвардiйська, будинок 45-В ( договір №14-АЗС від 13.08.2018 року)
- Xapківська обл., Зачепилiвський р-н, с. Нове Пекельне, вул. Центральна, б/н (договір №15-АЗС від 13.08.2018)
- Xapківська обл., Балаклiйський район, с. Веселе, вул. Шосейна, будинок 4 (договір №17-АЗС від 13.08.2018 року)
- Xapківська обл., Балаклiйський район, с. Веселе, вул. Шосейна, будинок 5 (договір №21-АЗС від 13.08.2018 року)
- Харківська обл., Богодухiвський район, с. Мусiйки, вул. Xapківська, будинок 209 (договір №24-АЗС від 13.08.2018 року)
- Харківська область, Дергачiвський район, смт. Пересiчне, вул. Сумський шлях, будинок 255 (договір №25-АЗС від 13.08.2018 року)
- Харківська обл., Харкiвський район, с. Травневе, вул. Фабрична, будинок 5-А (договір №27-АЗС від 13.08.2018 року)
- Харківська область, Валкiвський район, с. Гонтiв Яр, вул. Весняна, будинок 61 (договір №28-АЗС від 13.08.2018 року);
- Харківська область, Валкiвський район, с. Kopcyнівка, вул. Нагiрна, будинок 17 (договір №29-АЗС від 13.08.2018 року)
- Харківська область, м. Балаклія, вулиця Xapківська, будинок 2-В (договір №32-АЗС від 13.08.2018 року);
- Харківська область, м. Балаклiя, вулиця Центральна, будинок 1-Б (договір №33-АЗС від 13.08.2018 року);
- Харківська область, м. Харків, вулиця Харкiвських дивiзiй, будинок 22-Б (договір №34-АЗС від 13.08.2018 року);
- Харківська область, Харківський район, с. Черкаськi Тишки, вулиця Миру будинок 3-А (договір №35-АЗС від 13.08.2018 року);
- Xapківська обл., Харкiвський район, смт. Кулиничи, вулиця Липецька, будинок 10 (договір №41-АЗС від 13.08.2018 року);
- Xapківська обл., м. Дергачi, вулиця Сумський шлях, будинок 167 (договір №42-АЗС від 13.08.2018 року);
- Xapківська обл., Дергачiвський район, с/рада Черкасько-Лозiвська, автодорога Киiв-Харкiв-Довжанський, 488 км (договір №43-АЗС від 13.08.2018 року);
- Харківська обл., Дергачiвський район, смт. Мала Данилівка, вулиця Кiльцевий шлях, будинок 7 (договір №44-АЗС від 13.08.2018 року);
- Харківська область, Харкiвський район, сщ. Зернове, вулиця Шляхове, будинок 1/30 (договір №45-АЗС від 13.08.2018 року);
- Xapківська обл., м. Балаклiя, вулиця Перемоги, будинок 248 (договір №48-АЗС від 13.08.2018 року).
Пунктом 3.2 договорів оренди визначено, що приймання-передача АЗС здійснюється уповноваженими представниками сторін відповідно до акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.3.5 договорів оренди АЗС зазначено, що АЗС вважається переданою в оренду з моменту підписання акту прийому-передачі уповноваженими орендарем та орендодавцем особами, а їх підписи засвідчені печатками сторін за цим Договором, з терміном оренди два роки одинадцять місяців з моменту передачі АЗС за актом прийому-передачі згідно п.4.1 Договорів.
Пунктом 5.1 договорів оренди АЗС зазначено, що розмір щомісячної орендної плати за весь об'єкт, що орендується (АЗС) зазначається в протоколі узгодження ціни, який являється невід'ємною частиною даного Договору.
З матеріалів заяви вбачається, що в період з листопада 2018 року по грудень 2021 року АЗС перебували у користуванні боржника та внаслідок несплати ТОВ "Рефілл" щомісячної орендної плати за вищевказаними договорами у останнього утворилась заборгованість в сумі 38 479 015,59 грн.
Розпорядник майна заперечує проти визнання грошових вимог ТОВ "ЮБК плюс" за договорами оренди автозаправної станції, оскільки вважає, що заявником не надано документального підтвердження фактичного користування боржником мережами АЗС.
Втім суд не погоджується з запереченнями розпорядника майна та зазначає про наявність актів приймання-передачі об'єктів, описів переданого майна, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та протоколів узгодження ціни за кожним із договорів оренди, відповідно до яких проводилось нарахування орендної плати. Дані документи підтверджують дійсність надання в оренду певних АЗС.
Також розпорядник майна вважає, що ТОВ "ЮБК Плюс" не надано документального підтвердження право власності на АЗС.
Судом встановлено, що 20.08.2016 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ЮБК Плюс" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 4Ю16062ЛИ, згідно якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банка у платне користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу ( п.1.1 Договору).
Відповідно до акту прийому-передачі майна, який є додатком до договору фінансового лізингу № 4Ю16062ЛИ від 20.08.2016 року, банк на праві власності передав, а лізингоодержувач прийняв у платне володіння та користування нерухоме майно - предмет, у тому числі:
- за адресою : Харківська обл., Харкiвський район, с. Травневе, вул. Фабрична, будинок 5-А. Нежитлова будівля/Стаціонарна АЗС с магазином/нежитлова будівля, загальною площею 70,1 кв.м.
- нежитлова будівля АЗС, що знаходиться за адресою : Xapківська обл., м. Дергачi, вулиця Сумський шлях, будинок 167.
- нежитлова будівля, загальною площею 70,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська область, м.Лозова, вул. Червоногвардійська, будинок 45-В;
- нежитлова будівля АЗС, що розташована за адресою : Xapківська обл., Дергачiвський район, с/рада Черкасько-Лозiвська, автодорога Киiв-Харкiв-Довжанський, 488 км;
- нежитлова будівля стаціонарної АЗС, що знаходиться за адресою : Харківська область, Харківський район, с. Черкаськi Тишки, вулиця Миру будинок 3-А;
- нежитлова будівля літ. "В-1", загальною площею 22 кв.м., що знаходиться за адресою : Харківська область, м. Харків, вулиця Харкiвських дивiзiй, будинок 22-Б.
- нежитлова будівля-автомобільна заправочна станція з крамницею, загальною площею 71,1 кв.м, що знаходиться за адресою : Xapківська обл., Балаклiйський район, с. Веселе, вул. Шосейна, будинок 4;
- нежитлове приміщення, нежитловий обєкт, що знаходиться за адресою : Xapківська обл., Балаклiйський район, с. Веселе, вул. Шосейна, будинок 5;
- нежитлова будівля, що розташована за адресою : Xapківська обл., Зачепилiвський р-н, с. Нове Пекельне, вул. Центральна, б/н
- інше нежитлове приміщення- автомобільна заправочна станція, що знаходиться за адресою : Харківська область, м. Балаклія, вулиця Xapківська, будинок 2-В.
- інше нежитлове приміщення- автомобільна заправочна станція, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Балаклiя, вулиця Центральна (Куйбишева), будинок 1-Б.
- нежитлова будівля стаціонарної АЗС, що знаходиться за адресою : : Харківська область, Харківський район, с. Черкаськi Тишки, вулиця Миру будинок 3-А.
- нежитлова будівля, стаціонарна АЗС, , що знаходиться за адресою : Xapківська обл., Харкiвський район, смт. Кулиничи, вулиця Липецька, булинок 10.
- нежитлова будівля АЗС, що розташована за адресою : Харківська обл., Дергачiвський район, смт. Мала Данилівка, вулиця Кiльцевий шлях, будинок 7.
- стаціонарна АЗС, що розташована за адресою : Харківська область, Харкiвський район, сщ. Зернове, вулиця Шляхове, будинок 1,/30
- інший нежитловий об'єкт - автозаправочна станція, загальною площею 39, 2 кв.м, що знаходиться за адресою : Xapківська обл., м. Балаклiя, вулиця Перемоги, будинок 248.
25.08.2016 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ЮБК Плюс" було укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу № 4Ю16062ЛИ від 20.08.2016 року, відповідно до п.1 цієї угоди ТОВ "ЮБК Плюс" мало право передавати в оренду предмет лізингу.
Крім того, 16.09.2016 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ЮБК Плюс" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 4Ю16082ЛИ, згідно якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банка у платне користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу ( п.1.1 Договору).
Відповідно до акту прийому-передачі майна, який є додатком до договору фінансового лізингу № 4Ю16082ЛИ від 16.09.2016 року, банк на праві власності передав, а лізингоодержувач прийняв у платне володіння та користування нерухоме майно - предмет, у тому числі:
- нежитлова будівля, загальною площею 70,0 кв.м., яка знаходиться за адресою : Харківська область, Валкiвський район, с. Kopcyнівка, вул. Нагiрна, будинок 17.
- нежитлова будівля, загальною площею 69,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: Харківська область, Валкiвський район, с. Гонтiв Яр, вул. Весняна, будинок 61.
- комплекс, автозаправна станція, яка знаходиться за адресою : Харківська обл., Богодухiвський район, с. Мусiйки, вул. Xapківська, будинок 209.
16.09.2016 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ЮБК Плюс" було укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу № 4Ю16082ЛИ від 16.09.2016 року, відповідно до п.1 цієї угоди ТОВ "ЮБК Плюс" мало право передавати в оренду предмет лізингу.
Відповідно до ч.1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Суд не погоджується з позицією розпорядника майна про протиправність передачі ТОВ ЮБК Плюс" в оренду, обґрунтовуючи це ст. 761 ЦК України де зазначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Суд зазначає, що до відносин за договором лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом ( ч.2 ст. 806 ЦК України).
Відповідно до ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що власник майна в особі ПАТ КБ "Приватбанк" надав згоду ТОВ "ЮБК Плюс" на передачу майна, що є предметом договору фінансового лізингу в оренду, суд вважає доводи розпорядника майна необґрунтованими та такими, що протирічать діючому законодавству.
Таким чином, грошові вимоги ТОВ "ЮБК Плюс" в сумі 38 479 015,59 грн до боржника за користування мережею АЗС згідно договорів №№: 14-АСЗ; 15-АЗС; 17-АЗС; 21-АЗС; 24-АЗС; 25-АЗС: 27-АЗС; 28-АЗС; 29-АЗС; 32-A3C; ЗЗ-АЗС; 34-A3C; 35-A3C; 41-АЗС: 42-АЗС; 43-A3C; 44-АЗС; 45-АЗС; 48-АЗС від 13.08.2018 року документально підтверджені та визнаються судом у повному обсязі.
Щодо грошових вимог в сумі 106 731,96 грн, які ТОВ ЮБК Плюс" набуло відповідно до договору про відступлення права вимог, суд зазначає наступне.
12.05.2021 між ТОВ "ЮБК Плюс" (новий кредитор) та ТОВ "Марфін інвест" (первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № МІ-12-05/ЮП.
Відповідно до п.1.1 вищезазначеного договору первісний кредитор (ТОВ "Марфін інвест" передає належне йому права вимоги від ТОВ "Рефілл" частини заборгованості на суму 106731,96 грн. за договором про відступлення права вимоги №02/10-07 від 02.10.2019 року, укладеним між ТОВ "Еріда Стандарт" та ТОВ "Рефілл", право вимоги по якому перейшло до ТОВ "Марфін інвест" за договором про відступлення права №0210-8 від 02.10.2019 року, укладеним між ТОВ "Марфін інвест" та ТОВ "Еріда Стандарт", а Новий кредитор (ТОВ "ЮБК Поюс") приймає ці вимоги та сплачує Первісному кредитору суму коштів в розмірі і порядку, визначеному цим договором.
Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що Первісний кредитор зобов'язується передати Новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються, протягом 3 (трьох) днів з моменту узгодження цього договору та інформацію, яка важлива для їх здійснення.
Згідно з п. 1 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). У такому випадку, відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення частини 1 статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину.
У відповідності до ст.516 ЦК України визначений порядок заміни кредитора у зобов'язанні. Так, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З урахуванням приписів ст. 517 ЦК України, суд вказує, що доказами прав нового кредитора у зобов'язанні є документи, які засвідчують права, що передаються, та інформація, яка є важливою для їх здійснення. Договір про відступлення права вимоги є реальним договором, тому право вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги (ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України).
Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 19.04.2023 року у справі № 904/9428/21.
Дослідивши матеріали заяви суд зазначає, що ТОВ "ЮБК Плюс" не надано документального підтвердження первісного зобов'язання (бухгалтерські та фінансові документи, період виникнення) щодо наявності заборгованості в розмірі 106731,96 грн.
Статтею 519 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні документи, які обґрунтовують та підтверджують заборгованість за договором про відступлення права вимоги № МІ-12-05/ЮП від 12.05.2021 на суму 106731,96 грн., суд відхиляє грошові вимоги ТОВ "ЮБК Плюс" в цій частині.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З'ясування відповідних обставин здійснюється із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов'язок суду (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20).
Відхиляючи доводи кредитора частково суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
Таким чином, розглянувши заяву ТОВ "ЮБК Плюс" із грошовими вимогами до боржника, дослідивши надані заявником докази на підтвердження поданої заяви, суд вважає вимоги ТОВ "ЮБК Плюс" обґрунтованими і такими, що підлягають визнанню судом частково на суму 38 479 015,59 грн та 5368 грн судового збору, решту заявлених вимог відхиляє.
Керуючись ст. ст. 2, 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 74, 79, 86, 234-235, 236 ГПК України,
Визнати грошові вимоги кредитора ТОВ "ЮБК Плюс" до боржника частково на суму 38 479 015,59 грн та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Решту вимог ТОВ "ЮБК Плюс" відхилити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Ухвалу підписано 03.09.2024 року.
Суддя Міньковський С.В.